twid: «Стратегія — це творчий акт, націлений на вирішення бізнес-викликів в умовах невизначеності»

Більше 250 років тому світ накрила промислова революція. Внаслідок неминучого прогресу ручна праця лишилась у минулому, люди втрачали роботу, але знаходили нові сенси. Світ змінився назавжди. Ми живемо в Україні у 2024 році в умовах суцільної невизначеності. Midjourney згенерує вам логотип за кілька хвилин, ChatGPT допоможе придумати власну справу, але вранці може прилетіти «Калібр» і звести все нанівець. 

Як будувати стратегії в умовах постійної нестабільності, приручити ШІ та ніколи не відмовлятись від частинки своєї душі, масштабуючи бізнес? MMR поговорив про все це та інше з трьома партнерами marketing & tech агенції twid — Алексом Твіста, Сашею Алимовим та Максом Ілюхіним. 

З чого почався twid? Які масштабні зміни ринку можете виділити за 11 років вашого існування?

Алекс: Якось вночі я придумав, як відкрию власну студію, і на наступний ранок усіх про це повідомив. Тоді ж продумав перші кроки. Власне, так усе і почалося. Перші роки для мене це був абсолютно творчий процес, фінансово не сильно прибутковий. Ми працювали з малим бізнесом, часто це були друзі, проєкти різного плану. Нашою сильною стороною завжди був web, але ми багато експериментували з книгами, оздобленням простору, івентами. Це була творча історія, яка на довгій дистанції стала непоганим стартом. 

Із Сашею ми були знайомі давно, товаришували, він був клієнтом студії. У мене було розуміння, що проєкту потрібен хтось, більше орієнтований на бізнес, хто зможе віддзеркалити через свою призму всі наші процеси. Так через 5 років з моменту заснування twid Саша став партнером. 

Саша: У нас все відбувається такими східцями — кожні 5 років додається партнер. Через 5 років після мене до нас приєднався Максим. Як Льоша нещодавно сказав у подкасті: «Чекаємо на нового партнера через 5 років!» 🙂

Я приєднався, розуміючи, що студія робить класний продукт, але в неї купа нюансів з точки зору менеджменту. Мені здавалось, що буде просто оптимізувати процеси, але це відчуття швидко розвіялось, коли я став партнером. Тоді ж почався hard working process по трансформації проєкту, створенню нових процесів, розширення команди та формування нових підрозділів. 

На той момент twid робив більшість проєктів, базуючись на власному баченні аудиторії. Мені такий підхід здавався не дуже аргументованим, хотілось більше заглиблюватись у комунікацію та стратегію. Саме тоді я звернувся до Макса за консультацією. Так ми познайомились і класно поспівпрацювали — розробили перше позиціонування, яке дало нам розуміння: «стратегія — це важливо». Не тільки для нас, а і для клієнтів.

А що можете додати про зміни індустрії за 11 років?

Саша: За 6 років роботи у twid я помітив, що в індустрії почало з‘являтися все більше незалежних невеликих агентств. А інтернаціональні, мережеві агентства, яких у нас було багато, почали потроху відмирати, та лідерами ринку стали локальні агентства (20+ людей). Мені здається, що це глобальний тренд, який притаманний і Україні. Маленькі та мотивовані команди, які збирають найбільш професійних людей, виграють у більш консервативних та бюрократичних компаній. 

За цей час в Україні з’явились великі локальні агентства — Fedoriv, Banda, Aimbulance. Вони виконали велику освітню функцію — навчили бізнес розуміти, що таке бренди, стратегія, комунікація та web. 

Українські компанії почали робити великі міжнародні проєкти. Деякі з них отримали «Каннських левів». Зокрема Максим — за креативну бізнес-трансформацію, кейс Дія (у складі команди Fedoriv). Ми виграли свої перші Red Dot — за проєкти Unit та ZIBRA. Це був wow-ефект для всіх!

Наш креатив перестав бути локальним, зараз він нічим не поступається глобальним агентствам та міжнародній креативній спільноті. 

Алекс: На мою думку, одним із ключових факторів змін став розвиток неформальної освіти. Шість років тому дизайнерам та іншим креативникам було набагато важче почати свій шлях. Зараз же, завдяки SKVOT, Projector та KAMA, рівень освіти суттєво вище, бо там викладають люди, які самі є активними гравцями ринку. 

Макс: Найголовніше, що змінилось не тільки в Україні, а і в усьому світі — це швидкість. Швидкість імплементації, швидкість прийняття рішень, швидкість роботи над проєктом. Головну роль тут відіграло зростання технологічної частини бізнесів і того, що весь світ поступово рухається в те, щоб цифровізуватись, оцифровувати, продавати онлайн, будувати технології та свої продукти. 

Раніше великі проєкти вдавалось продавати на довгий період, на великий чек і на те, що це буде працювати 5-7 років. Зараз, коли ми говоримо з клієнтом, мова вже не йде про 5-7 років існування стратегії. Бо 5-7 років нічого вже в нашому світі не існує, мені так здається. 

Друга велика зміна — це підхід до самого креативу. Він дуже змінився. Раніше креатив собі дозволяли великі бренди, і вони, так чи інакше, приходили в мережеві агенції. У нас такий величезний ринок міжнародних мереж, які мали філії в Україні, і ці філії обслуговували великих корпоративних клієнтів (на кшталт Pepsi). Вони могли собі дозволити креатив та розуміли, що це таке. 

Уже потім, зі зростанням кількості українських продуктів, компаній та загалом бізнесу, у нас почали з’являтися креативні рішення для нашого ринку. Сформувалася тенденція до того, що локальні гравці почали обслуговувати локальних клієнтів. Згодом міжнародні клієнти теж почали звертатись до локальних гравців. Усі зрозуміли, що сила локальності в тому, що ти дуже добре розумієш контекст, людину та її потреби в контексті свого ринку. До прикладу, домогосподарка, яка купує «Аріель» у Штатах, і домогосподарка, яка купує «Аріель» в Україні, — це дві різні домогосподарки. Ну й ми точно розуміємо нашу краще!

Поява сильних локальних гравців, яка призвела до поступового зменшення кількості проєктів і загалом кількості мережевих агенцій-мастодонтів, — це величезний ривок за останні 11 років. 

Наразі вас троє партнерів. Розкажіть, хто і чим займається в проєкті трохи детальніше.

Саша: У нас все достатньо органічно розподілено. Льоша займається і відповідає за весь креативний напрямок — дизайн, web, контент. Він керує проєктами як креативний директор. 

Я відповідаю за бізнес-складову — продажі, маркетинг, стратегічний розвиток компанії.  

А Макс створює та розвиває стратегічний відділ. Його досвід допомагає нам приймати більш свідомі рішення.  

Минулого року, завдяки Максу, ми сформували тризуб! Раніше у нас було два зуби, а завдяки йому став справжній тризуб. Додали необхідний для нас пазл! 🙂

Яку нішу ви займаєте і який ваш ключовий продукт? Що відрізняє вас від інших гравців ринку? 

Макс: Ми працюємо з технологічними компаніями та визначаємо себе як маркетингово-технологічну агенцію. У роботі twid ми імплементуємо технологічні рішення і технології як, власне, у наш внутрішній процес роботи, так і у фінальні маркетингові чи креативні рішення для клієнта, бо добре розуміємо, як це працює і де може бути використане.

Чому нам цікавий цей напрямок? Як я вже казав, ми всі розуміємо, куди рухається світ. А рухається він у сторону цифровізації в різних формах, підходах, у вигляді продуктів, мобільних додатків тощо. Навіть великі офлайнові гравці чудово розуміють, що без цифрової складової в сучасному світі вже майже неможливо. 

Україна — дуже прикольна країна з точки зору цифрових рішень. У нас з’являється багато проривних технологій. Думаю, що кожен з нас бував за кордоном і бачив те, як там працює банкінг, логістичні компанії чи як купити квиток на поїзд в Європі. Зовсім не так зручно, як у нас. 

Так еволюційно склалось, що портфоліо нашої агенції — це AI, технології в секторі MedTech, EdTech, AgroTech, це історія, яка пов’язана з технологіями в блокчейні, крипті та інших категоріях. Ми спілкуємось з багатьма існуючими агенціями і бачимо, як вони працюють, які використовують методології і підходи. У нашому випадку більшість процесів спрощуються і пришвидшуються без втрати якості саме за рахунок технологій.

Наприклад, на стратегічних етапах ми активно використовуємо інструменти ШІ та семантичного аналізу для пришвидшення блоків досліджень, креативні і дизайн-рішення стають цікавішими за рахунок інструментів візуального програмування. Нам подобаються технології, ми працюємо з технологіями та знаємо, як використовувати їх ефективно в розрізі бізнесу. У нашому випадку це дуже часто досягається шляхом  імплементації технологій прямо під час роботи над проєктами.

Назвіть кілька українських та міжнародних кейсів, які сильно на вас вплинули останнім часом.

Алекс: Сильно впливає фешн-індустрія, бо там дуже багато експериментальних рішень. Наприклад, Bаlenciaga і те, як вони хайлайтять соціально важливі теми, як експериментують з перформансом та роблять покази, як залучають користувацький контент для цього, як відразу продумують колекції, щоб вони могли працювати буквально в контексті мемів. Їх технічні дизайн-прийоми можуть транслюватись на інші сфери. 

Інший приклад — як у цьому році Jaquemus комунікував свою колекцію, використовуючи 3D AR. Він використав якісь такі речі, здавалось би, нефункціональні, але вони спрацювали з точки зору маркетингу. 

З інших сфер мені дуже подобається те, що робить Notion, — їх комунікація та еволюції продукту. Як вони інтегрують нові технології та розповідають про це поточним і новим користувачам. 

А з українських кейсів — сам феномен зборів, донатів і підходу до них. Це новий жанр для нашої країни, в якому народжуються нові рішення. Великі бренди об’єднуються з волонтерськими ініціативами заради спільного блага. Цей тренд має ширитись світом. 

Макс: Я дуже люблю кейс OpenAI загалом, бо це компанія з проривним технологічним продуктом, і такі речі зазвичай швидко набирають популярність. Та всі ми пам’ятаємо NFT, теж проривна технологія була, яка зараз вже на задвірках всеукраїнської рекламної коаліції 🙂 Так от, якщо говорити про OpenAI, там Сем Альтман в одному з інтерв’ю дуже вдало описав, чим відрізняється хайп від справжнього тренду. Хайп — це історія, в якій багато людей починають відразу чимось користуватись, але глибина цього користування дуже низька. Тренд — це коли технологія чи продукт може набувати своїх користувачів поступово, не рости експоненційно, але глибина користування і ретеншн, характерний для цієї категорії продуктів, серед юзерів будуть значно вищими. Дистрибуція рішення, ментальна та фізична його доступність можуть вбудовуватись роками, але глибина користування — фундаментально інша. 

OpenAI — це величезний кейс того, як складна, проривна інновація може бути запакована й донесена кінцевому споживачу у зрозумілій та простій формі. Вони побудували свій маркетинг так, ніби його немає, але насправді його дуже багато! Це й самі презентації Сема Альтмана, його бренд. Скільки було шуму, коли його усунули з компанії і за нього виступили всі працівники, а потім він повернувся? Це точно мало позитивний вплив на бренд і це важко назвати прямим маркетингом, але це можна назвати маркетингом, бо майже впевнений, що ці активності мали позитивний вплив на здоров’я бренду. Те, як вони штучно обмежували доступ, створюючи закрите ком’юніті, в яке ти не відразу можеш потрапити. Усе це — некласичні рекламні інструменти, але насправді — це теж маркетинг. 

З останніх міжнародних кейсів мені теж сподобалась рекламна кампанія Calvin Klein з Джеремі Алленом Вайтом.

По-перше, він суперкрасивий мужик в білих трусах, там усе гарно! Але справжня магія полягає в тому, наскільки тонко вони відчувають контекст людей зараз. Часто фешн бренди працюють за методичкою по рекламі: зірка + абстрактний, красивий ролик десь на 1,5 хвилини, в кінці Acqua di Gio, Giorgio Armani. І поїхали в ефір, бюджети необмежені! «Ми улєтаєм»! 

А тут Calvin Klein зробив дуже тонко, як Apple зробили колись ролик зі співачкою FKA Twigs (рекламу зняв оскароносний режисер Спайк Джонс — Прим.ред.).

У відео відчуваються речі, які зараз є частиною культури людей. А культура вплітається у сприйняття людини значно краще, ніж просто рекламне повідомлення. Аллен Вайт — актор із супертопового серіалу «Ведмідь», про який усі говорять. Він отримує «Золотий глобус», і в цей же час виходить рекламна кампанія Calvin Klein, де він у класній формі, в білизні бігає по даху і рекламує продукт фактично будучи от таким, як є. Це гарні приклади, в яких агенції та бренди вміють працювати з культурною складовою, а не тільки з цим «потрєбітєльским інсайтом». Інколи треба потрапити в нерв і культурну правду епохи, часу, року, місяця тощо. 

З українських кейсів, звісно, дуже класні — наші. Мені подобається кейс Neurons Lab. Це фактично науковці, що працюють із дуже складними речами, які важко пояснити людям, важко показати в якійсь доступній формі. Задача була сформульована так, щоб зробити науку зрозумілою та сексуальною для звичайної людини. Дивлячись на результат, можу сказати, що так і вийшло. Це дуже тонка матерія, яку важливо вміти відчувати на рівні дизайну, рішень і повідомлень. Цей кейс її дуже яскраво демонструє. 

Саша: Мене зараз цікавить кейс військових підрозділів. Це дуже цікавий, корисний напрямок військового маркетингу (не знаю, чи є такий термін) — як просувають себе підрозділи «Азов», «3-тя окрема штурмова бригада» і т.і. Сподіваюсь, що будуть з’являтися ще, якщо можна їх так назвати, бренди, які реалізують маркетингові активності на рівні з комерційними. Мені здається, що у світі такого немає. Для мене вони — і натхнення, і призов до дії, що це треба масштабувати.

Стосовно наших кейсів, то з бізнес-сторони надважливий — це DocGo. Він вийшов класним, але основне те, що ми навчились працювати з великою американською публічною компанією. Це рідкість, коли невелика українська студія працює з таким гігантом. Для нас це крутий досвід — один із найбільших клієнтів, з яким ми достроково продовжуємо працювати. І вони дуже задоволені результатом.

Повномасштабна війна вплинула на всі сфери, креативну в тому числі. Які ключові зміни відбулись у вашій діяльності та бізнес-процесах? 

Саша: У нас змінилась географія клієнтів. До повномасштабного вторгнення у нас було 15% іноземних клієнтів, а зараз їх десь 50%. Було дуже непросто наростити таку частку, але ми розуміємо, що це наш шлях. Будь-який бізнес залежить від економічних показників країни, але у світі є безліч ринків, і ти можеш спокійно конкурувати з усіма.

Нам вдалося зберегти команду і не скорочувати штат. Минулий рік був не супер із точки зору бізнесу, але ми вийшли з нього в плюсі. 

Алекс: Перші місяці був шок і необхідність діяти якось радикально швидко, по-іншому. Далі була характерна історія з дистанційною роботою, але наші процеси були до цього готові. 

Звичайно, ще є чисто ментальна складова, яку складно описати. Особливо, якщо мова йде про творчих людей, в роботах яких має бути якась рефлексія. Хтось кардинально змінив свої методи, в інших же все залишилось стабільно. Мені здається, що фінальний продукт став більш чистим, спрямованим на суть, менше декорування тощо. 

Макс: Я став партнером уже під час війни. Багато людей у мене про це запитують з єхидною посмішкою: ти що, якийсь дивний, що став партнером у креативному бізнесі під час війни? Для всіх це звучить як дуже нетривіальний шлях. Але насправді зараз чітко видно, що немає невдалого часу для креативних чи маркетингових рішень. Так, змінюються категорії, індустрії, продукти, які треба промотувати, яким треба  давати нову аудиторію, виводити на іноземні ринки чи ростити на своїх, але це завжди робоча історія, просто треба встигати адаптуватись до цього.

По-перше, змінився контекст, і через це почали змінюватись спрямування рішень. Структура роботи над проєктом, яка була раніше, зараз часто недоступна, і через це доводиться перевинаходити те, що працювало десятки років, аби воно було ефективним і працювало в новому контексті. 

По-друге, якщо говорити про українських клієнтів, то їх купівельна спроможність у багатьох категоріях значно впала. Українські компанії зараз можуть платити менше, і, відповідно, вони купують не великі інтегровані продукти, а частіше — конкретні тактичні рішення, щоб вирішувати задачі тут і зараз.  До цього теж треба вміти пристосуватись! Раніше це були проєкти тривалістю 1,5 року, а тепер тобі кажуть, що є 3 тижні. Від цього одразу змінюється майндсет. 

Як компанія, яка вважає себе українським бізнесом, працює на українському ринку та платить по українському законодавству податки, ми відчуваємо це й на собі. Але, незважаючи на доходи, спрямовуємо частину нашого заробітку на збори. Це одна з цінностей нашої агенції.

По-третє, з’явився великий прошарок незалежних креативників. Про це вже згадували Саша й Льоша, але в різних контекстах. Якщо подивитись на дизайни та механіки зборів, на мікрокампейни по тенденціям, то це все — маркетинг для своїх рішень і для досягнення їх бізнес-задач. Зібрати 20 тисяч, зібрати мільйон, об’єднати 100 людей, щоб зібрати 10 млн? Це все креатив, це все творчість і це все маркетинг, який з’явився просто зараз. Не було раніше таких інтегрованих, неймовірних рішень, які придумують і реалізовують команди з двох-трьох людей. Це реальна магія, яка існує зараз! Я думаю, що це вплине на сам ринок, бо цих людей розберуть різні компанії, вони потраплять в агенції, створять свої бюро.

Останнє — цифровізація. Війна показала остаточно, що офлайн міг бути сталою моделлю 5-7 років тому, але зараз будь-який прильот, будь-яка повітряна тривога можуть стати останніми для умовного магазину. Можна одночасно втратити товари і канал дистрибуції. Онлайн-магазин повністю знищити значно важче. Тому зараз до нас багато звертаються за запитами саме на діджитал трансформацію бізнесу.  

Саша: Я б хотів додати, що зараз креативна спільнота стала потужною силою, яка дуже допомагає Україні на міжнародному полі та в рамках комунікації будь-чого, що потрібно зараз державі. Ми, і всі наші колеги, працюємо з державою, це дало нам колосальний поштовх, який можна оцінювати десятками років, з точки зору свідомості креативних, талановитих людей, які зараз свою енергію спрямували на допомогу державі.

Ви зачепили тему географії клієнтів. Поділіться своїм досвідом та дайте декілька порад іншим, як шукати закордонних клієнтів.

Саша: Ми йшли через нетворк, бо це найбільш зрозумілий шлях. Взагалі В2В дуже часто будується через word of mouth — хтось комусь порекомендував, десь ми знаємо контакти, багато українців поїхали за кордон і там почали працювати. Є великий прошарок клієнтів, які до нас так звернулись, — їм десь і хтось порекомендував за кордоном нас. Друге — ми завжди відчували те, що маємо дивитися в сторону світу і завжди брали участь в різних нагородах та каталогах. Це важливий ресурс, і ми завжди до нього ставились достатньо відповідально. 

Також є такий лістінг, він більше для IT-компаній, але і для креативних компаній достатньо потужний — це Clutch. А ще є GoodFirms. На цих платформах клієнти залишають відгуки про роботу з нами. Це працює! 

Наші колеги-креативники створили декілька платформ, як Spend With Ukraine та Ukrainian Power, де розмістили прогресивні, класні українські студії/агентства. До нас зверталось багато людей із цих платформ, і з деякими ми навіть уже попрацювали. 

Знаю, що багато web-компаній, які займаються девелопментом та дизайном, досі використовують Upwork, Lemon та подібні до них. Та якщо ти вже більша компанія, я би радив спробувати партнерства другого типу, коли люди діляться твоїми контактами за комісію. 

Рік тому ви запустили платформу для пошуку компаній-партнерів між українськими та міжнародними проєктами Twinning. Які є плани з її розвитку? 

Алекс: Запустили Twinning фактично в перші тижні війни, бо нам написала британська агенція RED BEE з пропозицією дружби. У процесі спілкування з’явилася ця ідея руху, метою якого є допомога українським компаніям з креативної сфери знаходити стратегічних партнерів в інших країнах. Почали ми з Британії, бо це була британська компанія. За цей рік вдалося сформувати три пари. Зараз цей рух потребує якихось радикальних змін, як мені здається. Одна з запланованих — ми хочемо розширити географію і замінити механіку підбору нових «твінів». 

Нещодавно ви випустили upcycle-дроп. Яка мета цієї ініціативи? 

Алекс: Тут було одразу кілька цілей. Перша — збір донатів та бажання допомогти армії. Друга — це власне дизайн-практика. Для креативної студії R&D проєкт у фешн напрямку дуже важливий. А також це творче висловлення!

Макс: Коли ми говоримо про такі проєкти, як upcycle-drop — це приклад того, що у великих компаніях називається бренд-менеджмент. Насправді в маркетингової агенції, бізнесу чи будь-кого іншого основний його маркетолог — це його CEO та партнери, а не маркетолог, якого ти наймаєш. Маркетолог, якого ти наймаєш, — це людина, яка проведе дослідження, але look and feel компанії формують люди, які нею керують. Це їх цінності, бачення і думки.

Для мене ці upcycle-drops — це частина внутрішньої культури twid. Це «крестраж» душі Льоші. У цьому є щось творчо-артове, щось фешн, в чому є частинка сутності twid. Також у цьому є великий поінт про наші цінності — робити важливі речі для себе і для світу. 

Давайте поговоримо про стратегію. Поясніть, навіщо взагалі стратегії потрібні бізнесу, особливо тоді, коли ми живемо у стані невизначеності? 

Макс: Вони тому і потрібні бізнесу, бо стан невизначеності — це та сутність, яка може вплинути на бізнес двома способами. Перший — зруйнувати бізнес. Залишити на місці, зупинити, загалом деструктивно вплинути. Другий — стати точкою зростання. Це може бути точка біфуркації або розвитку проєкту, яка може вивести його на нові ринки, нових споживачів, нові типи продуктів і т.і. 

Усі звикли до того, що стратегія — це має бути якийсь файл, в якому буде 500 слайдів, 150 таблиць із цифрами, де ми все доведемо й пояснимо. Насправді стратегія — це алгоритм дій для вирішення певного типу задач в умовах конкуренції та невизначеності. У реальності невизначеність завжди існує, але має різний ступінь. От зараз невизначеність дуже висока! У мирний час вона нижча. Та ніхто тебе не застрахує від того, що завтра твій конкурент, про якого ти чув останній раз три місяці тому, не запустить революційний продукт, який просто зруйнує всі інші продукти в категорії. Ризики існують завжди. 

Стратегія — це план дій, який дозволяє прицільно й послідовно рухатися до своєї цілі (стабілізації, збільшення прибутку, виходу на нові ринки, охоплення нових сегментів, продажів по вищих цінах і т.і.). 

Коли ми брифуємось, наприклад, на дизайн-проєкт, то кажемо: «А який він має бути? А чому саме такий?». На ці запитання може дати відповідь якраз стратегічний підхід. 

Стратегія — це творчий акт, націлений на вирішення бізнес-викликів в умовах невизначеності.

Як поява ШІ змінила індустрію, які взагалі нові тренди ви бачите в креативі? 

Алекс: ШІ зараз стає просто базою. Хтось використовує його свідомо, хтось — ні. Але він надає нові можливості ділитись своїм баченням, візуалізовувати його.  

Є певний вид нової краси в ШІ-генерованій графіці. Мені здається, що поки що меншість бачить цю красу, але з часом її будуть бачити все більше людей. Є свій певний шарм у графіці, яку генерував, наприклад, DALL-E на початку його створення. Мені здається, що такі речі будуть ставати більш масовими. 

Стосовно інструментарію — він очевидно буде посилюватись, інтегруватися в якісь великі продукти.  

Макс: Якщо говорити про ШІ з точки зору інформаційного простору — це дуже схожа історія до багатьох технологій, що стали доступними за останні роки. Її всі хочуть, про неї всі пишуть, але мало хто дійсно розуміє, як конструктивно її використовувати, та знає, що з нею робити, крім того, щоб згенерувати картинку «ось я на сніжному курорті, а ось я в космосі». 

У нашому випадку я скажу про стратегічну сторону. Ми використовуємо відразу декілька речей, які пов’язані з ШІ. Перше і велике, що дає нам досить масивну перевагу з точки зору роботи над проєктами, — це використання великої системи Atlas. Це великий AI тул, який дозволяє структурувати інформацію з інтерв’ю, шукати інсайти, мотиваційні конфлікти, праймері і не праймері бар’єри споживачів тощо за рахунок алгоритмів машинного навчання. Це дійсно може скоротити час роботи над інтерв’ю і аналізом текстуальної, сенсуальної інформації на декілька тижнів. 

Друга історія — це транскрибація. Як відомо багатьом стратегам, у стратегічних проєктах є блок якісних досліджень, наприклад, інтерв’ю, фокус-груп тощо. Там, відповідно, треба працювати з аудіальною інформацією, а з нею працювати складно. Для цього раніше використовували невеликі агенції, які розшифровували записи. Людина сідала, ми їй завантажували 50 аудіо по 1,5 години і вона переводила аудіо в текст. Якість цих транскрибацій не завжди була ідеальною, бо людина — це людина. Їй хочеться пропускати, коли їй набридло слухати. Людина така: «Та, це не важливо» — і скіпнула. А в таких речах насправді і є все найважливіше — цікаві факти, які можуть напряму не стосуватися процесу, але бути важливими для розробки стратегії. Зараз є досить багато продуктів, які дозволяють переганяти аудіальну інформацію в текстову інформацію гарної якості. Це скорочує бюджети, таймінг і дозволяє більш гнучко працювати з проєктами. 

А українські тренди?

Макс: Найбільший український тренд — збори. Поява великої частини креативників, які проявили себе у фандрейзингах. Збір, який конвертувався у 20 000 000, — це шалений бізнес-показник. Він значить, що ідея працює! 

Це прикольний індикатор того, що суспільство розуміє, що таке креатив. Просто «киньте мені на банку» вже не працює. Коли з’являється якась штучка, авторський підхід, механіка, віжуал і вся ця історія, то це значно більш ефективно і це KPI, які нічим не можна побити. І ці показники є суперкейсом однієї людини.

А другий тренд — креативники, які шукають себе зараз в інших дисциплінах. Я дуже люблю те, що зараз робить Денис Чернявський. Він був колись стратегом Fedoriv Agency. Денис поставив собі за задачу таку культурно-просвітницьку діяльність — він учить дітей у невеликих містах, громадах та селах тому, що таке, наприклад, поп-арт. Як це працює, як працює тиражування образів, як працює робота з графікою. Це такий собі Григорій Сковорода нашого часу, який ходить і розповідає, як він зробив набір із 10 коробок сірників, та на цьому прикладі пояснює, що таке поп-арт і як з ним працювати. Це одночасно цікаво та корисно для суспільства! 

Фото: Віка Темнова