В Україні вперше винайшли кефірну ложку. Вона ергономічно підходить під грудочки кефіру. Патент належить офіційно зареєстрованому ГО “Науково-дослідний інститут кефірної ложки української академії наук ім. Ґ.О. Карпатського”. Офіційна презентація відбулася у Києві.
“Я завжди любив кефір, але щоразу, коли пив його, відчував: шось тут не так. Мені завжди чогось не вистачало. Довго я звинувачував сам кефір. Потім ще довше себе. Думав, це я, мабуть, якийсь дефектний. Всі ж пʼють і не скаржаться. Я пригнічував ці почуття в собі, і робив, як всі”, – ділиться один з засновників громадської організації, Владислав Мінчев.
“Тільки з появою ложкового кефіру Ґо_Карпати, нарешті прийшло усвідомлення. Ложка! Кефір можна їсти ложкою! От чого мені так не вистачало всі ці роки… Я завжди хотіла ЇСТИ кефір ЛОЖКОЮ, а не пити… а ще, я не одна така…”, – зі сльозами на очах розповідає співзасновниця Науково-дослідного інституту кефірної ложки Надя Мельник про те, як було засновано ГО і як навколо почали збиратися ложкові однодумці.
І справді, щодня тисячі людей по Україні й всьому світу, взявши до рук ложку з кефіром, стикаються з нерозумінням і осудом суспільства. Хоча, нагадаємо, що у статті 19 Загальної декларації прав людини прописане і закріплене право особи на свободу самовираження, а значить і на свій унікальний особистий стиль споживання продуктів теж.
Правда, навіть для тих, хто не боїться критики суспільства, лишалася серйозна перепона. Сучасні ложки, на жаль, просто не проектувались з думкою про любителів кефіру. Поточні форм-фактор ложки, вага складових матеріалів, баланс ручки та загальний дизайн банально для цього не підходять. Вони не розраховані на утримання кефірної консистенції та розкриття усіх його смакових якостей. Тому не дивно, що так багато людей, які наважилися зробити крок до ложкування кефіру не отримували того досвіду, на який очікували. Через подібні прикрості та подальші насміхання від друзів більшість новаторів кидало справу на півдороги.
Але не “Науково-дослідний інститут кефірної ложки української академії наук ім. Ґ.О. Карпатського”, інженери якого сміливо заявили: “Ми знаємо, хто ми і що маємо зробити. Забагато часу вже було згаяно, тож якщо нарешті настала чарівна пора їсти кефір ложкою, то тільки найкращою. І ми її створимо”.
Візіонери “Науково-дослідного інституту кефірної ложки української академії наук ім. Ґ.О. Карпатського” витратили безліч годин на дослідження, тестування і вдосконалення дизайну ложки, щоб забезпечити оптимальну форму, вагу і розмір столового прибору. Про персоналізацію девайсу теж не забули, тому вона також доступна у чотирьох кольорах.
Унікальну кефірну ложку офіційно презентували на українську аудиторію:
Світлана Кук, СЕО Науково-дослідного інституту кефірної ложки української академії наук ім. Ґ.О. Карпатського, каже у відео: “Споконвічно людство вражала простота та природність дизайну ложки, з плином історії вона тільки довершувалась. Але сьогодні ми перевинайдемо ложку наново”
Так само як і кефір на ложці — це “нове-давно-забуте-старе”. Володимир Ярославський, видатний український шеф-кухар та суддя українського проєкту “Майстер Шеф Україна”, ділиться своїми спогадами: “Для українців кефір – це традиційний продукт, і з ним пов’язано багато наших кулінарних традицій. Пам’ятаю з дитинства, як моя бабуся тримала корову, і з її молока робила кисляк – саме такий, як ложковий кефір від ҐоКарпати!”
“Раніше мені доводилося никатися від дітей, зʼїдати ціле морозиво “Хрещатик”, щоб добути з нього паличку і вже нею колупати кефір. Це було жахливо і незручно. Ще й нівелювало будь-яку користь від кефіру”, – Ілля Ануфрієнко, засновник і креативний директор Bickerstaff.123
“Цьогорічна презентація тільки закінчилась, а я вже не можу дочекатися наступної через рік. Чув плітки, що в розробці версія Max з діагоналлю 3,5 дюймів для любителів великих пляшок кефіру”, – Володимир Петрина, СЕО молочної компанії “Галичина”.
“Науково-дослідний інститут кефірної ложки української академії наук ім. Ґ.О. Карпатського” – громадська організація, що була створена спеціально для створення ложки.