Вакансії є, але «закрити» їх проблематично — це те, що я спостерігаю на ринку комунікацій вже близько пів року. І експерти з найму це підтверджують. Із проханням порекомендувати комунікаційників звертаються як представники бізнесу, так і некомерційні організації та органи державної влади. Від відомих брендів та компаній — до невеликих громадських організацій з більш скромним зарплатним фондом. Проте за кваліфікованого піарника доводиться боротися та довго шукати, і не завжди ці пошуки завершуються вдалою співпрацею.
Особливо важко знайти свого комунікаційника громадським організаціям і благодійним фондам, які не можуть платити багато, тоді як робота потребує стратегічного мислення, повноцінного залучення у процеси та перебування в Україні. Чула історію, як за два роки змінили 15 комунікаційників.
Одразу уточню, що не беру до уваги випадки, коли роботодавець намагається в обовʼязки комунікаційника «втиснути» функціонал цілого департаменту з комунікацій. Якщо один комунікаційник складає стратегії, організовує заходи, готує спікерів до виступів, а паралельно пише релізи й пости для соцмереж і монтує відео — зрозуміло, що така компанія буде час від часу в пошуку.
Чому так? Фактори, які впливають на пошук фахівців, я б умовно розділила на три групи:
- Зовнішні. Повномасштабна війна, міграція, безпекові виклики, багато хто може працювати лише дистанційно. Тоді як роботодавцям часто потрібна присутність людини на місці, в Україні. До того ж українські роботодавці не завжди можуть задовольнити зарплатні очікування людини, яка живе в Європі. Виходить так, що людину важко знайти фізично. Особливо у конкретному місті, де потрібно буде виїжджати на події.
- Технічні. Саме так, часом співпраця не складається з суто технічних причин. Тут може бути все що завгодно. Резюме у форматах, що не відкриваються, електронні адреси типу kiska1990, п’ять листів тексту про себе, неграмотність, листи без теми, повідомлення в пізній час.
- Професійні. Коли фахівцю бракує знань, умінь та навичок. Нещодавнє дослідження LOOQME свідчить про те, що брак кваліфікації кадрів — у трійці головних проблем українських фахівців, які працюють у сфері комунікацій. Тоді як у 2022 році пошук кваліфікованих кадрів був лише на сьомому місці у переліку проблем.
Тому зупинюсь коротко на основних скілах комунікаційників. Для тих, хто вже працює або тільки шукає першу роботу в PR і хоче чітко розуміти, що його чекає і які навички варто підкачати ще «на березі».
- Розуміння мети і цілей
Періодично запитувати себе «для чого я це роблю?» і щоразу знати відповідь — важливий скіл комунікаційника. Для чого ті чи інші дії, що я хочу отримати в результаті цієї роботи, як це вплине на компанію/організацію?
Інколи комунікаційники плутають інструменти комунікацій із цілями.
На жаль, інколи комунікаційники плутають інструменти комунікацій із цілями. Певна кількість виходів у медіа, охоплення, перегляди не можуть бути метою комунікацій. Набрати підписників, взяти участь у конференції, опублікувати матеріал у світовому медіа чи з‘явитися на обкладинці — все це часто сприймають як мету, не запитуючи себе при цьому, чого саме я хочу досягнути цими інструментами й каналами комунікації, як буду вимірювати результат.
Комунікаційник має знати, куди він іде й навіщо, і тільки тоді підбирати потрібні для цього інструменти. Метою може бути зміна поведінки аудиторії, зростання впізнаваності бренду, покращення репутації, більша обізнаність про проблему чи явище тощо.
- Проактивність і адаптивність
Уміння підлаштовуватись під швидку зміну обставин під час війни дуже актуальне. Я не просто так поставила разом проактивність і адаптивність. Це здатність шукати нові ходи, інструменти, ідеї, вчасно відходити від того, що не працює. Уміння ініціювати зміни, перебудовувати механізми та відмовлятися від особистого спокою на користь більшої ефективності компанії/організації.
- Уміння розставляти пріоритети та делегувати
Намагання робити все одночасно, нездатність розставити пріоритети за великої кількості поточних завдань, невміння вчасно делегувати — прямий шлях до професійного та емоційного вигорання. Хапаєтесь одночасно за кілька проєктів і в результаті жодне із завдань не виконується на всі 100%. Розставляти пріоритети, планувати і віддавати колегам/підрядникам те, що можна не виконувати самостійно, — важливий скіл. І, до слова, теж дефіцитний.
- Готовність брати на себе відповідальність за ухвалені рішення
Свідомо чи несвідомо, враховуючи, скільки всього звалилось нині на українців, деякі люди уникають відповідальності або намагаються перекласти її на інших. Тоді як у PR потрібна левова частка сміливості та готовності аргументувати й відповідати за ухвалені рішення.
Те ж стосується управління бюджетами. Тут потрібні не лише планування та вміння аргументувати доцільність необхідних коштів. А ще й сміливість у використанні наявного бюджету. Я бачила парадоксальні ситуації: на проєкт є мільйони, але комунікаційник боїться їх використовувати і нести відповідальність за ефективність.
- Стратегічне мислення
Ще один комунікаційний must have. Уміння проаналізувати ситуацію, подивитися на кілька кроків вперед, спрогнозувати всі можливі ризики та розробити план дій, як їх мінімізувати, — важливі вміння в роботі на перспективу. Звісно, навряд чи цього вимагатимуть від комунікаційника середньої ланки, але якщо ви претендуєте на керівну позицію, вчіться думати глобально.
- Уміння презентувати свою роботу
Я особисто зустрічала професіоналів, які розкрилися вже у процесі роботи. Винаймати людей, які не можуть презентувати свої результати і кейси на старті, — ризиковано. Роботодавцю важливо розуміти, що людина робила до цього, якими були її ідеї, як вона їх реалізувала, яку відповідальність брала на себе у процесі виконання. На жаль, як це не парадоксально, але не завжди комунікаційники можуть «розпіарити» самих себе й показати результати своєї роботи майбутньому керівнику. І це теж може бути проблемою.
- Постійний саморозвиток і навчання
Комунікації — це не точні науки, їх неможливо вивчити один раз на все життя. Світ, інформаційна повістка, технології, а разом із усім цим і комунікації постійно змінюються. Так само змінюватися доведеться і вам. І вчитися щоразу новому. Для цього необов’язково щоразу вступати до університету, але і дводенний експрес-курс для опановування нових навиків — це замало. Щоб навчитись, а не лише отримати базову інформацію, навчання має бути якісним та тривалим, а таких варіантів не так вже й багато. Ми запускаємо цього місяця півторамісячні курси для комунікаційників, також раджу курси від Kyiv Academy of Media Arts (KAMA) та Києво-Могилянської бізнес-школи (KMBS).
Отже, самоосвіта і самовдосконалення — ваша сила. У комунікаціях все це добре видно. Якщо не вчитеся, то втрачаєте свою конкурентність. Незалежно від років досвіду.
- Бажання занурюватися в тему
Цей скіл іде поруч із самовдосконаленням. Наша агенція працює із соціально важливими проєктами, комунікує складні, довготривалі теми: економіка, реформи, захист прав дитини, рівність, безбарʼєрність та ін. Бачу, що далеко не завжди комунікаційники готові занурюватись у проблематику. Коли треба не одразу генерувати, писати, креативити, а спершу глибоко розібратися в темі. Для цього треба час і зусилля, витрачати які хочуть не всі.
Так, щоденні обов’язки реального комунікаційника далекі від постійних вечірок та обміну контактами під час івентів. Інколи для креативу у професії залишається геть мало місця, зате багато аналітики, досліджень, вимірювання, звітності. Однак, тільки в такому поєднанні можливий якісний результат. І якщо комунікаційник хоч раз побачив, яких результатів можна досягати своєю роботою, то зупинитися, як правило, уже важко.