Як минув робочий тиждень та які плани на вихідні, розповідає Катерина Глушаниця, менеджерка з корпоративних комунікацій Данон в Україні.
Як минув тиждень?
Із широкою географією пересувань та не менш широким розмахом питань, які тепер потрібно впорядкувати в голові, аби рухатись далі.
Досі важко усвідомити, що кілометри, які ми раніше долали за 2 години, тепер займають 2 доби.
Тиждень розпочався з логістичного випробування відрядженням. Досі важко усвідомити, що кілометри, які ми раніше долали за 2 години, тепер займають 2 доби. Ми з командою мали можливість відвідати неймовірно крутий дослідницький центр розробок та інновацій Danone, що знаходиться в Сакле (Paris-Saclay). Це містечко — така собі «Силіконова долина», що знаходиться в передмісті Парижа. Тут сконцентрована інтелектуальна міць університетських центрів, дослідницьких лабораторій та інститутів. Крім того, тут на базі великих просторих центрів локалізуються численні стартапи. І це — безпрограшне поєднання сміливості ідей та потужності знань.
Тисячі науковців долучаються до створення продукту, який ми з такою легкістю забираємо з полиці магазину собі в кошик.
Цього року тут був відкритий “In’CUBE Danone Research & Innovations Center”, новітній дослідний центр з розробок та інновацій. Неймовірно, але тисячі науковців долучаються до створення продукту*, який ми з такою легкістю забираємо з полиці магазину собі в кошик. Але саме в цьому і бездоганність: продукт має бути настільки ідеальним, аби ми навіть не помічали цього. Натомість сприймали його як рішення, що безумовно відповідає нашим потребам, починаючи з відчуття пляшечки з йогуртом в долоні до смакових вражень та задоволення наших справжніх потреб. Тож для нас йогурт Danone як символ компанії вже ніколи не буде просто черговим йогуртом на полиці. Я завжди бачитиму в ньому тисячі науковців, бібліотеку живих стартових культур і неймовірної витонченості дослідження, які проводяться на кожному етапі створення продукту, аби на 100% гарантувати не лише смакові враження, але й функціонал.
А завершується тиждень загрозами у сфері ядерної безпеки. Та хіба це шокує людей, які вже загартовані пандемією, війною, блекаутами та рештою? Звичайно, ці ризики ми вже просто сприймаємо як чергову задачу, яку потрібно опрацювати. Тут ми спілкуємось зі співробітниками, аби нагадати їм про базові правила, яких не завадить дотримуватись за будь-який екстремальних обставин (запас питної води, запакованої їжї з тривалим терміном зберігання, маски та ін.). Паралельно працюємо над безперервністю бізнес-процесів, адже ми компанія, яка виробляє харчові продукти. А їх щодня потребують мільйони людей, незважаючи на обставини. Тому ми не маємо права на довгу розкачку у випадку форс-мажору.
У вільний час шукаємо емоційної розрядки у народному гуморі, де «мемарня» скоро займе чільне місце як окремий напрямок образотворчого мистецтва.
* Центр спеціалізується не лише на йогуртах, але й на продуктах на рослинній основі та водах.
Відкриття тижня
Революційна динаміка, яку ми вимушено набули в результаті обставин, — це цікавий суспільний феномен.
Парадокси тижня наступні: обставини не зробили нас повільнішими. Навпаки, приймаючи додаткові ускладнення за замовчуванням (логістика, години часу в бомбосховищах, постійні зміни контексту та середовища та ін.), ми прискорюємось до неймовірного рівня у доступний для нас час. Коли постійно перебуваєш у країні, не помічаєш цього, адже, здається, всі знаходяться на твоїх же частотах. Але коли працюєш з колегами з інших країн та потрапляєш до їхнього середовища, час перетворюється на безкінечно-тягучий ефір. Мені здається, що ця революційна динаміка, яку ми вимушено набули в результаті обставин, — це цікавий суспільний феномен, яким нам доведеться управляти в майбутньому.
Що дістало за тиждень?
Не культивую в собі таку емоцію і стараюсь з цікавістю спостерігати за різними подіями та явищами, набуваючи досвід. Із чимось можу бути бути згодна, із чимось — ні. Але все, що відбувається в нашому житті, має свої причини і свої наслідки. Тому, аналізуючи неприємні ситуації, намагаюсь визначити власне саму подію, зрозуміти її причинно-наслідковий зв’язок і сформувати особисте ставлення чи відношення до цього факту.
Музика тижня
Оскільки я нещодавно повернулась із Франції, то тиждень звучав більше, як Therapie Taxi 😊 І марні були спроби подітись від таких, нехай попсових, але міцно зв’язаних із Парижем вельми відомим серіалом треків, як «Burst into flames» (Cavale).
Загалом літо наполегливо пропонує звучати треками Miley Cyrus, Dua Lipa, Harry Styles.
А я все частіше пропоную йому звучати в синглах Aretha Franklin 😉
Що почитати?
Література зараз працює як альтернативна реальність.
Література зараз працює як альтернативна реальність. Ти пірнаєш в сторінки, аби відпочити, помандрувати і перемкнути, хоч ненадовго, цей трилер з елементами хорору, в якому ми живемо. Мені допомагає, тож і вам раджу. Перелік тут може бути довжелезним, але почати подорожі рекомендую з «На всі чотири сторони» Адріана Гілла. Коли вам здається, що ви втрачаєте віру і мотивацію, беріться за «Три чашки чаю» Грега Мортенсона. А якщо стомились і бажаєте миттю телепортуватись на простори Півдня Франції – «Рік у Провансі» Пітера Мейла вас не підведе.
Також література є джерелом нетлінних знань інших поколінь. Тому з початком війни в моєму списку з’явилось багато «довколавоєнних» та біографічних творів («Канцлерка», «Фактор Черчилля»), і от зараз жадібно ковтаю «Ґолду» Елінор Баркетт — біографічний твір, присвячений одній із найвидатніших жінок у політиці епохи ХХ століття. Надзвичайно цікаво проводити історичні паралелі та усвідомлювати, що те, з чим маємо справу сьогодні, ніяк не нове. Людство вже проходило цей шлях, але не засвоїло уроків. Тепер ми, як той поганий учень, надолужуємо пропущений матеріал ціною історичного часу.
Що подивитися?
Однозначно ТЕАТР! Наразі більшість театрів оновили і якісно освіжили свої репертуари. Але серед загального дуже раджу подивитись м’юзикл «Тигролови» за мотивами твору Івана Багряного. Співавтором лібрето та співкомпозитором мюзиклу «Тигролови» став Кирило Безкоровайний, а художником-постановником вистави — народний артист України Олександр Білозуб. Про актуальність твору говорити зайве. Просто знайдіть час відвідати оперету.
Надзвичайно приємні враження лишаються від камерного Театру на Подолі та Молодого Театру на Прорізній. Похід у театр — це унікальна можливість поєднати нові знання, прожиті емоції та прогулянку літніми вулицями найдорожчого міста!
Ваш топ застосунків на телефоні
Цього тижня статистика стверджує наступне:
- Teams (значна частина робочого дня існує в цьому просторі)
- Podcasts (я споживаю неймовірно багато аудіоконтенту, здебільшого це експертні інтервью та аналітика)
- Instagram (імовірно, нервова система шукала компенсації суспільно-політичних новин у гламурно-прекрасній альтернативній реальності інсти 😁).
Плани на вихідні. Поради, куди піти
Вихідні попереду відзначаться великим традиційним святом Івана Купала. Для мене цей день змалечку є квінтесенцією українського духу, традицій та барвистої культури нашого народу. Це кульмінація життєвої енергії річного циклу. Мені пощастило проводити не одне дитинство в селі на Поділлі, де ми прикрашали купальське дерево, плели вінки і грали справжній театр в дійових особах з Мареною та Купайлом. Тепер відчуваю особисту відповідальність підтримувати ці традиції та передавати їх наступним поколінням.
До речі, як не дивно, попри неймовірний відрив цих поколінь у цифровізації, вони дуже сприятливо і вдячно буквально всотують такі речі. Можливо, через те, що це для них це має ефект новизни, порівняно з віртуальним досвідом. А, можливо, і тому, що народ та його традиції тепер набули осяжного образу для них, тому в дотриманні традицій та самоідентифікації через них з’явилась органічна потреба.
Якщо у вашій урбаністичній реальності не вистачає відчуття масштабу, глибини та різноманітності української культури та традицій, обов’язково познайомтесь з роботами проєкту Ukraїner. Наразі проєкт повністю сфокусований на комунікації реалій війни, але енциклопедичний архів традицій та звичаїв різних регіонів нашої славетної країни теж доступний до перегляду.
Обов’язково зустрічайте вихідні в обіймах природи.
Тож, якщо маєте можливість, обов’язково зустрічайте вихідні в обіймах природи. Традиції кличуть нас до водойм, плести вінки, загадувати на майбутнє (що теж хороша «психотерапія») та вбирати в себе аромати літніх трав. Для киян ближчими будуть такі локації, як Національний музей народної архітектури та побуту України в Пирогові, парк «Феофанія». Трохи проїхатись доведеться до Витачева та Ржищева. Але й відвідати село, де живуть ваші Ба та Ді, буде прекрасною ідеєю до цього літнього свята. Там ви з більшою імовірністю знайдете справжні, а не зрежисовані, звичаї у всій красі!