Медіа використовують у роботі лише 10-20% отриманих від комунікаційників матеріалів. Про це свідчать результати опитування, проведеного комунікаційною агенцією UK comms. Його учасниками стали представники 53 міжнародних, загальноукраїнських та регіональних медіа.
Метою дослідження було дізнатися, що представники редакцій — CNN, ВВС Україна, Hromadske, 24 каналу, телеканалів «Інтер» та «Ми — Україна», Forbes, РБК, NV, «Суспільного», Кременчуцької газети, видання «18000» та інших — думають про роботу комунікаційників і як з ними взаємодіють.
Чому медіа вирішує не брати в роботу тему чи запропонований комунікаційником матеріал? З-поміж ключових причин представники редакцій перерахували такі:
- прохання у темі листа «розмістити пресреліз»;
- розсилка на всі медіа без урахування їхньої специфіки;
- відсутність у листі контактів комунікаційника;
- прикріплені тексти у форматі Word чи PDF (ліпше це робити у Google Docs);
- «заважкі» фото й відео або не того розміру чи формату, які використовує медіа;
- забагато «води» в тексті, немає фактажу, статистики тощо;
- коли неможливо взяти додаткові коментарі чи з’ясувати деталі в комунікаційника;
- коли комунікаційники «блокують» зв’язок між медіа та спікером.
Більшість серед опитаних (майже 40%) мають справу з піарниками та комунікаційниками щодня. Дещо менше (понад 35%) комунікують кілька разів на тиждень. А найбільш бажана представниками медіа частота взаємодії — раз на тиждень.
Майже 80% опитаних відповіли, що комунікаційники для медіа — партнери. Але й працювати є над чим.
Журналісти і редактори з власного досвіду поділилися прикладами, як налагодити максимально ефективну взаємодію з комунікаційниками. Зокрема, радять надсилати не лише тексти, а й надавати теми та героїв; оформлювати матеріал так, щоб його можна було адаптувати під новину. А також чітко описувати мету комунікації та одразу пропонувати власні рішення.