SOCAR, благодійний фонд «Твоя опора» та Катерина Осадча успішно завершили спільний проєкт «Дім для дітей», у рамках якого зібрали 3 млн 200 тис грн на придбання будинку для сім’ї, яка виховує шістьох дітей-сиріт.
Про партнерство та благодійність під час повномасштабної війни: Олена Осипчук — PR-директор компанії SOCAR в Україні, Валерія Татарчук — засновниця та голова Благодійного фонду «Твоя опора», Катерина Осадча — ведуча, громадська діячка та засновниця ініціативи «Пошук зниклих».
Як виникла ідея співробітництва?
Олена Осипчук: Це не перший наш спільний проєкт із благодійним фондом «Твоя опора». У перші місяці після повномасштабного вторгнення ми долучилися до проєкту HELP UKRAINE! NO WAR! та розпочали збір коштів для медичної та гуманітарної допомоги лікарням. Після вдалого втілення першого спільного проєкту ми вирішили продовжити нашу співпрацю. Зрозуміло, що благодійні збори потребують просування, про них треба говорити, людей потрібно заохочувати. Засоби масової інформації зараз не готові безкоштовно публікувати заклики бізнесу до участі у благодійності. Тому тут є два варіанти — або закладати бюджет на промо, або знайти лідера громадської думки, який поділяє ваші прагнення та цінності. Для нашої компанії таким амбасадором стала Катерина Осадча.
Валерія Татарчук: SOCAR — це один із тих бізнесів, який ще до війни був соціально відповідальним. Ми мали спільні успішні благодійні проєкти, однакові цінності, розуміння допомоги і розвитку благодійності. На основі цього ми вибудували стійке дружнє партнерство. З приходом війни компанія SOCAR одна з перших включилась в допомогу. «Дім для дітей» — це не легкий проєкт, тому для мене, як для засновниці фонду, було важливим отримати потужного партнера, який не шукає легких та швидких шляхів реалізації, а орієнтується, як ми, на цінності та ефективність. Саме в проєкті «Дім для дітей» це чітко прослідковується. Ім’я Катерини Осадчої говорить саме за себе. Її ініціативи зосереджені на пошуку людей, які перебувають у цивільному полоні, а також на допомозі дітям, які опинилися без родинної опіки. Для мене це честь, працювати з такими партнерами.
Катерина Осадча: З початком повномасштабної війни до мене зверталися багато українців щодо усиновлення дітей. Коли я почала розбиратись в цій темі, то зрозуміла, що є багато дітей під опікою із будинків сімейного типу, які втратили житло, є внутрішньо переміщені і живуть в абсолютно жахливих умовах. Так, об’єднавшись із фондом «Твоя опора», ми створили проєкт «Дім для дітей», аби ці родини мали дах над головою. SOCAR — потужний партнер, з яким ми розділяємо цінність прозорої допомоги. Для нас із фондом «Твоя опора» ключовим було, щоб партнер в цьому проєкті розумів, що ця допомога важлива.
Як змінилися тенденції у сфері благодійності після початку повносштабного вторгнення?
Валерія Татарчук: Зміни очевидні. Ключове — це те, що набагато більше людей почали донатити і набагато більше компаній долучатись до благодійності. У різний спосіб, виходячи зі своїх внутрішніх переконань, можливостей.
Через війну ми зробили квантовий стрибок в розвитку культури благодійності. Щоб прийти до такої залученості людей і бізнесів, яка зараз є в Україні та у світі по відношенню до України, нам би знадобилось працювати щонайменше десять років.
Олена Осипчук: Благодійність для нашої компанії завжди була в пріоритеті, благодійний фонд «SOCAR Благо» плідно працює вже багато років. До повномасштабного вторгнення наша компанія інвестувала понад $6 млн на розвиток соціально-культурних проєктів в Україні. До війни ми впроваджували не тільки гуманітарні, але й інфраструктурні проєкти, такі, наприклад, як реконструкція парку в Ірпені, площі та фонтану у Львові. Але зараз з усім зрозумілих причин, наша увага прикута суто до гуманітарних проєктів.
Які напрямки благодійності зараз є найбільш затребуваними?
Валерія Татарчук: Це 5 глобальних напрямків: допомога військовим, гуманітарна, медична допомога, відбудова, емердженсі допомога. Події і контекст в умовах війни дуже швидко змінюється.
Нема людей, яких не торкнулась війна. Наприклад, в гуманітарному секторі зараз потрібно допомагати тим, хто втратив через війну будинок, майно — створювати шелтери, можливості для постійного проживання. Мова йде не тільки про ВПО, а й про людей з прифронтових та деокупованих територій. Наразі ми знаємо регіони, де така допомога критично необхідна. Якщо на початку це був хаос, відсутня нормальна логістика, відсутні потрібні товари або ліки, то зараз фонди та волонтери вже мають налагоджені процеси. Проте це не означає, що стало легше чи допомога менш необхідна.
Що було для вас найскладнішим у цьому проєкті?
Валерія Татарчук: Для мене є в цьому проєкті 2 складності. Перша — це емоційна складова як для матері. Діти, для яких ми купуємо будинки, пережили дві втрати: спочатку батьків, опинившись в притулках, а потім, знайшовши сім’ю, втратили будинок.
Друга складність проєкту — відсутність універсальної схеми реалізації, адже кожна багатодітна сім’я, якій ми купуємо будинок, сам будинок — то окрема історія, окремий контекст і кейс. Ми маємо знайти будинок, який підходить конкретній сім’ї, перевірити всю документацію, його історію, правильно придбати і оформити документи. Для цього ми долучаємо найкращих фахівців на ринку: юристів, нотаріусів, фінансових менеджерів, бухгалтерів, аудиторів. Ми підзвітний благодійний фонд, який щороку проходить міжнародну аудиторську перевірку, тому завжди діємо в рамках законодавства. Вдячна нашим партнерам, SOCAR та Катерині Осадчій, за потужну підтримку і сміливість піти з нами у цей нелегкий, але дуже потрібний проєкт.
Олена Осипчук: Якщо не брати до уваги емоційну складову, як вірно сказала Валерія, ці діти пережили дві страшні втрати — то для нас не було жодних складнощів, надійні та відповідальні партнери — запорука успіху. Хіба що були переживання, що не встигнемо зібрати необхідну суму. Але завдяки злагодженій роботі з фондом «Твоя опора» та Катериною, завдяки персоналу SOCAR, гостям наших АЗК та небайдужим людям, ми закрили збір вчасно.
Що є головним для проведення успішного благодійного проєкту?
Катерина Осадча: Найважливіше — це об’єднання і співпраця людей, які готові допомагати, робити багато, не опускати руки, йти вперед, масштабуватись. Успішний проєкт завжди йде від щирого серця, коли не зупиняються на тому, що зроблено.
Олена Осипчук: Враховуючи, що ми — рітейл, ми маємо всі можливості задіяти гостей, які готові допомагати. Щоб зрозуміти, що працюватиме, потрібно постійно аналізувати адженду. Треба використовувати те, що просто і зрозуміло, те, що має високу пенетрацію. Шукати і знаходити партнерів-однодумців та обов’язково тримати зв’язок з персоналом, адже вони — ваші очі і руки на місцях.