Як знайти першу роботу в піарі: поради від студентів та випускників ННІЖ

Страшно, складно, довго, неможливо — саме такі асоціації часто виникають з пошуком першої роботи, особливо якщо йдеться про креативну сферу. Іноді здається, що отримати омріяний джоб офер, не маючи релевантного досвіду, — це завдання із зірочкою, однак хто, як не ми, зможе його вирішити?

Про свою першу роботу в піарі нам розповіли випускниці та студентки освітньої програми «Реклама та зв’язки з громадськістю» Навчально-наукового інституту журналістики, тож цей гайд допоможе вам зрозуміти, у якому напрямку рухатись, щоб нарешті почути: «Вітаю, вас прийнято на роботу!»

Крок 1. Навчання — «Вік живи — вік учись»

Теорія піару — це та база, ґрунт, фундамент, який мені насправді надав університет. Отримала я її за допомогою викладачів нашого інституту журналістики, за допомогою того, яку літературу ми вчили, які кейси ми опрацьовували, які кейси ми створювали самостійно. 

Постійно навчатися — це просто must have, адже галузь піару змінюється 24/7. Дійсно дуже важливо завжди тримати руку на пульсі, на пульсі всіх нововведень, на пульсі всього, що може тільки бути в нашому світі та в нашій країні. Постійно контролювати абсолютно весь інфопростір, опановувати всі технології. Тобто піарник ніколи не може відлучитися зі своєї сфери, а потім повернутися. Дуже багато чого буде втрачено, тому постійно потрібно вдосконалюватися, постійно потрібно бути в курсі всього, що відбувається. 

Не поспішайте «забивати» на навчання. Візьміть максимум в інституті: вивчіть все, спілкуйтесь з викладачами, поставте тисячу і одне питання, і ви потім обов’язково знайдете першу роботу 100%. 

Крок 2.  База контактів — «Дерево міцне корінням, людина — друзями»

Активно спілкуйтесь, знаходьте друзів та налагоджуйте контакти, оскільки університетські зв’язки можуть виявитись дуже корисними в майбутньому. До того ж, вчіть англійську мову, не тільки в університеті, а й поза ним. Адже без неї ніяк, зараз класна кар’єра не може бути без знання англійської мови, тим паче в піарі. 

Важливий крок — вибудовування бази контактів. Про це нам постійно говорили в університеті, мало хто на це звертав увагу, але це дійсно те, що працює. Жоден PR-менеджер не може існувати без своєї бази контактів. LinkedIn — це просто мастхев, я дуже його раджу, і стверджую, що на ньому потрібно робити основний акцент.

Крок 3. Стажування — «Хочеш їсти калачі — не сиди на печі»

Мій перший досвід в піарі — це річне стажування в компанії мультибрендового ритейлера INTERTOP. Я тоді навчалася на 4 курсі, поєднувала роботу і навчання: зранку 4 години в офісі, потім — університет. Можливість цю знайшла на одному з сайтів пошуку роботи (чи то work.ua, чи то robota.ua). Відправила резюме і пройшла кілька співбесід. Це була чудова можливість розпочати шлях в піарі.

Раджу бути активними у пошуках можливостей для першого професійного досвіду. Найкраще задумуватися про це вже під час навчання, десь після 2 курсу, коли ви вже маєте достатню теоретичну базу у професії. Рекомендую для початку шукати парт-тайм роботу або стажування. Будьте відкритими до того, що зарплата може бути невисока, але найважливіше — це досвід. Водночас я не раджу працювати зовсім безкоштовно. Компанія, яка не готова оплачувати вашу роботу, скоріше за все також не буде готова вкладатися у ваш професійний розвиток.

Крок 4. Сміливість — «Очі бояться, а руки роблять»

Головне — запастись терпінням і бажанням підкорювати вершини. Не секрет, що без досвіду отримати офер з гарною оплатою — майже неможливо. Але для зачинених дверей є ноги! Пишіть всюди, в усі цікаві вам компанії або піар-агентства, і пропонуйте себе у якості стажера. Зазвичай студентам в цьому не відмовляють. Пів року і у вас вже є класний релевантний досвід, з яким вам відкрито набагато більше пропозицій. Головне — починайте, поки ви ще студенти, адже після випуску на посаду стажера буде погодитися вже складніше.

Коли я побачила на LinkedIn вакансію піарника компанії, яка для мене вже багато років є lovemark-брендом, то відразу ж заповнила анкету, хоч мене і лякала фраза «з досвідом у комунікаціях» серед вимог до кандидата. Але, як то кажуть, краще зробити й пожалкувати, ніж пожалкувати про те, що не зробив. Пройшовши співбесіду та виконавши тестове завдання, я вже розуміла, що атмосфера в команді та перелік завдань — це саме те, що мені потрібно, тож з нетерпінням очікувала на відповідь. І… отримала відмову! Проте моя сміливість і небажання здаватися (або позитивна карма) все ж таки стали мені у пригоді, і через місяць я отримала нове повідомлення від тієї ж компанії — мене запросили на роботу. Зараз я розумію, що все було недарма. Щаслива працювати та професійно зростати у команді з прекрасними людьми, цікавими проєктами та графіком, що дозволяє мені поєднувати роботу з навчанням.

Крок 5. Особистий бренд — «Спочатку ви працюєте над репутацією, а потім репутація працює на вас»

Робота над своїм особистим брендом — це дуже важливо. Навіть ті івенти, які ви організовуєте в університеті, відіграють велику роль. Наприклад, ми свого часу організували з Юлією Михайлівною Шафаренко Миколярмарок, — це був дійсно класний досвід. І вже з того моменту я почала формувати свій особистий бренд, тому що у мене були певні обов’язки, яких я дотримувалися. Я почала говорити в своїх соціальних мережах та на різних зустрічах про те, що я PR-менеджерка, і це справді знадобилося.

Звичайно ж, не існує універсальної формули пошуку першої роботи. Однак історії випускниць та студенток підтверджують, що це цілком реально — потрібно тільки постійно вчитися, докласти зусиль та не здаватись. І пам’ятайте, що навіть у зачинені двері можна постукати.

Цей матеріал є частиною проєкту UA Creatives, створеного студентами Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.