Мені, як керівниці агенції, що за війну присвятила 90% свого часу проєктам для громадського сектору, стало цікаво, у чому насправді відмінність між поняттями корпоративна соціальна відповідальність та маркетинг соціального впливу. Спробуймо розібратись.
КСВ — абревіатура, що позначає вдалий баланс між економічними, екологічними, етичними і соціальними проблемами бізнесу, де на першому місці стоїть слово «корпоративна», а значить — прибуток від продукту чи послуги стоїть в пріорітеті.
В той час як маркетинг соціального впливу (МСВ) використовується для зміни поведінки або установок спільноти з метою покращення соціальної проблеми або ситуації. Це може бути використано для просування здорового способу життя, екологічної свідомості, безпеки в стосунках тощо.
Об’єктом КСВ є товар або послуга, в той час як обєктом МСВ — ідея.
Тобто об’єктом КСВ є товар або послуга, в той час як обєктом МСВ — ідея. І тренди сьогодення говорять, що КСВ поступається своїм місцем МСВ, бо світом, навіть капіталістичним і цинічним, управляють ідеї. А сьогодні ідеї гуманізму, демократії, інклюзії та сталих цінностей — запорука виживання світу в тому вигляді, як ми його знаємо.
Тож як на практиці працює МСВ?
Маркетинг соціального впливу допомагає створити стратегію просування продуктів або послуг компанії. Маркетинг — це стосунки з клієнтами, і маркетинг соціального впливу розвиває ці стосунки. Репутація корисної для суспільства роботи допомагає залучити та зберегти клієнтів.
Компанії можуть будувати МСВ через проєкти, пов’язані з благодійністю, волонтерською роботою, стійким розвитком та справедливою оплатою праці. Благодійність може включати пожертвування коштів або вживаного обладнання. Волонтерська робота може бути стимульована оплачуваною відпусткою. Стійкість може бути досягнута через кращу енергоефективність та використання відновлюваних джерел енергії. Справедлива практика праці може включати оплату прожиткового мінімуму та оплачувану відпустку по догляду за дитиною.
За даними Forbes, 73% міленіалів готові витрачати більше на продукт, якщо бренд є екологічно стійким, майже 2/3 споживачів покоління Z уже припинили покупки у брендів, які не відповідають їхнім цінностям.
Lego — вдалий приклад того, як будь-яка компанія може працювати над екологічною сталістю. За останні роки вони зробили свої коробки на 14% меншими. Це не звучить грандіозно, але це заощадило понад 7000 тонн картону на рік. До 2025 року вони виключать всю одноразову пластикову упаковку.
Повертаючись до українських реалій, ми бачимо, що великий бізнес в контексті війни досі послуговується інструментом КСВ, щоб розповідати про благодійність, в той час як менші бренди вибудовують свою стратегію за допомогою МСВ. Адже і після війни провідною ідеєю будуть соціально значимі явища, і людей приваблюватимуть ті, хто продовжує робити добро паралельно і в купі з заробітком.
Хочу навести приклад компанії, яка розбудовує бізнес в галузі альтернативної енергетики, інвестує у сталі проекти та продовжує це робити попри війну. Ми у Vandog Agency стали їх партнерами в розробці позиціювання та брендингу, запропонували позиціонування, яке полягає в тому, що компанія не експлуатує природні багатства як ресурс, а стає бізнес-партнером для природи, зберігаючи її ресурс та відновлюючи його.
На мою думку, це гарний приклад МСВ, де бізнес добре заробляє, роблячи добро.