Піар під час війни — це не лише про комунікації. Це і про стратегію з людським обличчям, і про адаптивність у часи турбулентності, й про вміння віднаходити правильні слова тоді, коли вони даються найважче.
Ми запитали провідних українських піарниць і піарників з різних секторів про особливості роботи під час війни, тонкощі професії та улюблені кейси. Зібрали в бліці особисті історії, інсайти й поради для початківців. Відтак спробували скласти повну картину про те, як бути піарником зараз і про що це.
експертка з комунікацій, лекторка та засновниця телеграм-каналу БЛІЦ. Працювала з Київстар, Laba, Red Bull
Що би ви хотіли знати про піар, коли тільки починали?
Моя карʼєра починалася не з піару, а з журналістики. Тоді я думала, що не вмію робити нічого «вау», а моя робота — супер проста й примітивна. Я сильно помилялася: журналістський майндсет, який сформувався в мене впродовж 5 років у цій професії, дуже допомагає мені в піарі.
Журналістика навчила мене:
- Мислити заголовками і лідами.
- Бачити суть у полотнах інформації.
- Комунікувати з ким завгодно і коли завгодно.
- Ставити запитання. Багато запитань і особливо незручних.
- І все, абсолютно все, що відбувається, оцінювати критично.
Це все — важливі скіли для піарника.
Тож, яку пораду я дала б собі на початку карʼєри? Багато вчитись та ніколи не обезцінювати досвід, який отримуєш.
Як працювати в піарі в умовах сьогодення?
Якщо б ви запитали, як працювати в мирні часи, то я не впевнена, чи відповіла, бо не памʼятаю. А зараз найголовніше в піар – це робити «людяні» проєкти та комунікації й завжди бути готовими до криз.
Але загалом піар змінює не так війна, як розвиток технологій та зміни в споживанні інформації. Наприклад, якщо раніше, щоб розказати про певну подію, нам потрібно було засвітитись у медіа, то зараз необовʼязково – соцмереж може бути достатньо.
Я б виділила три навички, які потрібні піарнику зараз:
- Мислити комплексно, системно та критично. Частіше ставити собі питання «Навіщо ми це робимо?».
- Розуміти інфополе та настрої людей. Зчитувати, чим живе зараз суспільство, щоб робити релевантні комунікації.
- Вміти розповідати історії: емоційні, корисні та антикризові.
Який кейс вас останнім часом найбільше надихнув — і чому?
Один із найкращих кейсів за останній час — це рішення «Сільпо» продавати верхівки пасок. Простий, але водночас геніальний маркетинговий хід, який приніс бренду мільйонні охоплення.
Я обожнюю комунікацію, побудовану на інсайтах, а це — саме той випадок. Що таке інсайт? Це неочевидна правда про людей. У цьому кейсі інсайт — це те, ми любимо їсти не стільки паски, як їхні верхівки. Комунікаційники зрозуміли це, тому їм і вдалося запустити такий успішний кампейн.
Піар — це про…?
Якщо сказати метафорично, то піар — це як сіль: наче нічого особливого, але робить страви їстівними. Непомітний, але дуже важливий інгредієнт.
PR-керівниця фонду «Повернись живим»
Що би ви хотіли знати про піар, коли тільки починали?
Я починала з журналістики. Коли мені запропонували посаду в піарі, за плечима вже було понад 10 років на телебаченні в Канаді, США та Україні. Про цей період, мабуть, варто говорити окремо 🙂 Саме журналістське мислення формує мою роботу й досі: не писати «як прийнято», а слухати, помічати і відповідати. Не імітувати активність, а будувати стосунки з медіа.
Журналіст завжди шукає зміст, історію, людину. А сторітелінг для мене — основа піару, а не десятки сухих пресрелізів, які осідають у спамі. От про шалену кількість релізів, які ну дуже люблять керівники, точно хотіла знати 🙂
Мене часто застерігали, що журналісти й піарники не товаришують. Насправді товаришують. Але це не означає, що якщо ви знаєте багато людей, усі вони автоматично писатимуть про вашого клієнта чи компанію.
Важливо також розуміти: журналіст — не ваша аудиторія. Ви працюєте не для нього, а для суспільства. І гонитва за кількістю згадок не має сенсу, якщо вони беззмістовні. Має значення якість, точність і влучання в цільову. Тому зацикленість на Forbes, NYT та топових ЗМІ не означає, що ваша цільова це побачить. Для мене співпраця з нішевими та загалом різноманітними медіа завжди дуже важлива.
Ще важливий пункт — те, що в бізнес-середовищі піар досі часто сприймають як інструмент маркетингу. І це те, що я хотіла б розуміти ще на старті. Мені казали, що піар — це підтримка бренду, релізи й кампанії. Але я завжди пояснювала та продовжую це робити: піар має іншу логіку. Це не про трафік і не про воронку. Це про репутацію, довіру та тривалу присутність у публічному полі.
Як працювати в піарі в умовах сьогодення у вашій галузі?
До речі, 10 травня Фонд відзначив 11 років, адже росія атакувала Україну понад 11 років тому! На мою думку, світ нарешті побачив те, що українці знали давно: росія — не сильна, як вона всім «навіювала». Вона агресивна і брехлива. І наша робота в піарі — це протидія російській дезінформації, спотворенню реальності.
У «Повернись живим» ми не маємо права на поверхневість. Комунікація для нас це не просто про те, щоб показати, що ми щось робимо, хоча звітність для нас — це топ пріоритет. Це про пояснення, чому та для чого ми це робимо, адже ми працюємо, як стратегічний партнер війська. За ці роки ми закупили від бронежилетів до дронів, автомобілів, зброї й амуніції. Але це майно, а важливо розповідати історії людей, які не лише збирають на це, закуповують, але й власне використовують, тим самим обороняючи боронячи цивільних. Говорити про військових, ветеранів, їхні родини, волонтерів, та, звісно, команду Фонду. І про те, що зазвичай не видно: навчання, системність, ефективне використання ресурсу.
Окремо хочу згадати і про виступи на конференціях, подіях та загалом публічність під час війни. Для мене це не просто вихід у люди. Це спосіб донести правду — через експертність, досвід, історії. Я переконана, що різноманіття голосів — не тренд, а необхідність. Бо наші голоси мають бути почутими, а чим їх більше, тим краще, тим більше шансів донести світові правду про війну, бо ворог оперує брехнею і вкладає величезний ресурс у пропаганду. І для мене важливо розуміння, що інтерв’ю чи виступ зараз — не заради ефектної цитати, а про те, як цей коментар чи інтерв’ю допоможе донести наші меседжі про Україну до людей у світі.
Який кейс вас останнім часом найбільше вразив — і чому?
Можна я не виділятиму один? Мене надихають кейси, в яких піар — це не лише тексти, а спільна дія, зміна і вплив.
Фонд «Повернись живим» реалізував десятки партнерських проєктів, які доводять, що соціальна відповідальність в Україні давно вийшла за межі теми довкілля. Сьогодні вона — про допомогу Силам оборони, про національну стійкість, про нас усіх.
Наприклад:
- «Нам тут жити 2.0» з Київстар;
- «Залізно поруч» з Укрзалізницею;
- «Око за Око» і «Дронопад» з АЗК ОККО;
- «Ребнемо так ребнемо» з Новою поштою;
- Школа операторів БПЛА «Ятаган» та «Вишкіл капітанів».
Це про роль бізнесу і громадян. Це комунікація, яка акцентує увагу на партнерстві, стратегічному підході до оборони як до спільної справи.
Піар — це про…?
Піар для мене — це про те, що залишається. Можливо, пафосно, але це про пам’ять. Це точно не про щось миттєве. Це те, що працює з часом — через тиждень, через півроку, через рік. Для мене піар — це інвестиція в репутацію.
Піар вже точно не про розсилки і не про цитати з узгодженим меседжем. Це про розмову з журналістом без пітчу, про нагадування про себе не лише тоді, коли вже все горить, про «є класний герой, можу дати контакт».
У мене були випадки, коли журналісти писали: «Я винен тобі матеріал. Ти тоді допомогла». Це про людяність і про довіру, яка росте з роками. Репутацію. Це про те, щоб давати голос тим, кого зазвичай не чують. Показувати не лише посади, а сенси. Давати доступ не до ролі, а до досвіду.
Піар для мене — це не хайп і не продажі. Це послідовність, зміст, чесність і людські історії.
PR-менеджер Rozmova
Що би ви хотіли знати про піар, коли тільки починали?
«Відкривають двері лише тому, хто стукає». Один з найвлучніших принципів, який допоміг мені на старті кар’єри, — діяти раніше, ніж здається, що «пора». Я почав працювати за спеціальністю ще на другому курсі університету — під приводом пошуку практики, а насправді — з бажання потрапити в реальне середовище.
Піар — не про роки теоретичної підготовки. Це сфера, де все швидко змінюється: інструменти, формати, підходи до аудиторії. Тому найкраще, що можна зробити — увійти в роботу якомога раніше, навіть якщо це прості й доволі нудні завдання.
Перші кілька років — це завжди про спроби. Про те, щоб не соромитись вчитися в тих, з ким працюєш, шукати відповіді там, де ніхто не вчив шукати, робити рисерчі, а іноді виконувати «дурні» завдання. Але саме з цього й починається справжній досвід — той, про який згодом ви будете говорити на співбесідах, презентуючи себе як професіонала.
Успішна кар’єра рідко починається зі статусних завдань. Але вона точно починається з ініціативи.
Як працювати в піарі в умовах сьогодення у вашій галузі?
Піар сьогодні — це робота з турбулентністю. Тут не вийде «одного разу налаштувати і забути».
Я прийшов у професію вже після початку повномасштабної війни. У час, коли доводиться звикати до нестабільності, — і працювати в ній. Тут кожне слово може стати тригером. І якщо ти не відчуваєш, що відбувається з людьми, — не відчуєш і моменту, коли твій меседж перестав бути доречним.
Аудиторія стала уважнішою, вразливішою і точно не ведеться на глянцеві фрази. У цьому середовищі виживають не ті, хто виключно «знає, як треба», а ті, хто вміє слухати, переосмислювати і швидко змінювати курс.
У ментальному здоров’ї — це взагалі окрема планета. Тут мало бути креативним. Тут потрібно бути чуйним та етичним. І при цьому не занудним. Бо або ти кажеш щось живе й людське, або губишся в потоці «правильних» слів, які ніхто не читає.
Тож нові скіли піарника — це не тільки робота з інфоприводами, а і з емоціями. Це стратегія з емпатією. Пауза на подумати там, де раніше писав би в лоб. І постійна адаптація, бо іншого вибору просто немає.
Який кейс вас останнім часом найбільше надихнув — і чому?
Я часто надихаюся кейсами українських брендів, які вже стали лавмарками. Вони не просто комунікують — вони відчувають момент і свою аудиторію. Постійно аналізую, які інструменти використовують у кампаніях, як будують меседжі, як працює багатошаровість у комунікації.
Серед улюблених — верхівка від паски в Сільпо й більшість кейсів Ulkon. Вони різні за стилем, але об’єднані цілісними меседжами та сенсами. Це та комунікація, яка не просто чіпляє, а залишає слід. Обожнюю, коли бренди говорять із теплом та креативністю — так, ніби це не реклама, а добре продумана розмова.
Піар — це про…?
Піар для мене — це баланс трьох речей: емпатії, креативу та стратегічного мислення. Без хоча б однієї з них — усе розсипається. Бо щире повідомлення без структури лишається випадковістю, стратегія без емпатії звучить порожньо, а креатив без сенсу — це просто шум.
Щороку комунікації займають усе важливіше місце в бізнесі. Бренди — це більше не просто черговий предмет побуту в тебе вдома. Вони стають частиною культури, вбудовуються в нашу повсякденність та формують нові сенси.
А зсередини — робота в піарі часто схожа на цитату класика: «Треба жить інтєрєсно, буть шпіоном, дрісєровать любіму обізяну…». Інколи рутина виглядає саме так: трохи цирку, трохи драми, трохи магії.
експертка з комунікацій
Що би ви хотіли знати про піар, коли тільки починали?
Я довго думала про це, але насправді — не уникла б жодної помилки, бо саме ці помилки виростили мене як експертку. Вони часто давалися дуже болючими уроками, але я назавжди запамʼятала їх, зробила висновки і сподіваюся більше не повертатися до них.
Щодо порад, то, мабуть — продовжувати розвивати надивленість. Без надивленості, начитаності й сформованого списку контактів у піарі було б дуже важко. Це має бути не тільки професійна надивленість зі сфери комунікацій, треба завжди дивитися ширше, слідкувати за іншими сферами, брати звідти усе найкраще й переносити у свою роботу. Заведіть собі папку та збирайте те, що вам подобається й захоплює (або навпаки викликає негативні асоціації): структуруйте усе, підписуйте та передивляйтеся, пробуйте покращити й переробити те, що вам здається можна покращити.
Друга порада — не забувати про етику. У піарі важливо зберігати етичність у всьому, що ви робите: не маніпулювати, не використовувати нечесні методи для досягнення своїх цілей. Репутація — це ваш соціальний капітал.
Не бійтеся думати масштабно. У комунікаціях завжди варто продумувати плани на декілька кроків уперед і слідкувати за тим, щоб не повʼязнути в поточці. Будьте тим, хто здатний бачити загальну картину й передбачити, як ваші дії сформують ситуацію в довгостроковій перспективі.
І, мабуть, остання порада — не забувати відпочивати. Часто в роботі ми намагаємося зробити усе, але важливо часом взяти перерву, щоб відпочити, бо втома блокує роботу й не дозволяє вигадувати нові ідеї.
Бонус: якщо у вас велика подія і багато комунікації з журналістами — купіть собі кнопочний телефон. Свого часу це найкраще, що зі мною сталося на моєму другому великому фестивалі.
Як працювати в піарі в умовах сьогодення?
Працювати в піарі в умовах повномасштабної війни — це справжнє випробування на стійкість, адаптивність та розуміння соціальних контекстів. Аудиторія більш прискіплива, усі дивляться за твоїми помилками та чутливо сприймають усе, що ви робите. Це про гнучкість, адже потрібно завжди слідкувати за тим, що відбувається та вчасно зупинитися, перебудувати все чи перенести, аби в траурний день не вийти з розважальним контентом.
Це про слідкування за репутацією. Хоча в нас і немає чітко сформованого інституту репутації, але люди гостро сприймають помилки та памʼятають ваші зашквари більше, аніж вам це здається. Потрібно уважно слідкувати за тим з ким ви працюєте, адже репутацію складно повернути й відновити.
Який кейс вас останнім часом найбільше надихнув — і чому?
Складно виділити щось одне, було багато хорошого і багато поганого. Я веду для себе тг-канал, де зберігаю те, що подобається або якісь зашквари. Погортала, щоб подивитися і, мабуть, хочу відзначити комунікацію 3 ОШБр і їхню нову кампанію «За маму. За тата. За Третю штурмову!». Мені дуже мені подобається, коли бізнес обʼєднується для підтримки війська. Бо так має бути зараз, у нас немає іншого шляху чи іншого варіанту: ми маємо працювати на військо. А ще я дуже люблю картоплю. Якби треба було обрати тільки один продукт до кінця життя — це була б вона.
Піар — це про…?
Для мене піар — це про стратегічну творчість. Піар — це як збирати пазли. Кожен шматочок — це окремий елемент стратегії і історії: медіа, контент, комунікація з аудиторією тощо. І лише коли ви правильно поєднуєте всі ці частини — отримуєте повну картину, яка виглядає гармонійно. Іноді важко знайти потрібний шматочок у купці, і коли він знаходиться — це «саме той» момент радості. Та якщо ви зробите хоча б одну помилку і поставите не той шматочок, весь пазл може не скластися і загубитися, треба буде почати все заново.
PR-менеджерка Crocs Ukraine
Що ви б хотіли знати про піар, коли тільки починали?
Я починала в 2017, тоді індустрія в Україні ще розвивалася. Я навчалась за кордоном на факультеті «Публіцистика й комунікації», тобто знання мали б бути класні та ефективні. Проте памʼятаю ситуацію як зараз: я працюю перший тиждень в PR-агенції, й мене просять написати пресреліз. І я з величезними круглими очима йду гуглити, як писати релізи. Бо практичних знань в університеті не давали, а де брати — не зрозуміло. Тоді мені дуже не вистачало практичних курсів, які є зараз, лекцій від спеціалістів-практиків.
Раніше, як на мене, індустрія була більш ексклюзивна і недоступна. Зараз мені подобається відкритість і комʼюніті, де класно вчитись і нетворкати. На початку мені цього не вистачало.
Ну і важливий аспект, яким я користувалась й дуже дякую за це — проактивність та екстравертність. Не можу цим зараз похвалитись, але на початку шляху знайомилась і ходила активно на події. Тож тепер маю класну і велику базу контактів, що чи не найважливіше в піарі.
Як працювати в піарі в умовах сьогодення у вашій галузі?
За останні роки, знову ж таки з розвитком індустрії, завдання піарника стали більш чітко окресленими. Мені здається, що все більше підприємців розуміють, що піарник не дорівнює SMM-менеджер або маркетолог. Проте піарнику, як раніше, так і зараз, потрібно бути постійно в контексті. Слідкувати за світовими й локальними новинами, за успіхами та провалами брендів, інфлюенсерів, бути всередині інформації 24/7. Це безумовно втомлює, але це і є одна з частин роботи.
І якщо раніше були, наприклад, тільки Instagram і медіа, то зараз це і TikTok, і Threads, і Telegram-канали кожного окремого інфлюенсера. Змінюються підходи зі швидкістю світла, тому доводиться постійно адаптуватись й вміти виокремлювати суть від форми. Подружитись з ШІ звісно, але не забувати про персональний підхід. А ще мати сталі цінності, особливо в контексті війни, адже вони допомагають навігувати бренди комунікаційно й уникати кризових ситуацій.
Який кейс вас останнім часом найбільше надихнув — і чому?
З останнього дуже сподобалось, як McDonald’s прокомунікував про Біг Тейсті. Зникнув майже на увесь день, що спричинило бурю в соцмережах, щоб повернутись в трьох форматах. Це було геніально.
З міжнародних брендів також надихаюсь кейсами The Ordinary, Glossier та The Nude Projects. Останні два дуже класно працюють над побудовою ком’юніті, роблять попапи та неймовірні магазини. Це захоплює.
Піар — це про…?
Піар для мене – це про марафон, точно не спринт. Тут треба стратегія в довгу, ситуатив і творчі рішення. Це все має базуватись на персональних особливостях і досвіді. А загалом найфантастичніше – кайфувати від процесу (а не захекатись на половині дистанції).
PR-менеджер 13PERFUMES та Bagllet
Що би ви хотіли знати про піар, коли тільки починали?
Мабуть, що піар, а саме фешн-піар забирає дуже багато твого часу та ресурсу: ти майже завжди маєш бути онлайн, дуже швидко реагувати на запити, новини та постійно оновлювати та адаптовувати стратегію. Мабуть, я не усвідомлював, наскільки сфера загалом є стресовою та скільки потрібно приділяти їй часу, хоч, якщо ви будь-де хочете стати успішними, — треба багато працювати.
Як працювати в піарі в умовах сьогодення у вашій галузі?
Піар — це про зміни. Тут дуже важливо завжди бути гнучким та легко адаптовуватись, інакше довго в сфері не протримаєшся. Чесно кажучи, зміни стаються у всіх нішах і вони супер різні, проте я скажу, що найважливіше — виділятись. Тобто тут важливий креатив, можливість бачити речі з іншого світла, думати інакше, а також зачіпати людей усім, чим вмієте: креативом, словом, особистістю.
Який кейс вас останнім часом найбільше надихнув — і чому?
Мене надихають українські бренди одягу та аксесуарів. Вони одягають світових селебриті, яких я ще 15-20 років тому бачив по телевізору і був у захваті від них. Найбільше мене досі надихає кейс, коли CULTNAKED одягнув Аріану Гранде, а я до цього був дотичним.
Тому серед тих, хто мене завжди надихають — Ruslan Baginskyi, CULTNAKED та інші.
Піар — це про…?
Піар — це про «сорі, логісти не встигають вчасно», «нема бюджету, давай нову ідею», «завтра дроп, вигадаємо шось» та багато іншого. Це точно про зміни, про те, щоб зачепити серця інших та принести хорошу емоцію в світ. Так би мовити, впливати на людей через добрі вчинки та вібрації!
СЕО та співзасновниця агенції Calibrated, засновниця Tech PR School, співзасновниця PR Army, авторка каналу pub, лекторка та спікерка
Що би ви хотіли знати про піар, коли тільки починали?
Що піар — це не тільки «написати реліз і відправити його в улюблене медіа». Це взагалі не про релізи, а про відповідність піару цілям бізнесу. Я б точно дала собі пораду знайти професійного досвідченого ментора на початку карʼєри, щоб отримати потрібну підтримку і скоротити шлях із помилок. Ще радила б собі не страждати на роботі, а шукати саме те в професії, що дійсно подобається. На щастя, саме піар дає безліч можливостей.
Як працювати в піарі в умовах сьогодення у вашій галузі?
Війна навчила працювати швидко, в умовах постійного стресу, горя і обмежень. Кажу іноземним колегам, що вчила своїх студентів писати пітчі та пресрелізи, а вони пишуть некрологи… В умовах війни раджу колегам постійно перепитувати себе, шо вони можуть внести в допомогу країни. А також дбати про своє ментальне здоровʼя: дбати про опори та попри все знаходити причини для радощів.
Який кейс вас останнім часом найбільше вразив і чому?
Я люблю помічати маленькі кроки, що здатні багато чого змінити. Перший Defence tech Bootcamp, який ми організовуємо, комусь дав не просто перші знання в темі, а надихнув колег створити медіа про дефенс — Defender, іншу слухачку надихнув на службу, і вона мобілізувалася в лави армії, а комусь дав розуміння, як отримати публікацію в світовому медіа. Таким результатам щиро радію, що вони про великі зміни в масштабах доль окремих людей.
Піар — це про…?
Піар — це стратегічна бізнес-функція, яка відповідає за формування репутації. Мрію про часи, коли весь український бізнес до цього доросте…
голова комунікацій віцепрем’єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністра цифрової трансформації Михайла Федорова
Що би ви хотіли знати про піар, коли тільки починали?
По-перше — розуміти свої цілі. Навіщо вам ця робота? Обирати проєкти, які драйвлять, реформи, до яких хочеться бути причетним. Працювати з клієнтами та продуктами, які вам подобаються, які відповідають вашим особистим цінностям. Тобто — закохатися в продукт, який ти просуваєш.
У моїй карʼєрі був різний досвід з різними продуктами. Але найефективнішою була моя робота саме тоді, коли я дуже любила цей продукт. Тоді й робота не буде відчуватися, як тягар. Бо складно переконати когось, що твій проєкт класний, якщо ти сама в це не віриш.
Наприклад, моя робота в Мінцифрі зараз — саме така. Напевно тому я працюю тут уже понад 4 роки. І бачу для себе сьогодні велику місію та цінність роботи в державі. І це найголовніше для мене.
Друге — якісний відпочинок. Вміти перемикатися, мати відпустки й вихідні. Я цьому навчилася не одразу. На старті карʼєри я працювала майже без відпусток. Але зараз зрозуміла: це основа для того, щоб продуктивно працювати й мати нові ідеї. Це просто необхідність, якщо хочеш класно робити свою роботу.
Як працювати в піарі в умовах сьогодення у вашій галузі?
На мою думку, зараз одним із найважливіших скілів піарника є resilience — стійкість. Для мене це про вміння витримувати стрес, труднощі, постійні зміни — і швидко відновлюватися після них. В умовах війни й нестабільності це особливо важливо. Це такий стан, коли ти можеш тримати форму і дуже швидко адаптуватися під будь-які зовнішні умови. Хоча, напевно, це можна сказати й про всіх українців, які живуть у країні під час війни.
Який кейс вас останнім часом найбільше надихнув — і чому?
Дуже сподобався кейс бренду Kachorovska, який до Дня матері запросив дітей співробітниць на день «стати мамами» і зняв про це ролик. Вийшло дуже чуттєво, це точно викликає емоцію й виділяється серед усієї комунікації брендів у цей день.
Звісно, це кейс McDonald’s про Біг Тейсті. Вони буквально заполонили весь інфопростір — від ЗМІ до Telegram-каналів та соцмереж — своїм інфоприводом. Цікаво було б дізнатися, наскільки виросли продажі Біг Тейсті саме того дня.
Із державних комунікацій мені часто подобається все, що робить Укрзалізниця. Вони круто справляються і з кризами, і з креативними форматами. До речі, раджу підписатися на їхній TikTok 😉
Піар — це про…?
Піар — це про масштаб ідей у поєднанні з монотонною системністю. Працює і дає результат тільки в синергії.
PR-керівниця музичної агенції kontrabass promo
Що би ви хотіли знати про піар, коли тільки починали?
На початку роботи в піарі мені найбільше бракувало контактів медіа. Соціальний капітал та зв’язки з журналістами та редакторами — це, безумовно, важливий ресурс, і напрацювати його можна лише з часом. Втім, зараз розумію, що на початку можна ефективно реалізовувати інформаційні кампанії й без масових розсилок: важливо перш за все чітко поставити цілі, визначити аудиторію і вибрати точкові канали комунікації. Якщо це зробити правильно і грамотно прописати пропозиції для партнерів, то і з кількома влучними комунікаційними проявами є шанс досягти цілей.
Як працювати в піарі в умовах сьогодення у вашій галузі?
Найбільшим викликом є швидкість інформаційних потоків. Важливо тримати руку на пульсі новин, ключових брендів, інфлюенсерів та трендсеттерів у своїй сфері й враховувати всі ці зміни в плануванні. Необхідно будувати етичну й травмочутливу комунікацію, незалежно від ToV бренду. Комунікація в умовах війни — це не тільки потрійний фактчекінг і критичне мислення, а й перевірка кожного повідомлення на людяність і доречність.
На відміну від піару навіть 5 років тому, зараз найбільш ефективними в короткій перспективі каналами комунікації є соціальні мережі. Тому важливо розуміти роботу ключових платформ, де присутня ваша аудиторія. Медіа та великі формати ж варто використовувати більше для іміджевих та довгострокових кампаній.
Звісно, важливо вміти правильно та з розумом використовувати ШІ в роботі. Робити дослідження, аналіз та збір даних дуже зручно, а от бездумно довіряти написання текстів таким помічникам я б не радила.
Який кейс вас останнім часом найбільше надихнув — і чому?
Найбільше надихнули результати промокампанії для альбому гурту Dakh Daughters. За два місяці нам вдалось досягти всіх поставлених цілей, гарно прокомунікувати всі ключові повідомлення та збільшити кількість слухачів та поціновувачів творчості. А пісня «Замало любові» стала активно поширюватися серед аудиторії Tik Tok, яку дуже хотілось залучити.
Також зараз багато стежу за комунікаційними кейсами різних військових формувань та мілтех-компаній. Це важлива сфера, яку хотілося б опанувати та підсилити в майбутньому.
Піар — це про що?
Думаю, зараз це про цінності. Піар в класичному його розумінні — це побудова міцної репутації. Формувати її та плекати можна лише на міцному ціннісному ґрунті. Важливо бережно обирати, про що комунікувати, а що має лишитися поза публічною увагою. Яким би важливим не були вчинок чи досягнення, вони мають пройти ціннісне сито десять разів, перш ніж опинитися в заголовках і дописах Instagram.
Цей матеріал є частиною проєкту UA Creatives, створеного студентами Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.