Поки одні говорять, що ChatGPT треба заборонити, адже він витіснить більшість професій, інші впроваджують його на рівні компаній, щоб автоматизувати роботу, посилити маркетинг чи покращити сервіс. Якщо запитати, що таке «штучний інтелект» у пересічної бабусі, із впевненістю можу сказати, що можна почути у відповідь «ChatGPT і Midjourney», настільки часто про них розповідали медіа.
Я розглядаю ChatGPT як інструмент, який треба вивчати і з яким потрібно навчитись працювати. Однією з моїх задач в «Ескулаб» є розробка і втілення PR-стратегії компанії, тому з’явилось бажання використати ШІ для цієї задачі.
У ШІ є 3 моделі, яка найкраща?
Базова версія повільна й часто на половині тексту обривається, тому я придбала підписку, яка дає доступ до GPT-4 за 20$. Через велику кількість запитів вона теж була з обмеженнями 25 запитів на 3 години та іноді з’являлася помилка мережі.
Все ж підписка дала змогу протестувати всі 3 моделі, які наразі пропонує ШІ:
- Default (GPT-3.5)
- Legacy (GPT-3.5)
- GPT-4
Я сформулювала своє завдання і зробила запит у всіх трьох моделях. Ось які результати він видав:
Default (GPT-3.5) відповів загальними тезами з підручника, а Legacy (GPT-3.5) дав відповідь не з першого разу і замість стратегії запропонував перелік задач виконати, які можна лише зусиллями цілої команди. GPT-4 справився з цим завданням найкраще: сформулював мету, завдання та інструменти. Одним із завдань ШІ виокремив соціальну відповідальність, щоправда, обірвався на півслові, тому я попросила розповісти детальніше. Його пропозиція була такою:
- проводити безкоштовну лабораторну діагностику для вразливих верств населення та соціально незахищених груп;
- співпрацювати з навчальними закладами, організовуючи гостьові лекції та пропонувати стажування молодим фахівцям;
- проводити благодійні акції, спрямовані на підтримку медичних досліджень, допомогу дитячим лікарням, підтримку онкохворих та інші актуальні проблеми;
- партнерство з благодійними і громадськими організаціями для спільної реалізації проектів, які навчають піклуватись про своє здоров’я.
Загалом непогані ідеї, трошки опрацювати і можна брати в стратегію. Якщо порівняти обидві моделі — GPT-3.5 із GPT-4 — то друга надійніше, креативніше і здатна обробляти набагато складніші інструкції. Тому для подальших експериментів я використовувала лише GPT-4.
Впізнаваність бренду
Я попросила ШІ розповісти, наскільки впізнаваний бренд «Ескулаб» у Києві, якими метриками можна виміряти впізнаваність, а також запропонувати PR-активності для збільшення впізнаваності бренду.
На жаль, ШІ не зміг надати актуальну інформацію про впізнаваність, оскільки в його базі даних міститься інформація лише до вересня 2021 року. Але метрики для вимірювання надав:
- Відсоток спонтанної впізнаваності — скільки людей можуть назвати ваш бренд без будь-яких підказок.
- Відсоток допоміжної впізнаваності — скільки людей можуть впізнати ваш бренд, коли їм надають підказки або представляють список брендів.
- Позитивне/негативне сприйняття бренду — як люди ставляться до вашого бренду та їх загальне враження.
- Відгуки клієнтів — кількість позитивних та негативних відгуків про вашу лабораторію в онлайн-джерелах.
- Відсоток лояльності клієнтів — скільки клієнтів повертаються для повторного звернення до вашої лабораторії.
Також він запропонував для покращення впізнаваності бренду створити сайт компанії і профілі в соцмережах. Тоді я запитала, як бути, якщо сайт та соцмережі в компанії вже є.
Аналіз конкурентів
Кількома різними формулюваннями попросила проаналізувати топ-3 конкурентів нашої лабораторії на ринку Києва, натомість ШІ видавав їх опис, перелік послуг або загальні тези: індивідуальний підхід, висока якість обслуговування, висококваліфікований персонал. Щодо методів PR, які використовують медичні лабораторії-конкуренти, Chat відповів: онлайн-маркетинг, створення сайту, профілі в соцмережах, розміщення реклами на телебаченні, радіо, знижка на послуги або організація безкоштовних аналізів. Глибинне дослідження по конкурентах ШІ не зробив.
Цільова аудиторія
Портрет аудиторії нашої лабораторії Chat сформулював доволі узагальнено: виокремив сегментацію за віком (від 18 до 65+ років і помилився, адже аналізи роблять навіть дітям із перших днів народження), статтю, географічним розташуванням (що логічно, адже я просила назвати аудиторію лише для Києва), соціально-економічним статусом, зайнятістю, цінностями, інтересами та медичними потребами. На цю задачу без вхідної інформації про аудиторію лабораторії в інших регіонах ШІ не у змозі дати коректну відповідь.
Метрики та інструменти PR
Chat запропонував типові метрики для вимірювання, які можна використовувати в залежності від цілей: охоплення медіа, соціальні мережі, веб-аналітика, кількість нових партнерів та клієнтів, залученість співробітників, ROI (повернення вкладених коштів).
Також він пропонував оцінити зміну ставлення до бренду за допомогою опитувань та моніторингу відгуків і спостерігати за конкурентами — якщо наша стратегія спрацювала або конкуренти сиділи склавши руки, їхні показники по всім параметрам будуть нижчі.
Також я попросила його порекомендувати, які інструменти допоможуть вимірювати ефективність PR, він назвав та охарактеризував такі: Google Analytics, Mention, Hootsuite, SEMrush, SurveyMonkey, Google Alerts, Mailchimp. Також я попросила написати українські сервіси, він назвав: YouScan, Smartresponder (зараз платформа Sendpulse), YouControl (дивно, що він потрапив у цей список, хоча як інструмент моніторингу репутації партнерів дуже ок 🙂 ) і додав ще кілька компаній — PRNews.io, Promodo, Postmen. Також ШІ уточнив, що деякі сервіси більш актуальні для маркетингу.
Антикризові комунікації
В плані антикризових комунікацій ШІ запропонував майже те саме, що можна знайти в перших 3 статтях в Google на цю тему або у профільних підручниках.
Також попросила його скласти план реакції на умовну кризу. Тут він виявився більш креативним, але все одно не відходив від загальних тез. ШІ порадив визначити масштаб проблеми та терміни на її усунення, залучити антикризову команду, яка підготує ключові повідомлення, аудиторію та визначить канали комунікації, які будуть використовуватись для інформування співробітників та клієнтів.
«Повідомте співробітників про проблему та запроваджені дії. Забезпечте їх необхідною інформацією для відповіді на запитання від клієнтів. Інформуйте клієнтів про проблему, пояснюючи причини та надаючи орієнтовний час її вирішення. Запевніть їх у відповідальності лабораторії та вжитих заходах для вирішення ситуації», — зазначив Chat.
Крім того, ШІ порадив підготувати пресреліз або заяву для ЗМІ на випадок загострення ситуації та моніторити соцмережі, щоб відстежувати реакції і вчасно реагувати.
Замість підсумку
Щоб працювати з ChatGPT і подібними інструментами для побудови PR стратегій, потрібно конкретизувати цілі, бавитись з формулюванням, просити описати кожен пункт окремо. Якщо ШІ переривається — просити продовжити або деталізувати вже написане. Зараз історія запитів ChatGPT недоступна, тому краще одразу зберігати запропоновані варіанти собі в чернетку.
У моєму завданні по 2 пунктах із 5 ШІ запропонував вдалі ідеї. На формулювання запитів і нотування тез я витратила близько 4 годин і 20$. Хоча деякі його рекомендації були доволі очевидні, для початківців вони можуть стати базою.
Коли масово почали використовувати Google, було дивно запитувати у знайомих «Як зробити…», бо за цим запитом пошуковик видавав сотні тисяч відповідей. За кілька років буде дивно чути від знайомих, що ШІ інструменти — забавка і їх варто забороняти, натомість більшість людей навчиться ними користуватись, аби звільнити більше часу для творчості. Для мене ШІ вже став помічником у складанні «скелета» PR-стратегії, за допомогою якої ми будемо заполоняти думки і серця киян.