Як мінімум до однієї соцмережі була прикута міжнародна увага цього тижня — Ілон Маск вирішив таки придбати Twitter, а за день до цього викликав масове обурення українців своїми антиукраїнськими твітами. Яка справжня причина або мета цих висловлювань, ми можемо поки що тільки здогадуватися.
Редакція MMR вирішила опитати представників українського бізнесу, наскільки їх образ у соцмережах розходиться з реальністю, якій платформі вони надають перевагу та що вони думають про рішення американського мільярдера купити Twitter — відповідають Ірина Метньова, засновниця Vandog Agency та Laborantki, Сергій Біденко, репутаційний та антикризовий радник Bayka.Agency, Олександра Буринська, Managing Director Pleon Talan, Ярослав Ведмідь, CEO Postmen.
1. Чи відрізняється ваш образ у соцмережах від вас у реальному житті? Якщо так, що саме собі дозволяєте/не дозволяєте у віртуальному світі?
Вважаю, що будувати фальшивий образ, який відрізняється від справжнього, недоцільно, адже рано чи пізно відмінності стануть помітні навіть широкому загалу людей. Дуже важко підтримувати видуманий образ, який сильно відрізняється від реальності. Якщо говорити про мене, мій образ не відрізняється від мене в реальному житті — я просто концентруюся на певних темах, а певні теми залишаю для приватного життя. Багато пишу на професійні, соціальні, лайфстайлові теми. І, звісно, з початком повномасштабного вторгнення багато говорю про війну в різних ракурсах.
Волію не говорити про своє приватне життя. Мені здається, що воно настільки цінне та крихке, що не варто його виставляти на загальний огляд. Можна висвітлювати якісь доленосні події, але говорити кожного дня про приватні речі — це дуже дивно і, на мою думку, виглядає трохи як ексгібіціонізм, але я бачу, що навколо існують різні точки зору на це питання. Багато людей, яких я поважаю, вважають, що приватне життя можна виставляти напоказ й у коментарях обговорювати з чоловіком або дружиною якісь дуже особисті речі.
2. При знайомстві з новою людиною зазвичай додаєтесь у соцмережі (якій?) або ж віддаєте перевагу просто обмінятися номерами?
Зазвичай, якщо це знайомство у реальному житті, я трохи зволікаю з додаванням у соцмережах. Але треба розрізняти соцмережі — така, наприклад, як LinkedIn, для того і існує, щоб люди з бізнесу обмінювались контактами та спілкувалися на професійні бізнесові теми. Я почала знайомство з цією соцмережею не так давно й бачу її великий потенціал для професійних цілей.
Майже половина моїх клієнтів та клієнтів агенції приходять до мене з соцмереж.
Сторінка у Facebook у мене значно краще прокачана. Майже половина моїх клієнтів та клієнтів агенції приходять до мене з соцмереж. У свою чергу, з Instagram у мене складні зв’язки — я не отримую великого задоволення від того, щоб витрачати багато часу на постановчі фото, їх редагування та щоб моя сторінка виглядала глянцево та привабливо з точки зору «інстаграмної» картинки. З’явилася якась прикольна фотка в моєму телефоні — я її пощу. Не з’явилася — не пощу. У Twitter я не пощу, але читаю інших. Не можу сказати, що мені подобається цей формат, але для загального розуміння я там є.
3. Чи могли б зараз повністю зникнути з соцмереж? Що вам складніше — не читати інших або не постити своє?
Я колись дійшла висновку, що занадто велика активність у соцмережах людині потрібна для того. щоб якось компенсувати нестачу певних почуттів. Наприклад, визнання, любові, сексуальної привабливості. Є море всіляких відповідей на це запитання. Велика кількість енергії також викликає бажання ділитися цією енергією. Але це бажання поділитися, щоб отримати що? Коли я собі чесно відповіла на ці запитання, чому саме я ділюся в соцмережах, чому саме я там активна, зрозуміла, чого саме мені бракує. Коли мені всього вистачає, у мене немає особливої потреби бути в соцмережах, щодня там писати або щодня отримувати коментарі, схвальні відгуки, лайки і т.і.
4. Яка ваша найулюбленіша соцмережа та чому?
Не можу сказати, що вона моя найулюбленіша, але, скажімо, найзрозуміліша для мене — Facebook. Нею я користуюся вже більше 10 років, там у мене є певна аудиторія, з якою налагоджений зворотній зв’язок. Я знаю, які теми більше заходять аудиторії, як отримати максимальну кількість уваги, які бізнесові задачі я можу допомогти собі вирішити за допомогою цієї соцмережі, тому найактивніша я саме там.
5. Що думаєте про рішення Маска таки купити Twitter?
Нещодавно я подивилася серіал «WeCrashed» («Не спрацювало»), і там іде мова про бізнесмена, який створив мережу коворкінгів по всьому світові, і зараз ця модель дуже сильно копіюється і в Україні. Коли переглянула цей серіал, здивувалася тому, наскільки у нас передрали все — від слоганів до якихось меседжів, дисклеймерів, підходів, наративів, tone of voice. Але хочу сказати про те, що такі харизматичні люди, які беруть своєю сміливістю, авантюризмом, здатністю повернути силу тяжіння назад, на початку дуже сильно вражають, але здебільшого за цим не стоїть нічого.
Йому [Маску] наплювати на думку людей, думку тих, хто працює в компанії, думку користувачів соцмереж.
Мені здається, що Ілон Маск, хоч я і не вважаю його пустишкою, а талановитою та професійною людиною, може сам себе переграти, і це стосується цієї ситуації з Twitter. По-перше, дуже некоректно, неетично та непрофесійно приймати рішення, оголошувати про нього, публічно підписуватися під наміром купити, потім зрозуміти, що компанія, яку ти купуєш, не служить твоїм власним інтересам і відмовитися від цього. Хід із тим, щоб змінити знов своє рішення також публічно, демонструє те, що йому наплювати на думку людей, думку тих, хто працює в компанії, думку користувачів соцмереж. Це людина, яка грає за своїми правилами, причому йому неважливо, де закінчуються його інтереси й починаються інтереси інших людей. Це такий особливий тип людей. Вони існують, я їх не засуджую. Чи хотілось би мені мати з ними справи? Інколи доводиться, але після цього я себе зазвичай не дуже добре почуваю. Обслуговувати інтереси таких людей — найменше, що хочеться.
1. Чи відрізняється ваш образ у соцмережах від вас у реальному житті? Якщо так, що саме собі дозволяєте/не дозволяєте у віртуальному світі?
Публічні психологічні рефлексії сприймаю важкувато.
У житті в мене відбувається набагато більше подій та вражень, ніж я ділюся в соцмережах. Гадаю, що кожен з нас у соцмережах дещо інший, аніж в реальному житті. Тому особисте знайомство більш цінне для мене. Мені подобається слідкувати за успіхами людей і ділитися власними. А от публічні психологічні рефлексії сприймаю важкувато.
2. При знайомстві з новою людиною зазвичай додаєтесь в соцмережі (якій?) або ж віддаєте перевагу просто обмінятися номерами?
Для мене краще встановити контакт у соцмережах, аніж обмінюватися бізнес-картками. Але номери телефонів теж записую. З іноземцями контактую через LinkedIn, з українцями — через Facebook.
3. Чи могли б зараз повністю зникнути з соцмереж? Що вам складніше — не читати інших або не постити своє?
Все ж таки соцмережі — це і джерело новин, і інструмент презентації себе як людини та професіонала. Тому поки що не планую відмовлятися від моцмереж. А от покращити свою присутність у них — це для мене важливо.
4. Яка ваша найулюбленіша соцмережа та чому?
Українське читаю в Facebook, міжнародне — у LinkedIn. Зараз у мене фокус навіть більше на LinkedIn, оскільки з 25 лютого веду LinkedIn-сторінку з новинами для англомовної аудиторії — Ukraine – Actual news з сумарним залученням понад 1 млн контактів.
5. Що думаєте про рішення Маска таки купити Twitter?
Нам варто активніше вивчати, як Twitter може бути цікавим та корисним зараз.
У нього завжди масштабні проекти. Впевнений, що ця соцмережа потрібна йому для чогось видатного. А нам варто активніше вивчати, як Twitter може бути цікавим та корисним зараз.
1. Чи відрізняється ваш образ у соцмережах від вас у реальному житті? Якщо так, що саме собі дозволяєте/не дозволяєте у віртуальному світі?
Думаю, ще з часів Cosmopolitan, коли я була головною редакторкою, я пропагую підхід fun fearless female. Тобто не боятися бути собою, говорити правду і не намагатися підлаштовуватися під щось, крім себе. Соцмережі використовувала для подорожей, роздумів, досягнень і цікавих думок. Але питання особистого життя й політики віддавала перевагу обговорювати лише face to face. Проте війна змінила останнє, і тепер важливо діяти й говорити про свою позицію.
2. При знайомстві з новою людиною зазвичай додаєтесь в соцмережі (якій?) або ж віддаєте перевагу просто обмінятися номерами?
Нетворкінг стає більш щирим і ефективним, коли ти органічно вписуєшся в інфополе людини.
Я б обмінювалась і профілем у соцмережах, і телефоном. Зазвичай продовжувати спілкування набагато продуктивніше, коли ти маєш уявлення, хто перед тобою. Крім того, нетворкінг стає більш щирим і ефективним, коли ти органічно вписуєшся в інфополе людини: можна підтримати її лайком, взяти участь у коментарях, поділитися постом зі своєю аудиторією тощо.
3. Чи могли б зараз повністю зникнути з соцмереж? Що вам складніше — не читати інших або не постити своє?
Не постити своє набагато легше. Для мене це навіть тренд цього року А ось не читати інших — складніше. Для мене зараз вкрай важливо спостерігати за «своїми» людьми. І не важливо — це вечірки чи репости на донати — головне, що ці люди живі. Особливо, коли нас всіх розкидало по світу.
4. Яка ваша найулюбленіша соцмережа та чому?
Мені здається, кожна соцмережа виконує свої функції. Друзів батьків та шкільних вчителів я спостерігаю у Facebook, дівчат тегаю в Instagram, колег — у LinkedIn, ТікТок розважає, а Telegram-канали скролю в пошуках новин. Найбільше часу зараз я проводжу у ТікТок. І хоча я не зробила там жодного відео, але стежу за всіма трендами.
5. Що думаєте про рішення Маска таки купити Twitter?
Медіа — це потужна влада.
Медіа (а соцмережі — це теж медіа) — це потужна влада. Тому я розумію його бізнес-рішення. А ось питання навіщо — цікаве. Скільки коштує вплив на людей? Це як ніж — він сам по собі нейтральний предмет. Але в руках кухара — корисний, а в руках безумця — зброя. Twitter — це лише платформа. Подивимось.
1. Чи відрізняється ваш образ у соцмережах від вас у реальному житті? Якщо так, що саме собі дозволяєте/не дозволяєте у віртуальному світі?
Після того як Facebook двічі зачистив мені профіль, я перестав серйозно ставитись до цієї соцмережі.
Я не мислю образом у соціальних мережах. Колись для мене це було щось типу мого персонального щоденника — так я сприймав призначення соцмереж ще з ранніх 2000-х, коли користувався LiveJournal. Але після того як Facebook двічі зачистив мені профіль, я перестав серйозно ставитись до цієї соцмережі. Продовжую викладати важливі думки й анонси, інколи спортивні і професійні досягнення. Мій Facebook точно не відображає мене, хоча відображає мої ідеї й думки.
2. При знайомстві з новою людиною зазвичай додаєтесь в соцмережі (якій?) або ж віддаєте перевагу просто обмінятися номерами?
При знайомстві з новою людиною сам не шукаю її в соцмедіа, якщо мої нові контакти знаходять мене — додаю. Їх мережі не вивчаю.
3. Чи могли б зараз повністю зникнути з соцмереж? Що вам складніше — не читати інших або не постити своє?
Від соцмедіа міг би відмовитись. До повномасштабної війни я по кілька разів на рік так і робив у подорожах, наприклад, перебуваючи по кілька тижнів у горах без зв’язку та інтернету.
4. Яка ваша найулюбленіша соцмережа та чому?
Я найчастіше користуюсь Facebook, але моя любов закінчилась із покупкою росіянами LiveJournal — там було весело, цікаво і змістовно. Після того це все вже щось зовсім інше.
5. Що думаєте про рішення Маска таки купити Twitter?
Він [Маск] може купувати його [Twitter] не для себе, а для русні.
Найбільше моє побоювання щодо покупки Маском Твіттера — що це повторення шляху LiveJournal — він може купувати його не для себе, а для русні. Контакти Маска з росіянами обширні і глибокі ще з часів, коли він взаємодіяв з Роскосмосом на стартовому етапі своїх космічно-марсових ідей. Маск лише частково бізнесмен, я сприймаю його як авантюриста, політичного та інформаційного гравця, і нічого хорошого від покупки ним Twitter не очікую.
Кавер: Unsplash