Креативна агенція Brain Tank поділилася своїм досвідом у реалізації та побудові емоційної паралелі у музичному кліпі для українського гурту Green Grey. А також деякими секретами, закладеними у самі глибини сенсового навантаження. До прикладу, як зняти відеокліп, задіявши в ньому того самого Шуберта, та ще й в ролі режисера другого куплету.
Всі збіги з реальними людьми, у цій трагедії, не є випадковими. Вони є справжньою історією висвітлення одного, але усім дуже знайомого сьогодні, болю, який переслідує кожну втрату. З цим почуттям стикнулися і друзі з гурту Green Grey, для яких і до нині незагоєною раною є факт загибелі близького товариша, байкера Володимира Мессера, життя якого обірвалося більше року тому від рук російських найманців, у спробі вивезти цивільне населення з окупованого, на той час, Ірпеня.
«Нашою задачею та головною метою перш за все як креативників та маркетологів стало створення задуму, який би влучно продемонстрував всі етапи прожиття болю, який, переслідуючи кожну людину після втрати, нестримною силою здатен її знищити. Проте у кожному циклі страждань є вихід, і ми готові його продемонструвати.
А також, не менш важливим поінтом, ми визначили аналіз аудиторії слухачів гурту. Все для того, аби знайти той підхід, який би зміг передати глибокий зміст душевного відчаю, але без найменшої душевної шкоди для його глядачів.
Наступною ціллю, як продакшн-студії, стала творча реалізація головної ідеї із дотриманням певної структури кліпу, де кожна його частина символізує стадії переживання мук і страждань». — Андрій Франчук, головний режисер кліпу, креативний директор Brain Tank.
За словами творчої команди, кліп ділиться на 3 частини, які рівномірно характеризують різні фази прийняття втрати:
- Неприйняття, депресія та тотальне спустошення;
- Втеча від себе: активація діяльності, яка на перший погляд, мала б вгамувати моральне спустошення, однак є нерезультативною.
- Остаточне прийняття, готовність впустити болючі спогади ближче до себе.
Також не менш важливою ремаркою авторів є наявність різних образів, що виконують свою роль.
Прокручування однієї і тієї самої вінілової платівки є не глюком і не технічним недоліком — це метафора, що закладена з особистої історії життя композитора, який так і не закінчив написання своєї симфонії, що незабаром стала відома як “Незавершена”. Проте, через роки критики, що знайшли друкований рукопис, визнали, що в цій симфонії просто немає виходу. Вона є органічною у своїй незавершеності, бо тим самим уособлює безвихідь.
За словами режисера, жодному з учасників гурту Green Grey не прийшлося грати, аби відтворити все те, що показано в кліпі. Це дійсно історія трьох друзів, що сам-на-сам переживають спільну втрату, де кожен відмовляється підпустити до себе тінь спогаду, образом якого став танцюрист Ярослав Кайнар, що ніби з іншого виміру намагається проникнути до них поближче.
«Але чи вдалося йому це зробити? Відповідь на це питання і не тільки, ви знайдете в кліпі. Сподіваємося, що ця робота відгукнеться багатьом, адже всіх нас, так чи інакше, зараз об’єднує спільне почуття — біль». — Андрій Франчук про важливість та актуальність проблеми в кліпі.