Сексуальне насилля під час війни — злочин, про який не можна мовчати. Саме тому агенція MOKO Digital стала партнером міжнародної конференції «Відновлення прав постраждалих від сексуального насильства, повʼязаного з конфліктом: елемент миру та світової безпеки», яку організували Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції і Урядова уповноважена з ґендерної політики Катерина Левченко за підтримки уряду Великої Британії та в партнерстві з Асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем» і «Українським жіночим фондом».
Від початку російського вторгнення зареєстровано 274 випадки СНПК. Та це лише відомі випадки, коли постраждалі наважилися висловити свій біль, щоб досягти справедливості та допомогти іншим пережити цю травму. А скільки ж людей на досі окупованих територіях ще не готові й не мають можливості говорити?
4 березня почесні спікери, серед яких Перша леді України Олена Зеленська, Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, Генеральний прокурор України Андрій Костін і герцогиня Единбурзька Софі, обговорили проєкт невідкладних проміжних репарацій, розроблення багаторівневої системи відновлення ментального здоров’я постраждалих та реалізацію справедливого правосуддя.
Комунікаційним партнером заходу стала агенція MOKO Digital.
Команди МОКО та ЮрФем розробили візуальну айдентику конференції та розмістили її на всіх матеріалах: оформлення сцени, презентації спікерів, друковані та роздаткові матеріали, мерч.
Основний візуальний символ — шестерня — супроводжував учасників конференції скрізь, від входу до залів, і нагадував про те, що всі мають працювати злагоджено, як один механізм, щоб відновити права постраждалих від СНПК.
Команда MOKO, за підтримки комунікаційних спеціалістів ЮрФем, спеціально для конференції розробила креативний аудіовізуальний перформанс «Розбиваючи темряву».
Щоб завоювати увагу учасників конференції вирішили діяти нестандартно. Шукаючи різні варіанти проявлення, перебираючи різні сенси, ідеї та варіанти їх втілення, зрозуміли, що найкращим рішенням буде продемонструвати жах і біль від травми СНПК за допомогою голосів, звуків, шурхоту. Адже часто така травма є непомітна зовні, але живе й розростається всередині.
Креативна ідея полягала в тому, щоб створити аудіовізуальний перформанс та поділити його на дві частини.
Перша — правдива та щемлива історія про травму, що мов порожнеча та пітьма захоплює життя постраждалої особи. Друга ж — про ефективну протидію, яка допомагає розвіяти чорноту, дарує надію постраждалим на відновлення справедливості.
Для першої частини перформансу команда МОКО зібрала свідчення жінок, що постраждали від СНПК, із сюжетів ЗМІ, відео Національної поліції, знайшли перехоплені розмови злочинців.
У перформансі було важливо показати реальні голоси та історії. Серед них була й історія модераторки заходу Людмили Гусейнової, яка пройшла полон і пережила СНПК: «Є така традиція прийомки людини на тюрму або на ізоляцію — просто роздягати і дивитися. Вони торкаються тебе, але ти це не бачиш, бо ти стоїш в тому мішку на голові. Ти тільки чуєш голоси».
Для другої частини перформансу були використані цитати, що звучали впродовж конференції. Наприклад, тези з промови Ольги Стефанішиної про проєкт проміжних репарацій: «Ми розробили систему формування таких репарацій, який передбачає виявлення постраждалих, ідентифікацію кейсів, ухвалення рішень про відповідність критеріям і виплату проміжних компенсацій».
Кожна з цих цитат — це оберт шестерні, механізму відновлення справедливості для постраждалих.