Як минув робочий тиждень та які плани на вихідні, розповідає Альона Гусєва, спеціалістка з міжнародного піару та персонального брендингу, PR & Comms Let’s Enhance.
Як минув тиждень?
Коли зрозуміла, що війна не надовго, а на дуже довго — довелось шукати той дивний work-war-life баланс. Десь уже місяців п’ять він для мене в тому, що є тижні більше на робоче, є тижні більше на людей. Як би це дивно не звучало, але мені як піарниці це абсолютно різне, тому цей тиждень був максимально про хардворкінг.
Вдалось отримати кілька цікавих фрілансових замовлень і фіналізувати важливі поточні проєкти. Помітила, що люди знову зловили другу хвилю донатів, і сама стала більше донатити. А ще мій стоматолог сказав, що нам залишилось три візити — і зустрінемось уже після перемоги. Тож цьому тижню ставлю 10/10.
Відкриття тижня.
Із подивом відзначила, що знову планую на довгостроково — вже є плани до кінця року і навіть на січень. Із цих планів вилилось кілька відкриттів — я тепер не український, а міжнародний нетворкер, а фінансове планування все ще впливає більше, ніж війна.
Бонусом зловила й ментальне відкриття. Якщо я втомилась, завжди допомагає так званий маркетинг ностальгії. Старі стрічки та серіали і друзі дитинства. То щось і про минуле і про майбутнє водночас.
Що дістало за тиждень?
Як не дивно, але я сама. Маю інколи звичку занадто багато думати та аналізувати, тож під кінець тижня згадала про принцип «відчепитись від самої себе». А взагалі той факт, що війна змушує мене витрачати свої ресурси, сили та фінанси на боротьбу проти когось, а не становлення власної країни. Але то перманентний стан, і навіть душевний сопливий пост у фейсбуці показав, що оточення теж те дістало.
Музика тижня.
У моєму багатоквартирному будинку досить тонкі стіни, тож я сміюсь, що мої сусіди думають, ніби я — точно бандерівка та націоналістка. А може, так воно і є, ха-ха. Бо кожен ранковий душ у мене відбувається під українські повстанські пісні. Дуже рекомендую, заряджає краще кави.
А взагалі цей тиждень повернулась до Stromae, Asaf Avidan та Sebastien Tellier. Піснею тижня я б назвала ту, з якої починаю ранок. Це АСАФАТОV — Люди ідуть від людей. Порекомендував один знайомий, що стоїть зараз на захисті України. Дуже прониклива.
Що почитати?
Порекомендую те, що читаю зараз сама. У мене це книга шанованого пана Дмитра Кулеби «Війна за реальність. Як перемагати у світі фейків, правд і спільнот». Із художнього б радила Доржа Бату. То наш українець бурятського походження, що працює в NASA. У нього кілька чудових романів, але мені найбільш імпонує «Таємниця старого Лами».
Що подивитися?
У кінотеатрах зараз йде українська стрічка режисера Олексія Тараненка «Я працюю на цвитарі». По-перше, варто підтримувати своє, по-друге — то нетипова для українського кінометографу робота.
Ваш топ-3 застосунків на телефоні.
Цього тижня це Slack, Telegram та Google Calendar.
Плани на вихідні. Поради, куди піти.
З узгоджених планів сходити на тренування з боксу та урок верхової їзди. Останнє — досить нове, але вже дуже улюблене моє хобі, яке має в собі кілька профітів. Це можливість поїхати за місто, побути на природі й через спілкування з конями зловити душевне піднесення.
А ще хочу сама й рекомендую іншим відвідати музеї. Зрозуміла, що формувати набаченість зараз особливо важливо чимось прекрасним. Наприклад, крім класичних київських музеїв, раджу відвідати два нових місця в Києві — Avangarden Art Gallery та Olos Art.