Як минув робочий тиждень та які плани на вихідні, розповідає Дар’я Савченко, керівниця відділу комунікацій благодійного фонду «Запорука», засновниця та модераторка спільноти етичних піарників «PR здорової людини».
Як минув тиждень?
Минув? Уже?
Тиждень був насичений як в особистому житті, так і у професійному. Уперше за 1,5 роки повномасштабної війни я вирішила поїхати за кордон у workation. Це ще не відпустка, але вже інший контекст та умови. Поки що не відчула, що я не в Україні, адже більшість часу перебуваю в робочих процесах із колегами. Міти, чати, щоденна комунікація — усе це з українцями і про українців. Тому поки що мої очі бачать нову картинку, я чую інші мови, відчуваю нові запахи, але мозок і серце — в Україні. Випадково чи ні, але навіть заброньовані апартаменти в італійському містечку нагадують інтер’єрними дрібничками та оздобленням рідну квартиру на Русанівці.
Питання контролю для мене були й залишаються професійним і особистісним викликом.
Якщо говорити про роботу, то здійснився мій найгірший сон — доки я була в літаку без зв’язку, відбулися суттєві зміни у ключовому проєкті, які потребували моєї оперативної включеності. І як після цього вчитися відпускати контроль? Не знаю відповіді до кінця, хоча за другою освітою та професійною роллю за межами фонду я — психолог. Та питання контролю для мене були й залишаються професійним і особистісним викликом.
Але дякую безмежно своєму оточенню, що дають мені позитивний досвід підтримки. Вкотре переконалась, що на команду «Запоруки» можна покластися із впевненістю у форсмажорних обставинах. Напевно, тільки такі люди здатні щодня бути надійною опорою для родин, які переживають різні життєві складнощі. Користуючись нагодою, скажу, що цього тижня команда відкрила у Національному інституті раку нове реабілітаційне відділення, де щоденно можуть отримати допомогу до 60 пацієнтів — як з онкологією, так і поранені.
А ще ми отримали новий грант від міжнародної платформи GlobalGiving, який спрямуємо на медичну, психологічну та фінансову допомогу українцям. Тож фокуси уваги в роботі були саме на цьому, чекайте на новини та апдейти.
Відкриття тижня
Розповім про два відкриття: одне про себе, інше — про зовнішній світ. Почну з останнього: ви знали, що італійці торгуються навіть у аптеці? Сьогодні вела перемовини щодо вартості крему для засмаги. У ході дискусії знизила вартість з 24 до 20 євро. Наступного разу буду уважніше перевіряти валізи вдома на наявність зібраних необхідних речей.
Мені складно говорити з європейцями про війну в Україні.
Відкриття про себе: мені складно говорити з європейцями про війну в Україні. Але про це варто продовжувати розповідати в різній формі, тому я безмежно вдячна колегам, медійникам, журналістам та іншим людям, які це роблять.
Що дістало за тиждень?
Мабуть, окрім русні, ніщо так сильно не дістало, але додам бюрократію та недотримання домовленостей у свій hate list.
Музика тижня
Румунський шансон, який звучав у авто, на якому добиралась з кордону до Сучави. Ані виконавця, ані сам трек не знаю й не шкодую про це.
Що почитати?
Окрім новин, які я особисто рекомендую не переставати читати, але критично та з внутрішнім фільтром, також раджу «Місто» Валер’яна Підмогильного. Я тільки нещодавно почала читати, але вже безумовно всім рекомендую. Бо це багатошарова історія, де кожен знайде щось для себе.
Що подивитися?
Серіал «Вбивства в одній будівлі», якщо хочете відволіктися від хаосу та бентеги.
Сольний стендап Сергія Чиркова «Кафе-Каштан» на YouTube-каналі «Підпільного стендапу», якщо готові до чорного гумору та десакралізації Булгакова.
І раптом це читають шанувальники психологічних трилерів, то у своєму камерному інста блозі я зібрала нещодавно добірку серіалів про складні психологічні стани та процеси.
Ваш топ-3 застосунків на телефоні
Якщо за часом, який витрачаю на застосунок, то перелік такий:
- Telegram
Якщо за важливістю, то
- Gmail з робочою поштою
- Приват24
- Monobank
Плани на вихідні. Поради, куди піти
Моє дозвілля зазвичай дуже інтровертне, бо кількість контактів мене як заряджає, так і розряджає.
Попри те, що працюю у сфері комунікацій, моє дозвілля зазвичай дуже інтровертне, бо кількість контактів мене як заряджає, так і розряджає. Тому порадник у цьому питання з мене не дуже. Цього разу мої плани на вихідні не пов’язані з Києвом, але якби була вдома, то обов’язково скористалась б останніми теплими днями, посиділа біля ріки з коханим та вином. Оскільки мій чоловік військовий, то має законну відпустку з виїздом за кордон, яку зараз розділяю з ним у режимі workation.
Тому наше побачення буде в іншій локації, а киянам дуже раджу організувати собі затишну й смачну вечерю в закладі на Подолі «Італієць із Бейрута», якщо вам подобаються озеленені інтер’єри та мікс ліванської й італійської кухонь. Для шанувальників культурного дозвілля раджу підписатися на телеграм-канал Культурологічні новини, де регулярно анонсуються різні арт-заходи.
А також хочу поділитися своїм регулярним ритуалом — щонеділі я роблю донейти на актуальні збори друзів та знайомих. Щоб цей допис мав користь для ЗСУ, додам лінк на свій пост. Там можна залишати в коментарях свої збори, які я підтримую.