Дезінформація, фейки, фальшиві облікові записи з’явилися ще раніше, ніж соціальні мережі, коли користувачі створювали підроблені анкети на форумах, у чатах і таких сайтах, як Friendster і MySpace. Однак сьогодні дезінформація як явище, у яке ми також включаємо фейки, боти, фішинг, стала більш витонченою, швидкою та вірусною. Насамперед цьому сприяла диджиталізація світу. Адже тепер ми проводимо в онлайні більшу частину життя: працюємо, розважаємося, знайомимося, і через це шанс натрапити на фейк стає вищим.
Іншою фундаментальною причиною активного поширення фейків у соцмережах є їхня природа. А саме алгоритми соціальних мереж, які націлені на максимальне залучення користувачів і утримання їх на платформі. Швидкість обміну інформацією в соціальних мережах, яку можна поширити протягом декількох секунд, що дозволяє дезінформувати широку аудиторію за короткий проміжок часу. Доступність — кожен може створити акаунт або поширити фейкову новину абсолютно безкоштовно.
Щоб ефективно боротися з фейками в соціальних мережах, потрібно розуміти, з чим ми маємо справу. Тому в цій статті розглянемо типи фейків, за якими критеріями виявляти фейки в різних соцмережах, і пройдемося по пунктах, як перевіряти новини.
Типи фейків у соціальних мережах
1. Фальшиві профілі
Sockpuppet. Це фальшиве ім’я або особистість, створені онлайн-користувачем, щоб сперечатися, залякувати чи перевіряти інших людей.
Інший вид шахрайства, який пов’язаний із фальшивими профілями, — це catfishing, коли зловмисник створює в соціальних мережах (чи на сайтах знайомств) вигаданий акаунт або сторінку несправжніх людей, зазвичай націлюючись на конкретну жертву.
Різниця між sockpuppet i catfishing полягає в їхніх мотиваціях і в тому, як вони використовуються. Catfishing передбачає створення підробленої особистості, щоб ввести в оману інших заради особистої вигоди чи маніпуляції, тоді як sockpuppet, як правило, створюються для маніпулювання онлайн-дискусіями або для приховування своєї справжньої особистості, просуваючи конкретну програму чи погляд.
3. Автоматизована мережа ботів.
Це автоматизовані облікові записи, запрограмовані на виконання таких завдань, як комент, лайк, ретвіт або підписка на інших користувачів. Їх можна використовувати для підтримки або цькування, поширення дезінформації або маніпулювання тенденціями.
4. Deepfakes.
Технологія Deepfake використовує штучний інтелект для створення реалістичних відео чи аудіозаписів людей, які говорять або роблять те, чого вони ніколи не робили. Ними можна ділитися в соціальних мережах, щоб обманювати або маніпулювати.
5. Дезінформація.
Окремі особи чи групи навмисно поширюють неправдиву або оманливу інформацію за допомогою тексту, зображень або відео, щоб маніпулювати громадською думкою.
6. Фішингові шахрайства.
Шахраї створюють підроблені облікові записи або публікації в соціальних мережах, щоб оманою змусити користувачів розкрити особисту інформацію чи натиснути зловмисні посилання, що може призвести до крадіжки особистих даних або фінансового шахрайства.
Ваша безпека в онлайн-середовищі — це ваша відповідальність. Якщо ви не впевнені в достовірності інформації, краще її перевірити перед тим, як вважати правдивою, і найголовніше — ділитися нею. Адже це допоможе захистити як окремих користувачів, так і суспільство загалом від негативних наслідків дезінформації та онлайн-обману.
Як перевіряти новини в соціальних мережах: покрокова інструкція
- Найперше визначте, звідки походить інформація. Чи це відомі засоби масової інформації, чи це офіційні вебсайти урядових організацій, чи, може, наукові дослідження. Будьте обережні з новинами, які походять з невідомих джерел або мають незрозуміле походження.
- Порівняйте ту саму інформацію на різних джерелах. Якщо багато надійних джерел підтверджують одну і ту ж інформацію, це збільшує ймовірність її достовірності.
- Перевірте дату. Враховуйте дату публікації інформації. Інколи застаріла інформація може бути подана як актуальна.
- Зверніть особливу увагу на конкретні факти, подані в інформації. Вам варто провести перевірку статистики, назв організацій, подій тощо. Використовуйте пошукові системи, щоб знайти додаткову інформацію. Не лінуйтесь і дослідіть кожне посилання, яке є у статті.
- Перевірте фото та відео. Фотографії та відео можуть бути легко підроблені. Використовуйте зворотний пошук зображень, щоб виявити, чи не були вони раніше використані у фейкових матеріалах.
- Дослідіть, ким є автор публікації. Чи має він експертизу в цій сфері? Чи відомий він своїми об’єктивними та надійними матеріалами?
- Перевірте контекст. Часто фейкова інформація може бути вирвана з контексту. Звертайте увагу на повний зміст публікації та обставини, у яких вона виникла.
- Використовуйте перевірені фактчекінгові ресурси. Існують спеціалізовані вебсайти та ресурси, які перевіряють новини та інформацію.
- Запитайте експертів. Якщо ви не впевнені, запитайте експертів у відповідній галузі. Вони можуть забезпечити об’єктивний погляд на інформацію.
- Думайте. Якщо інформація здається надто сенсаційною, неймовірною або ж підозрілою, подумайте двічі, перш ніж вірити в неї чи поширювати її далі.
Нижче пам’ятка для користувачів популярних соціальних мереж з підказками, на що потрібно звертати увагу, аналізуючи профіль, інформацію чи контент.
Підсумовуємо
Сьогодні ми живемо в диджиталізованій реальності, де майже неможливо не стикнутися з дезінформацією. Вона в кожній соцмережі. Тому боротьба з фейками на популярних платформах є надзвичайно актуальною та важливою проблемою нашого світу. Щоб їй протистояти, потрібно об’єднувати зусилля усіх учасників процесу — розробників платформ соціальних мереж, користувачів, уряду і суспільства загалом. Платформи можуть реалізовувати ефективнішу модерацію контенту, механізми перевірки фактів і коригування алгоритмів. Користувачам варто практикувати критичне мислення, перевіряти інформацію перед тим, як ділитися, і пам’ятати про свої емоційні реакції на зміст. Суспільству загалом потрібно працювати над диджитал-освітою та медіаграмотністю. А урядам — вводити й підтримувати спеціальні норми, постанови чи навіть закони.
Загалом процес перевірки інформації вимагає пильності та обережності. Важливо не піддаватися на перші враження та завжди прагнути підтвердити інформацію з різних незалежних джерел перед тим, як вважати її правдивою.