Укрпошта ініціювала написання листа-захоплення, листа-замилування та листа-вдячності до України.
До проєкту долучилося більш як 39 тисяч українців, які знаходяться в Україні та за кордоном. Найпопулярніші фрагменти транслюються на фасаді київського головпоштамту 24 серпня впродовж дня, з 09:00 до 21:00.
Пропонувалося зазначити, з чим асоціюється Україна, у якій пісні чи поезії звучить її голос, згадка про яку її локацію осідає в серці солодким щемом та якою вона є для українців.
Зібраний матеріал аналізувався зокрема й завдяки Chat GPT. Насамперед Україна для українців — про волю, любов, силу, незалежність та незламність. А ще — стійкість, нездоланність, єдність, звитягу й жагу до життя. Чимало тих, хто називав її своїм серцем чи Всесвітом та повітрям, що наповнює легені.
Найпопулярніші пісні, при лунанні яких виринає образ України, — «Ще не вмерла України ні слава, ні воля», «Червона рута», «Ніч яка місячна», «Ой, у лузі червона калина» та «Ой, у вишневому саду». Писали й про відомого у всьому світі «Щедрика». Дехто цитував «Україно, Україно, Після далечі доріг Вірне серце твого сина Я кладу тобі до ніг!» та «Я їду додому». Очікуваними були «Доброго вечора, ми з України» та «Батько наш — Бандера, Україна — мати». Згадували також поезії класиків (Т. Шевченка, Д. Павличка, В. Симоненка, В. Стуса, В. Сосюри) та сучасників (Л. Костенко, С. Жадана, Ю. Іздрика).
Українці зазначали, що насолоджуються, коли смакують борщ із сальцем, деруни зі сметаною, вареники (переважно з сиром та вишнями), галушки та сирники. Зустрічалися й локальні страви, як-от карпатський банош, котлета по-київськи, львівський пляцок, буковинська мамалига, гуцульська бриндзя, закарпатські білі гриби, одеська тюлечка на хлібі, поліський мацик, херсонські квашені кавуни й помідори, рулька по-донбаськи, смілянське сало, варені раки та юшка з рибки, що з Каховського водосховища. Писали також про мамині вергуни й варення з калини, бабусині млинці з медом та чай з чебрецем, сушені бички від тата й горілку тестя.
Всьому світові українці ладні розповісти про Київ та український Крим, хвилі Дніпра, Львів і Одесу, вершини Карпат, Харків та Чернівці, рожеві озера Херсонщини, Маріуполь і Ужгород, Чорне й Азовське моря, пшеничні та соняшникові поля, Поділля і Полісся, Хортицю й Олешківські піски, острів Джарилгач та Шацькі озера, заповідник «Асканія-Нова» і Холодний Яр, Кінбурнську косу й Коростишівський кар’єр, Куяльницький лиман та водоспад Шипіт, донецькі терикони і каньйони Дністра й Бугу, Киз-Аульський маяк, Станіславські кручі та Арабатську стрілку… І ще розмаїття всього прекрасного, що є в Україні. Багато хто згадував свою домівку, зокрема на окупованих територіях Херсонщини, Запоріжжя, Донеччини та Луганщини.
Для українців Україна — незламна, вільна, сильна, ненаглядна та рідненька. Безсумнівно, безмежно красива, відважна, неповторна, сонячна, непокірна, затята, непохитна, файна, щедра, волошкова, могутня, зранена, але стійка.
