Стосунки брендів із клієнтами вже давно не завершуються у момент покупки продукту або завершення процедури, а мотиви при здійсненні вибору покупцями між брендами — стають дедалі емоційнішими.
Гарні маркетингові та комунікаційні стратегії тепер уже просто не можуть обійтися без окремих напрямків та проєктів, що мають на меті побудувати довгострокові стосунки із клієнтами.
Зокрема, окремою потужною тенденцією, що впливає на те, чи стане бренд lovemark’ом, є тема екології та екологічності. Людям вже недостатньо придбати якісний продукт. Вони хочуть переконатись, що не вбивають при цьому планету, не збільшують озонову діру та не долучаться до утворення нового сміттєвого материка. Так у наше життя поступово увійшли поняття нульового вуглецевого сліду, zero waste, recyclable та усвідомленого споживання.
Брендам уже не можна не мати позиції.
Брендам уже не можна не мати позиції. Не можна бути “only business”. І оскільки тема екології — одна із ключових і найтрендовіших у цьому столітті, по цій темі бізнеси та корпорації також повинні мати аргументи.
При цьому важливо не скотитися у green washing — явище, коли за допомогою «зелених» ініціатив намагаються покращити репутацію бренду та збільшити продажі, насправді не роблячи нічого корисного для довкілля. Навіть відчуваючи соціальний запит на екологічні ініціативи, бренди мають «приміряти» всі підходи на себе, оцінювати їх адекватність та робити певні кроки щиро і з реальною користю для планети.
Сьогодні розберемо кейс Duracell: наразі один із найпромовистіших та дуже успішних кейсів екологічної відповідальності бізнесу в Україні.
Напевно, багато хто із вас бачив бокс із зображенням батарейки Duracell на касі магазину або біля виходу. І успішність цього проєкту полягає якраз у цьому: навіть якщо ви не знали, що це частина великого утилізаційного проєкту величезної корпорації, ви все одно бачили цей бокс для збору батарейок. Він, скоріше за все, стоїть у магазині поруч із ваши домом, і ви так часто ходите повз нього, що вже запам’ятали на все життя, куди нести використані батарейки.
Така «вмонтованість» у повсякденний ритм життя і є запорукою успішності проєкту.
Ось така доступність та близькість до людини, така «вмонтованість» у повсякденний ритм життя і є запорукою успішності проєкту: не тільки комунікаційної, але і практичної. За 2022 рік у рамках проєкту було зібрано близько 5 000 000 батарейок. Якби не простота використання та доступність боксів для збору, цифри були б набагато меншими (або кейс взагалі міг би не продовжити своє існування).
Наразі же, навпаки, проєкт доповнює екосистему бренду, і компанія таким чином повністю «закриває» інфраструктуру споживання свого бренду, мінімізуючи вплив на довкілля. Але також важливо зазначити, що цей проєкт є органічним ще й тому, що він не «відірваний» від усієї іншої філософії бренду, його стратегії та діяльності.
Компанія Duracell реалізує цілу низку ініціатив та впровадила багато технологій у цьому напрямку. Бренд не тільки відмовився від виробництва сольових (Zn-Ca) елементів живлення, які забруднюють навколишнє середовище сильніше, але і використовує на своєму виробництві у Бельгії виключно зелену енергію. До того ж, упаковка батарейок виробляється повністю без використання пластику — це є стандартом Duracell вже протягом 30 років.
Саме тому для Duracell як для бренду, що дбає про довкілля, логічним і органічним наступним кроком було почати інвестувати у проєкти, що займаються утилізацією батарейок у різних країнах світу.
В Україні його партнерами стали інвестори та соціально-відповідальні бізнеси, завдяки яким вже декілька років реалізується проект утилізації елементів живлення.
Duracell разом із мережею магазинів АТБ-маркет, національним дистриб’ютором SAVSERVICE та ліцензованим виконавцем — агенцією Promo Service — стали першими в Україні, хто розробив та організував сортування батарейок за європейською практикою згідно EWC (European Waste Catalogue).
Аналізуючи статистику експорту відпрацьованих батарейок за останні роки в Україні серед рітейлерів, бачимо свідоме споживання й довіру гостей АТБ до даної ініціативи.
Ще одним важливим чинником успіху цього проєкту є прозорість. Зрозуміла процедура утилізації і така ж розуміла і доступна звітність.
Який же шлях долають батарейки після боксів для збору і як це перевірити? Спочатку відбувається збір заповнених батарейками боксів з торгівельних точок та відправка їх на спеціально обладнаний сортувальний склад у Дніпрі. Після сортування та пакування у спеціалізовану тару, використані батарейки відправляють за кордон на переробку.
Цим займаються фахові підприємства, зокрема, європейські заводи BatEko у Польщі та GreenWEEE у Румунії. Після того, як батарейка опинилась на такому заводі, може пройти від одного місяця до шести, перш ніж її перероблять (залежно від черги). Після цього підприємство надішле документи про переробку.
Звіти публікуються у відкритих джерелах та на сайті. Також важливо зазначити, що відпрацьовані батарейки дійсно є цінною сировиною для промисловості, адже вони містять багато кольорових металів. А публічні звіти потрібні, щоб було видно і зрозуміло кожному, хто долучався (чи навіть ні), що батарейки були насправді безпечно утилізовані.
Саме завдяки доступності для людей, органічності відносно діяльності компанії та прозорості комунікації, цей кейс є успішним — гарний приклад того, як проєкт великої компанії може працювати на її репутацію і бути при цьому реально корисним для довкілля.