У п’ятницю в рамках проєкту MMR EDU пройшла лекція «Діджитал під час війни: корпоративний досвід» Оксани Коваль, керівника департаменту комунікацій, PR та GR Kernel. Оксана у піарі вже 15 років, 11-ть з яких — в компанії Kernel. Входить у ТОП-3 рейтингу PR-директорів за версією mmr.ua.
Під час лекції Оксана Коваль розповіла про те:
- що і як транслювати компаніям та ключовим особам у соцмережах, щоб подвоїти органічне охоплення;
- як працювати з особистим брендом першої особи/менеджменту/піарника у воєнний час, щоб не відхватити хейту;
- як корпоративні блогери стають потужними інформаційними військами: зростання уваги ЗМІ, у тому числі міжнародних.
Ділимося з вами ключовими думками лекції:
- Хороша новина: війна для піарника — це типовий антикриз із класичними етапами та набором інструментів/дій. Погана новина — ми до цього не готувалися. Хоча мали б.
- В ідеальному світі слід було б:
- Мати розроблений антикризовий план дій на випадок введення військового стану або початку повномасштабної війни;
- Мати затверджені теми, меседжи, план комунікацій;
- Мати сформований антикризовий штаб для швидкого погодження матеріалів та дій.
- Війна — каталізатор розвитку PR-індустрії. Після Другої світової війни було засновано Public Relations Society of America. PR відгравав ключову роль в єднанні нації, у боротьбі з противником, у якості моральної підтримки армії. Багато інструментів, кейсів та практик сучасного піару пішли саме з того часу.
- Топ-5 «Що робити»:
- Бути конгруентним (цілісним). Те, що транслюємо і робимо, зараз повинно відповідати тому, що транслювали і робили до цього.
- Бачити можливості. Концентруємося не на «OMG, як це пережити?!», а на «Яка може бути користь?». Шукаємо нові ринки збуту, нові локації офісів, нові ринки для піару тощо.
- «Щоб що». Перевіряти кожну комунікацію на предмет, чи зрозуміло аудиторії, що ви хочете їй сказати.
- «Маску спочатку на себе, потім — на дитину». Волонтерство — це чудово, але тоді, коли ви відновили бізнес-процеси, налагодили роботу команд і вирішили усі поточні питання. В ідеалі — робити паралельно (і писати про це також).
- Пам’ятати, що ми — найзапекліші хейтери світу. Що б ви не зробили, все одно захейтять. Немає універсального рецепту піару, який смакуватиме всім.
- Чим складніші часи, тим більше вага особистостей. Люди не довіряють ЗМІ, політикам і навіть селебам/інфлюенсерам. Більшість прислухаються до умовно близьких і зрозумілих для них людей («такий, як я»).
- Розповіді про волонтерські досягнення співробітників — це плюс не тільки в карму компанії, але і потужна мотивація для людини продовжувати цей шлях.
- Міжнародним ЗМІ цікаві ті компанії, хто можуть дати факти без емоцій та істерик.