Для українців створили застосунок, що розповідає про лінгвоцид української мови
Українська мова пережила сотні років заборон і переслідувань. Проте багато українців і досі вважають, що вони спілкуються російською, бо так «істарічєскі слажилось». Освітянка Валентина Мержиєвська дослідила всі етапи знущань над українською мовою і розбила імперські та радянські міфи в проєкті «Лінгвоцид».
Українців сотні років намагалися зробити малоросами. Насамперед забороняли мову, адже вона є ідентифікатором нації. Російськомовний українець чи українка — це не природний феномен. Кілька століть поспіль українців, їхні звичаї, культуру та мову активно знищували росіяни. Частково їм це вдавалось. Проте успіхи сотень років пригноблення та поневолення перекреслені невдалим вторгненням 24 лютого. Адже наразі спостерігається розквіт національної ідентичності й активний перехід російськомовних українців на рідну мову.
Те, що росіяни робили з українською мовою в останні століття, інакше як лінгвоцид назвати не можна. І саме це слово стало назвою нового проєкту освітянки Валентини Мержиєвської. «Лінгвоцид» — інтерактивний меморіал русифікації в Україні.
Створений у 2022 році, під час російсько-української війни, меморіал «Лінгвоцид» покликаний показати людям розмах культурної колонізаційної політики, ненав’язливо вплітаючи історичний наратив у буденне життя. Відвідувачі меморіалу самі мають дійти висновку, чому «істарічєскі слажилось» так, що в Україні багато російськомовного населення.
Наразі, коли в Україні чимало людей вирішило змінити мову спілкування з російської на українську, проєкт «Лінгвоцид» може підтримати й утвердити цей вибір. А тим, хто ще вагається — надати матеріали для роздумів.
Меморіал складається із серії графічних табличок, розміщених поруч у центрі Києва. Однойменний мобільний застосунок допомагає пов’язати їх між собою та дослідити весь шлях заборон української мови. Таблички розташовані поблизу місць щоденного життя й ілюструють утиски української мови, пов’язані з ними — заборони українських шкіл, книжок, богослужінь тощо.
Застосунок «Лінгвоцид» вже доступний у demo-версії і містить мапу з локаціями, описи й аудіосупровід до кожної із заборон. Надалі планується суттєво розширити його можливості: зокрема, додати прогулянкові маршрути. Крім цього, сам проєкт хочуть розширити і на інші міста. За словами Валентини Мержиєвської, проєкт «Лінгвоцид» допоможе поглянути на русифікацію як свідому послідовну політику впродовж століть. І так само свідомо і послідовно позбутись її.
