Які зміни трапились у житті українців за рік повномасштабного вторгнення? І як цей рік війни вплинув на їхні погляди, віру у перемогу, економічний стан та роботу? Українська комунікаційна агенція Postmen провела дослідження настроїв українців.
Українці в країні
Серед усіх опитуваних 80% складають українці, що лишились жити в Україні. Серед цих респондентів абсолютна більшість опитуваних в Україні не виїжджала за її межі з початку повномасштабного вторгнення – вони становлять 84,3%.
Цікавим є те, що більшість цих людей, а це 63,2%, і не думала про виїзд. Старші люди думали суттєво менше за молодь. Адже молодь є більш мобільною та часто не прив’язується до одного місця проживання. А з тих, хто розглядав варіант виїзду, більшу частку складають жінки. Оскільки у жінок є можливість виїжджати й більшість з них можуть думати скоріш не про себе, а про безпеку своїх дітей.
Основними причинами, чому українці не виїжджають за кордон є: патріотизм та родина, близькі люди у країні. Коли респондентам поставили питання, чому в Україні їм жити зараз краще, найбільш поширеною відповіддю стала “Бо це моя Батьківщина/дім/країна/земля”.
Українці за кордоном
20% усіх опитуваних становлять українці, яки виїхали за кордон. Найбільше вони перебувають зараз у Польщі, Німеччині, Великій Британії та Франції.
Абсолютна більшість цих респондентів не планує повертатись в Україну до закінчення війни – вони становлять 82%. Основним фактором, що впливає на те, що вони залишаються за кордоном, є воєнний стан та невідомість того, коли війна закінчиться. Тож власна безпека та безпека близьких сильно впливає на рішення людей повертатись до України.
Віра у перемогу
Один із важливих показників – більша частина опитаних, 65,3%, впевнені, що Україна здатна відбити напад росії. Перемога для більшості означатиме: вихід на кордони 1991 року (68%). Також на думку українців ми переможемо, якщо відбудеться військовий трибунал над путінським режимом та/чи капітуляція росії.
Фінансовий стан українців та залученість у донати
Через війну в українців переважно збільшились витрати – більша частина респондентів, це 56.8 %, стверджують, що їхні витрати значно збільшились. У цій ситуації загрозливим є те, що частка тих, у кого заощадження відсутні чи значно зменшились, набагато більша за тих, у кого заощадження зросли. Лиш невелика частина, що складає менше ніж 40%, почуває себе більш менш стабільно та має запас фінансів на пів року та більше.
Не дивлячись на це, українці не економлять на продуктах (45%), лікарських засобах (42%) та оплаті комунальних послуг (31%). Війна суттєво змінила їхнє ставлення до українських брендів – більша частина респондентів, 61,7% стали більше підтримувати вітчизняні бренди та продукти. Водночас мало змінила ставлення українців до міжнародних брендів – 61,4% опитаних зовсім не змінили своє ставлення за рік війни.
Цікавим є те, що у розрізі статі жінки активніше підтримують українські бренди у відношенні 69% (жінки) на 55% (чоловіки). При цьому чим більший місячний дохід, тим активніша підтримка бренду. А респонденти з високим рівнем доходу насправді менше підтримують міжнародні бренди.
За рік повномасштабного вторгнення від українців була майже стовідсоткова залученість у допомогу ЗСУ – 90,3% впродовж року робили донати. Результати дослідження показали: чим доросліший респондент, тим менша його сума донатів.
Респонденти у віці 50+ робили менше пожертв, у порівнянні з іншими. У той час як молодь готова віддавати найбільше. Характерно що дохід частково впливає на готовність людини робити пожертви.
Найбільше респондентів донатили у фонд “Повернись живим” (68%) та фонд Сергія Притули (58%). Трохи менше половини, 45%, робили пожертви у фонди не пов’язані із допомогою військовим, а саме “Таблеточки” та “UAnimals”.
Головне, що дізнались з дослідження – через рік після повномасштабного вторгнення сума пожертв українців зменшилась більш ніж у 2 рази. За результатами середня місячна сума пожертв українців на потреби ЗСУ складає 1525 грн.
Для порівняння, на сторінці фонду “Повернись живим” середня сума пожертв за лютий 2023 року становила близько 2000 грн. А за лютий 2022 року – 3500 грн.
*Опитування проводилося методом Google-анкети, яка розповсюджувалась через Facebook та Instagram з кінця лютого до початку березня. Всього було опитано 1204* респондентів з України (зі зважуванням 1201).
Вибіркова сукупність після зважування становила – 45% чоловіків і 55% жінок, що відповідає даним Держстату станом на лютий 2022 року.