У Києві відбулася дискусійна панель, організована виданням Комерсант український, на тему «Telegram війни в Україні: Як пережити кібербулінг та зберегти компанію. Історії бізнесу та позиція держави». Захід об’єднав представників бізнесу, держави та медіа для обговорення проблем і викликів, пов’язаних із використанням Telegram як інструменту гібридної війни та кібербулінгу.
Під час обговорення експерти зосередилися на:
- ролі Telegram-каналів у поширенні інформації в умовах війни;
- загрозах анонімних інформаційних атак;
- стратегіях захисту бізнесу та позиції держави щодо регулювання платформи.
Як зберегти репутацію, уникнути маніпуляцій та адаптуватися до сучасних інформаційних викликів.
Під час першої дискусійної панелі «Кібербулінг — досвід бізнесу» Оксана Щербак, головна редакторка Комерсант український і модераторка, підкреслила, що Telegram став ключовим інструментом інформування в умовах війни.
За словами Щербак, відсутність регулювання та відповідальності в роботі більшості Telegram-каналів спричиняє численні зловживання, що вимагає уваги як держави, так і бізнесу.
Журналістка «Детектор медіа» Юлія Лавришин констатувала, Telegram є найзручнішою платформою для споживання новин, але водночас її головна проблема — це анонімність. За словами Лавришин, ключовою загрозою є використання анонімних телеграм-каналів для інформаційних атак, які можуть бути використані не тільки проти бізнесу, але й для політичної дезінформації, особливо напередодні виборів.
Олександр Соколовський, засновник групи компаній «Текстиль-Контакт», поділився досвідом боротьби з кібербулінгом і «чорним» піаром.
Він також наголосив, що іноді інформаційна атака є лише першою хвилею перед діями правоохоронців.
Telegram став ключовим джерелом інформації для українців, але водночас викликав нові проблеми у сфері медіа та PR. Експерти також обговорили вплив цієї платформи на інформаційне поле та стратегії адаптації.
Юлія Чудновець, PR-директор Групи компаній ЕПІЦЕНТР наголосила, що компанії повинні адаптуватися до швидкого поширення інформації в телеграмі, де новини розповсюджуються майже миттєво.
Чудновець також розділила телеграм-канали на «білі» та «темні», наголошуючи на необхідності співпраці з перевіреними інформаційними ресурсами.
Під час другої дискусійної панелі «Позиція держави або чому Telegram-тиск став нормою» заступник міністра культури та інформаційної політики України (2020-жовтень 2024 р.), засновник Центру демократії та верховенства права Тарас Шевченко зазначив, що телеграм-канали в Україні функціонують у нерегульованій зоні, що створює значні виклики для держави.
Також Тарас Шевченко акцентував на необхідності впровадження системи оподаткування для телеграм-каналів, які заробляють на рекламі чи іншій комерційній діяльності.
Серед інших важливих аспектів обговорення стало питання етики в телеграм-просторі. На думку Шевченка, ця сфера недостатньо інтегрована в загальну медіаспільноту, через що відсутні етичні стандарти, які б забезпечували якість контенту.
Альона Матвєєва, речниця Бюро економічної безпеки (БЕБ), підкреслила проблему маніпуляцій, які часто здійснюються через телеграм-канали. З одного боку, речниця констатувала, що інформація, опублікована в телеграм-каналах, після ретельної перевірки може бути підставою для відкриття кримінальних проваджень. З іншого боку — важлива своєчасна комунікація з громадськістю, адже поширення інформації в телеграм-каналах часто випереджає офіційні заяви.
Партнер VB Partners, керівник практики Sanctions і модератор панелі Денис Шкваровський, поділився власним досвідом як адвоката.
Народна депутатка України, голова Парламентської спецкомісії по захисту інвесторів Галина Янченко порушила питання: а чи треба закривати Telegram, щоб уникнути загроз? Парламентарка зазначила, що не розуміє тих, хто порушує питання санкцій та закриття платформи в цілому. Янченко впевнена, що будь-яка технологія чи інструмент може використовуватись як на благо, так і на шкоду, залежно від намірів користувачів.
Янченко резюмувала, боротьба із самою платформою не розв’яже проблему натомість репутація і бренд компанії може бути ключем до цього.
Під час третьої дискусійної панелі «Мовчати не можна говорити» відбулася жвава дискусія щодо стратегій захисту бізнесу від Telegram-криз, і, зокрема, кібербулінгу.
Олена Дерев’янко, со-founder і партнер Агенції PR-Service, віцепрезидент Української PR-Ліги, д-р екон. наук, професор, наголосила на наступному:
- Сучасний бізнес повинен розвивати стратегії репутаційного захисту наперед, включаючи моніторинг, аналітику та кризові плани.
- Telegram — це лише канал, а не абсолютне джерело криз.
- Ключовими є довірчі відносини зі стейкхолдерами та уникнення економічних втрат через репутаційні ризики.
Директорка зі стратегічних комунікацій і розвитку корпорації TERWIN та благодійного фонду Руслана Шостака Олена Зубарєва акцентувала увагу на шляхах вирішення криз та як на них реагувати.
- Telegram — потужний інструмент для формування криз, але їх вирішення залежить від готовності компанії реагувати.
- Держава може втручатися, але головну роль відіграє команда та оперативність реакції бізнесу.
Співзасновниця та креативна директорка комунікаційної агенції Trembita PR Дар’я Сухенко наголосила на важливості реакції та джерелах криз.
- Джерела криз поділяються на природні (внутрішні проблеми) та штучні (ініційовані опонентами).
- Telegram — лише один із майданчиків, які використовують для атак.
- Важливо розуміти типи ризиків, наперед виявляти слабкі місця й формувати стратегії комунікації з клієнтами.
