З 11 по 22 листопада в Баку пройде 29-та Конференція ООН зі зміни клімату (COP). Павільйон України цього року зосереджений на темі відновлення — його стіни створені з екологічного паперу з живим насінням. Після завершення конференції фрагменти стін висадять у країнах-партнерах України як символ спільних дій, що проростають у майбутнє.
Україна вже втретє презентує свій павільйон на COP, найбільшій щорічній міжнародній конференції з питань клімату. У 2022 році він розповідав про вплив повномасштабної війни на весь світ, а головним елементом експозиції була триметрова вирва з шістнадцятьма видами українських ґрунтів, зокрема випаленим від вибухів чорноземом, що втратив свою родючість. Головною темою у 2023 році став підрив росіянами греблі Каховської ГЕС. У павільйоні представили дах будинку з Херсонської області, що символізував трагедію втрати дому через масштабну повінь.
У 2024 році концепція павільйону побудована на ідеї спільних зусиль, що виростають у великі зміни. Основний матеріал павільйону — український екологічний папір з живим насінням різнотравʼя. На ньому художниця Олександра Жумайлова створила зображення площею понад 120 м², розмістивши 50 ключових екологічних ініціатив держави, бізнесу та громадськості України.
Серед них — технології цифровізованого землеробства, розробки у сфері відновлюваної енергетики та розмінування, стартапи, що створюють папір з опалого листя, ловці вуглекислого газу, екологічна альтернатива пінопласту, мобільні заводи-принтери та інші українські інновації, що вже використовують у США, Великій Британії та Японії. Контент павільйону наголошує на головному принципі відновлення — «build back greener», а також на необхідності відшкодування збитків, завданих довкіллю через агресію росії.
Завдяки зонам віртуальної реальності відвідувачі павільйону зможуть на власні очі побачити українські ліси й поля, знищені росією, а також пролетіти над Каховським водосховищем, місцем найбільшої рукотворної екологічної катастрофи, та побачити диво природного відновлення — вербовий ліс, що виріс на його місці.
Над українським павільйоном працювали Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України за підтримки Міністерства закордонних справ, Міністерства економіки, Міністерства енергетики, Міністерства аграрної політики, Федерального міністерства економіки і технології Німеччини, а також Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI), Глобального договору ООН, ПРООН, ДТЕК, Kernel, EOPA, Українського кліматичного офісу, SaveDnipro, UAnimals, «Екодія» та інших. Концепцію павільйону розробила агенція Gres Todorchuk.