Спортивна OTT-платформа: 6 відмінностей роботи на українському та балтійському ринках
24 Січ 2025, 14:17

Спортивна OTT-платформа: 6 відмінностей роботи на українському та балтійському ринках

Українці фанатіють від футболу. Це й не дивно, адже останніми роками багатьох українських гравців запросили у топові європейські клуби. У балтійців таких футбольних героїв немає. Тому вони віддають перевагу баскетболу та хокею. А ще — охоче купують річну підписку на спортивний контент на OTT-платформах.

В Україні цей напрям теж розвивається. Здебільшого українці приходять за підпискою під час сезону топових спортивних ліг, наприклад, прем’єр-ліга. Під час літньої перерви, коли сезон заспокоюється, частина українців скасовують підписку і повертаються уже в середині серпня. У країнах Балтії купівля річної підписки з купою якісного диджитал-контенту вже давно є типовою поведінковою звичкою.

Радниця генерального директора Setanta Sports Тамара Бадашвілі розповіла про 6 ключових особливостей, якими різняться український і балтійський ринки диджитал-контенту.

Нова економічна реальність: які тренди визначатимуть ринок у 2025 – досвід TERWIN, Arcelor Mittal, Kvertus, BRAVE1, Starlight media, ГК «Молочний альянс» та 40 провідних управлінців та державних діячів.

11 квітня на Business Wisdom Summit дізнайтеся, як розширювати партнерства, зміцнювати довіру до бренду та виходити на міжнародні ринки. Реальні стратегії та досвід компаній, які вже зробили цей крок.

Забронювати участь

1. Розмір і перспективи ринку

Український ринок значно більший за країни Балтії за кількістю потенційних користувачів. Але в порівнянні з Україною у латвійських, естонських і литовських спортивних фанатів значно більший дохід, тобто більший відсоток людей, готових платити за контент.

За повідомленнями Мінфіну, станом на березень 2023 року, середня зарплата в країнах Балтії коливалася від 1200 до майже 1800 євро. Для порівняння: в Україні в перерахунку на євро середня зарплата становить всього близько 400 євро.

Ринок України має величезний потенціал саме завдяки великій аудиторії. Серед якої є люди і з середнім та високим доходом, які готові платити за контент. Звісно, це дуже цікаво для дистрибʼюторів контенту на ТБ-каналах та OTT-платформах. А що більша конкуренція, то більші інвестиції надходять в рекламу. Як наслідок, ми отримуємо зростання охоплення та більшу кількість користувачів, які починають платити за контент. 

Український ринок OTT активно розвивається, зростає попит на диджитал-контент, а це створює гарні умови для розвитку платформ. І хоч сьогодні в Україні уже працює не одна OTT-платформа, ринок тут все одно набагато менший за кількістю гравців, ніж у Балтії. Там представлено багато міжнародних корпорацій, які не заходять в Україну.

2. Культура споживання платного контенту

Україна впевнено виходить на передові позиції серед країн пострадянського простору. Це стосується як розвитку ОТТ-платформ, так і усвідомлення того, що за якісний контент потрібно платити.

Українське суспільство активно формує культуру споживання платного контенту, що є важливим кроком на шляху до створення здорового ринку. При цьому підтримка з боку регулятора, держави та приватних компаній відіграє важливу роль у блокуванні піратського контенту.

Водночас Україна потребує подальших інвестицій у популяризацію та навчання аудиторії. Це виграшна стратегія для всіх сторін: користувачі отримують ексклюзивний і високоякісний продукт, компанії мають можливість більше інвестувати у розвиток, а галузь продовжує зростати.

У країнах Балтії ці питання теж знаходяться у фокусі уваги, і державні структури разом із компаніями успішно працюють над боротьбою з піратством. 

3. Спортивні вподобання

Українці та жителі балтійських країн віддають перевагу різним видам спорту. В Україні традиційною спортивною «релігією» є футбол, на другому місці — бокс. Все тому, що українські легіонери успішно грають у популярних європейських чемпіонатах, а слава боксерів Кличків та Усика значно вплинули на високий інтерес до боксу. У Балтії такими спортивними зірками є баскетболісти. Хокей також дивляться дуже активно, особливо у Латвії. 

4. Вартість залучення користувачів 

Через невелику кількість населення в Естонії, Латвії, Литві в OTT-платформ запит на рекламу високий, а ось рекламних майданчиків у цих країнах небагато.

Водночас цей регіон платоспроможний. І у ньому зацікавлені міжнародні компанії, які активно інвестують і запускають потужні рекламні кампанії. Тобто конкуренція доволі висока. Тому OTT-платформам доводиться вкладати більше коштів, щоб залучити потрібну кількість нових користувачів у Балтії.

Водночас на українському ринку вартість залучення користувачів є нижчою через більшу аудиторію та менш інтенсивну конкуренцію. 

5. Бандл-пропозиції

Бандли — це кілька продуктів, які продаються пакетом за загальною зниженою ціною в порівнянні з купівлею кожного з них окремо. Це дуже поширена в європейських країнах практика. Коли ти, наприклад, за умовні €20 купуєш підписку на домашній інтернет, безлімітний інтернет, HBO, спорт і Disney+. 

Коли клієнт купує бандл, він отримує додаткові продукти, які він, можливо, не придбав би окремо. Не всі можуть дозволити собі платити повну ціну за декілька сервісів одночасно, а бандли дають можливість купити кілька сервісів разом за вигідну вартість. 

Для бізнесу це можливість збільшити продажі та розширити аудиторію клієнтів завдяки супервигідній пропозиції. В Україні ця практика поки не така поширена, але є тенденція до збільшення такого формату підписки. 

6. Підписки

Уподобання українців та мешканців Балтії щодо частоти підписок на OTT-платформи дещо відрізняються. В Україні люди часто обирають місячні підписки, що надає їм гнучкість і можливість користуватися сервісом під час важливих спортивних подій або чемпіонатів. Це дозволяє їм повертатися до платформи тоді, коли їх цікавить конкретний контент. 

У країнах Балтії користувачі, як правило, обирають річні підписки та залишаються на платформі тривалий час. Вони цінують можливість безперервного доступу до контенту, що відображає їхній стабільний рівень доходів та бажання інвестувати в довгострокове користування сервісом.

Такий підхід не тільки дозволяє платформам утримувати користувачів упродовж року, але й підвищує їхню лояльність. Зі свого боку, український ринок демонструє потенціал для зростання, оскільки гнучкість у виборі підписок відповідає різноманітним потребам аудиторії. Це створює можливості для OTT-платформ залучити ще більше українських користувачів та забезпечити їм якісний контент у зручний для них спосіб.

Як бачимо, український і балтійський ринки диджитал-контенту перебувають у різних точках розвитку. Спортивні OTT-платформи зацікавлені у великій українській аудиторії, а українці з кожним роком споживають усе більше якісного спортивного контенту. Тож за правильного підходу, інвестицій у рекламу й активної залученості регулятора в боротьбу з піратством, український ринок може стати для OTT-платформ одним із найперспективніших у регіоні.

Розкажіть друзям про новину