Анна Носок, співвласниця агенції Digital Agency A.A., під час війни відкрила власне агентство у місті-мрії мільйонів підприємців — Лос-Анджелесі. Як вибудовувати взаємовідносини з клієнтами, чи затребуваний SMM супровід серед представників американського малого та середнього бізнесу, які речі здивували по приїзду в США — про це та багато іншого Анна розповіла в рамках спецпроєкту MMR РеЛоковані.
Чому обрали для себе США? Наскільки складно проходила релокація?
США — це, швидше, вибір мого чоловіка (айтішнік), аніж мій. Якщо відверто. Навіть Каліфорнію обирала не я. Але цілком логічно пробувати будувати бізнес саме в Лос-Анджелесі. Для мене це місто наче Рейтарська планети Земля, кияни зрозуміють 🙂 Тут максимальна концентрація талановитих людей, підприємців та тих, хто прагне змінити світ.
Які моменти треба брати до уваги тим, хто хоче відкрити власне агентство у США?
Багато часу та ресурсу йде на поінформування потенційного клієнта.
Якщо ми говоримо про SMM, яким я тут почала займатися, то варто розуміти, що малий та середній бізнес часто не мають розуміння про важливість та ефективність соцмереж. Тобто багато часу та ресурсу йде на поінформування потенційного клієнта, що робить воронку продажу досить затратною особисто для мене.
Стартапи часто обирають для себе робити все інхаус або ж віддають перевагу локальним агенціям з досвідом. Чому так? Бо часто стартапери, яких тут сотні, самі не з США і почуваються більш комфортно з місцевими, які в теоріі пришвидшують адаптацію.
Тобто, якщо ви прилетіли сюди, отримали документи, офіційно зареєстрували бізнес та готові надавати послуги, починайте з нетворкінгу. Це найпростіший шлях за словами всіх, з ким я спілкувалася. Я, наприклад, запустила серію бранчів mood.brunch за класичною схемою: на перший запросила інфлуєнсерів, на інші — потенційних клієнтів. Повторюся, воронка продажу послуг значно довша, аніж я звикла, але ефективна.
Читачі з досвідом, скоріше за все, відчули фльор побудови комунікації в Україні восьмирічної давності 🙂
Читачі з досвідом, скоріше за все, відчули фльор побудови комунікації в Україні восьмирічної давності 🙂 Це дивує і разом з тим мотивує, адже для SMM малий та середній бізнес — це досить вільна ніша тут без шаленої конкуренції.
В якій ніші вибудовуєте агентство, хто ваші клієнти?
Українська агенція Potolok понад 8 років займається саме SMM, інфлуенс-маркетингом та організацією PR-заходів. А нова агенція, яка почала з березня працювати у Європі, а з серпня — в США — має штат тих самих людей. Тобто тут ми продаємо послуги, які вміємо якісно та швидко надавати — SMM та PR. Не можу сказати, що це було бізнес-рішення, спрямоване назовні. Бо перші місяці, коли я не розуміла локальний ринок, а основним завданням було забезпечити своїх людей роботою та заробітною платнею, я просто пропонувала свій продукт — SMM під ключ. Зараз клієнтська мережа розширюється, а з нею і запит на різні послуги. Скоріш за все, DIGITAL AGENCY A.A. буде тут надавати весь спектр послуг діджитал.
Цікавими та новими для мене є технологічні стартапи, з якими ми почали тісно працювати.
Серед клієнтів тут: клініка естетичної медицини, бьюті сегмент (салони та косметичні бренди), fashion та пілатес студія. Це така міцна база, яка дає відносну фінансову стабільність агенції. Цікавими та новими для мене є технологічні стартапи, з якими ми почали тісно працювати. Ось саме це дає відчуття, що ти знаходишся там, де створюється майбутнє.
Які основні відмінності помітили в комунікації з американськими клієнтами та клієнтами з Європи?
Якщо ми говоримо про клієнта — кінцевого споживача продукту, який продає мій клієнт, то тут відмінності є здебільшого в каналах комунікації. І це дуже цікаво. Поясню. Мій клієнт — бізнес — звик комінікувати через ЗМІ та імейли, а кінцевий споживач є дуже активним і в соцмережах. І тут виникає необхідність поінформовувати маркетологів та підприємців. Бо для малого та середнього бізнесу — це незрозумілі витрати, а для масштабного — це зона, де KPI — лише охоплення, і шалених бюджетів там немає. У той час як в Україні в агенцій значно ширший список маркерів для вимірювання ефективності роботи.
Перші кейси, до речі, тут давалися складно, доводилося обіцяти повернути оплату, якщо соцмережі виявляться неефективними. Прямо як 8 років тому в Україні 🙂
Як зараз виглядає ваш типовий будній день у США?
Рано-вранці зідзвони з командою та європейськими клієнтами, бо різниця у часі 10 годин. Потім багато побутових моментів: сніданки, школи, садочки та спорт. І після обіду — зустрічі з локальними клієнтами. О 15:00 у мене вже 8 годин робочого дня позаду і це, навіть через півроку, незвично.
Із нового для мене — я часто гуляю біля океану. І поки що це не стало буденністю.
За якими профільними медіаресурсами з комунікацій наразі слідкуєте?
Adweek, The New York Times (Advertising and Marketing), MarketingWeek.
Які американські PR-агентства є для вас взірцевими, що саме вас надихає?
Я давно слідкую за Blue Fountain Media, бо вони активно працюють зі стартапами та самі займаються розробкою мобільніх додатків, які застосовують саме для креативного PR-просування.
Fusion PR — цікава для мене агенція, яка круто працює в зоні середніх та великих проєктів DeFi (фінансові інструменти у вигляді сервісів та додатків, створених на блокчейні — Прим.ред.). Вони мають, як на мене, стабільні стосунки з журналістами. А їх клієнтський портфель вражає: Solana, Paxful, BlockSafe, HashChain, Maccabee Coin, Myntum.
Топ речей, які вас здивували по приїзду в США.
- Мене здивували люди — їх відкритість та усміхненість. Це те, що радянська пропаганда називала «нещирістю». Тут чужі люди, коли зустрічаються з тобою поглядом, посміхаються та вітаються. І це прикольно. Це набагато зручніше, ніж відводити погляд або не дивитися в очі.
- Милі та галони замість кілометрів та літрів — досі не звикла 🙂
- Легкість реєстрації свого LLC для негромадян.
- Талановитість діаспори, яка значно збільшилася цього року. Я постійно чую, які тепер чудові бьюті майстри, фотографи та PR-спеціалісти тут є 🙂
- Відкритість локального бізнесу до наших спеціалістів та послуг. У цьому на власному досвіді переконалася.
- Зовсім інше ставлення до часу, тут все значно повільніше. На проєкти виділяється вдвічі більше часу, ніж ми звикли в агенції.
- Ділові зустрічі часто проходять в лоббі красивих готелів.
- На день тут заведено максимум дві зустрічі і та, яка у другій половині дня, часто закінчується біля океану за спогляданням заходу сонця з просеко 🙂
