У червні у Відні відбувся Глобальний саміт AMEC — ключова подія для професіоналів із вимірювання комунікацій. З презентацією Барселонських принципів 4.0 стало очевидно — комунікаційники більше не можуть дозволити собі міряти ефективність кількістю публікацій, охопленням чи майже забутим AVE (advertising value equivalency, вона ж PR Value).
Окрім оновлених Барселонських принципів, головними темами стали нові практики антикризової готовності та виклики, пов’язані з видачею ШІ. Усе це я обговорювала з фахівцями під час зустрічі клубу комунікаційної агенції UK comms.
Барселона 4.0: оцінювати вплив, а не рахувати згадки
Барселонські принципи, започатковані у 2010 році, традиційно задавали напрямок для всієї індустрії вимірювання ефективності комунікацій. Версія 4.0, презентована цього червня, зберігає основну структуру із семи принципів, але змінює акценти. Відтепер у фокусі оцінювання — стійкий вплив: зміна довіри, емоційного зв’язку й поведінки стейкхолдерів. І як результат — досягнення бізнес-цілей компанії.
Це зовсім інша оптика: якщо раніше щомісячна звітність медіаприсутності була нормою, то нині такі цикли втратили актуальність. Репутація не змінюється щотижня. Довіра не народжується за кілька пресрелізів.
Ми звикли до того, що соціологія — розкіш. Але тепер вона — необхідність. Або ми адаптуємо бюджети, поєднуючи моніторинг і дослідження, або залишимось у зоні «клік-PR», що не відповідає сучасним викликам.
Ще одна зміна: оцінювання тепер містить емоційний зв’язок. Це означає роботу з семантичним аналізом, реакціями аудиторії, якісною аналітикою. Це більше не про лайки, а про глибину впливу, перетворення знань у ставлення, а ставлення — у дію.
Миттєві реакції соцмереж — хайп, тренди, меми — безумовно, мають значення. Але вони не свідчать про реальну трансформацію ставлення. Справжні метрики — це динаміка сприйняття, яка формується через досвід. Саме досвід користування продуктом або взаємодії з послугою стає підставою для довіри. І саме його треба відстежувати регулярно — раз на півроку, а ще краще — щороку.
Оцінювання ефективності сьогодні — це не кількість згадок у медіа, а зміна ставлення чи поведінки. Ідеться не про кількість публікацій, а про динаміку залученості, рівень обізнаності та готовність діяти — наприклад, користуватись інструментами після тренінгу чи ухвалювати рішення на основі отриманої інформації.
Кризовий менеджмент: планування замість реакції
Ще один важливий сигнал із саміту: коли репутаційна криза вже в соцмережах — реагувати запізно. Глобальні компанії чітко показали, що сучасна антикризова система — це не реакція на інцидент, якою б швидкою не була ця реакція. Кризовий менеджмент — це системне планування й профілактика ризиків.
На прикладі фармацевтичних брендів показали, як моніторять академічні публікації, дослідження, зміни в регулюванні — ще на етапі обговорення. Відеоконтент з YouTube і TikTok аналізують не лише за підписами, а й через текстову транскрипцію. Важливо, хто саме говорить, а не скільки згадок зібрала тема.
Тепер увага зосереджена не на охопленні, а на унікальності авторів, глибині емоцій і волатильності інтересу. Це зовсім інші метрики, які дозволяють не лише реагувати, а й запобігати кризам — ще до першого публічного сигналу.
Аналітика має виявляти потенційні тригери. І тут у гру вступає новий гравець.
ШІ як новий стейкхолдер
Окрема дискусія — це штучний інтелект. За даними агентства Golin, сьогодні 67% представників покоління Z і 43% міленіалів шукають інформацію про продукт не в Google, а через ШІ. У B2B-секторі — 89% використовують ШІ як частину процесу ухвалення рішення. І головне: 90% при укладанні угод більше ніж на мільйон покладаються на рекомендації видачі ШІ.
Дані цього ж дослідження стверджують, що 92% інформації нейромережі черпають з онлайн-медіа. Соцмережі — 7,7%, сайти компаній — найменше. При цьому ШІ не читає сайтів, які повільно працюють або побудовані на JavaScript. Не розуміє нестандартної структури. Тому перевага — у швидких, відкритих ресурсах зі структурованим контентом. А ще — у контенті, створеному не за принципом «ми такі класні», а за принципом порівняння, списків, чітко сформульованих тез.
Саме тому з’явився новий термін — GEO, або Generative Engine Optimization. Це не просто оновлена SEO. Це створення контенту, який ШІ може прочитати, зрозуміти й використати як джерело у відповідях.
ШІ формує видачу на основі:
- навчальних даних (black box — ми не можемо вплинути);
- актуальної онлайн-видачі з відкритих джерел (впливаємо через GEO);
- контенту, яким діляться користувачі;
- історії взаємодії (діалоги в чатах).
Будь-який документ, завантажений у ШІ, може стати відповіддю третій стороні.
PR і маркетинг — союзники у видачі ШІ
Сьогодні маркетологи та піарники більше не можуть працювати окремо. Бо коли запит до ШІ звучить так: «Який бренд надійний у цій сфері?» — це вже не SEO-запит. Це синергія репутації виробника й бренду. Ми поки що не маємо досліджень, на основі чого ШІ формує відповіді про українські компанії та їхні бренди. Але зрозуміло одне: потрапити у видачу — критично важливо. Для цього треба:
- знати, як саме аудиторія запитує у ШІ;
- оптимізувати структуру сайтів і контенту;
- вміти працювати з новими форматами подачі, де йтиметься не лише про одну компанію.
Google-аналітика тут безсила. Варто застосовувати семантичний аналіз соцмереж, шукати реальні запити й формувати свою GEO-стратегію.
ШІ дає різні відповіді залежно від платформи: на Android — видає з Вікіпедії, на iOS — з Reddit, який мало популярний в Україні. Тож комунікаційникам вже треба бути там, розуміти його алгоритми. І це новий виклик для PR.
Інше дослідження британських колег «Hard numbers» вказує, що ШІ комбінує джерела по-різному. Загалом 65% відповідей базуються на редакційних матеріалах, інформація про перемогу в рейтингах формує до 8% видачі та найбільше впливає на відповіді про довіру (19%). Чому такий незначний відсоток?
Аналітики дійшли висновку: рейтинги були б ефективнішими, якби мали чітку структуру. Не загальний список із 20 компаній, а топ-5 з персоналізацією: наприклад, хто з СЕО лідер в інноваціях, хто — в управлінні й чому. Тому, якщо ваш бренд фігурує у рейтингах, подбайте, щоб публікації були структурованими, порівняльними й зрозумілими для ШІ.
Що робити вже зараз?
- Запитайте ШІ про себе.
- На основі аналізу соцмереж зберіть перелік реальних запитів користувачів.
- Сформуйте список запитань, які завтра можуть бути критичними для вашого бізнесу — і перевірте відповіді ШІ.
- Відкрийте перелік джерел, на основі яких ШІ побудував відповідь. Проаналізуйте джерела, які постійно повторюються. Складіть план присутності у новому переліку ШІ.
Тепер головна мета — не просто бути у медіа, а бути у видачі ШІ.
Від звітності до впливу: нова планка для комунікаційників
Після Відня стало остаточно зрозуміло: ми більше не можемо працювати за інерцією. Світ комунікацій змінився, і тепер ми міряємо не присутність, а вплив. Не охоплення, а довіру та здатність бути побаченими й почутими — людьми й алгоритмами.
Нині бізнес очікує чітких відповідей: що саме змінилось у ставленні аудиторії, чи вплинули комунікації на поведінку, як це змінюється з часом. Зміна ставлень і поведінки — це завжди про інвестиції. Неможливо змінити сприйняття великої соціальної групи без довготривалої роботи й бюджетів. І тут комунікації потрапляють у зону тиску: треба одночасно запускати проєкти й доводити їхню ефективність.
Комунікації як ніколи — це стратегічна функція. А стратегічна функція повинна не лише надихати, а й доводити ефективність — цифрами, змінами, довірою, аналітикою і видимістю у видачі ШІ.