Запити на переробку вже існуючих сайтів ми отримуємо практично так само часто, як і на створення нових.
Іноді таке бажання оновитися звучить впевнено, іноді — як емоція, імпульс, спроба знайти рішення. Але дуже рідко воно базується на глибокому системному аналізі.
Сама ідея переробити сайт не є чимось поганим: технології швидко змінюються, аудиторія звикає до зручності, дизайн не стоїть на місці. Проблема виникає тоді, коли редизайн стає єдиною відповіддю на глобальне невдоволення результатами бізнесу, без спроби розібратися: а в чому саме причина?
Сайт — це «фасад». Його можна швидко оновити, показати команді, відчути прогрес, використати як інфопривід для PR-активностей. Але реальні проблеми часто ховаються глибше: у сервісі, продукті, бізнес-моделі, комунікації. І якщо їх не розв’язати — редизайн не допоможе.
Тут і з’являється головне запитання: «Ми справді хочемо змін чи просто хочемо, щоб виглядало так, ніби ми їх зробили?». Бо іноді ця ілюзія змін не просто не працює — вона може коштувати бізнесу дорого, забрати ресурси, відволікти фокус і навіть глобально нашкодити.
Редизайн vs редевелопмент: розберімося в поняттях
Для нашого ринку «редизайном» прийнято називати будь-які зміни на сайтах. Хоча правильніше розділяти ці процеси:
- Редизайн — це передусім візуальні зміни — те, що бачить користувач: стиль, дизайн, шрифти, зображення.
- Редевелопмент — це зміни в логіці роботи сайту, в його функціоналі, взаємодії з користувачем, інтеграціях із CRM, складом, оплатами тощо. Якщо сайт тісно пов’язаний із бізнес-процесами, зміни лише в дизайні часто неможливі — потрібна нова архітектура або навіть перехід на інші технології.
На практиці межа між цими поняттями часто стирається. Ми починаємо з «освіжити дизайн», а виявляємо, що навіть мінімальні зміни тягнуть за собою серйозні технічні перебудови. І це добре — трансформація цілей відбувається в процесі аналізу та супроводжується розумінням: саме зараз варто не тільки оновити вигляд, а й оптимізувати бізнес-логіку, автоматизувати рутину, зменшити людський фактор.
Гірше, коли редевелопмент стає вимушеним через некоректну архітектуру, закладену з самого початку. Наприклад, коли front та back пов’язані жорстко, і змінити окремо щось одне неможливо. На щастя, такі випадки трапляються дедалі рідше. А от звичка шукати причину бізнес-проблем у дизайні сайту досі жива.
Приклад: коли редизайн стає приводом для глибших змін
Якось до нас звернулась юридична компанія із запитом на технічне вдосконалення сайту — він був важким для SEO, технічно застарілим та не оптимізованим. Здавалося б, типова задача, але в процесі роботи ми звернули увагу на інше: візуальний стиль та тон бренду зовсім не відображали дух компанії. Надто класичний та «сухий», хоча всередині це була відкрита, сучасна команда, орієнтована на партнерство, а не на формальності.
Якби ми просто вирішили технічні проблеми, то сайт, можливо, краще б індексувався, але не «чіпляв» авдиторію. А отже, не досягав би головної мети — звернення від клієнтів, а не просто позиції в Google.
Ми поставили редизайн на паузу і сфокусувалися на новій айдентиці. Згодом народився новий сайт — яскравий, сміливий, впізнаваний. І вже технічно оптимізований. Це приклад того, як редизайн став індикатором змін, потрібних не лише на рівні коду, а, передусім, на рівні позиціонування.
Як зрозуміти, чи справді проблема в сайті?
Отже, перед тим як замислитися над переробкою сайту, я б рекомендувала поглянути на ситуацію трошки глибше.
- Якщо є відчуття, що «все не працює»: продажі впали, комунікація не дає ефекту, люди йдуть, то цілком природно подумати, що проблема в сайті. Адже саме він є вхідною точкою та основою всієї цифрової комунікації.
- Навіть поверхневий погляд на Google Analytics може допомогти зрозуміти, куди далі копати. Наприклад, якщо всі показники (глибина перегляду, час, проведений на сайті, взаємодія з цільовими сторінками) по сайту чудові, але немає замовлень або звернень, то, швидше за все, проблема не в інтерфейсі, а в самому продукті, послузі чи контенті, який не переконує купити або залишити заявку.
- Якщо уважно пройти весь customer journey, може виявитися, що не потрібні глобальні зміни — достатньо змінити лише одну сторінку. У нас був кейс, коли чудова рекламна кампанія приводила на сайт багато людей, вони логічно проходили всі заплановані сторінки і на останній, де треба було заповнити форму, «відвалювалися». Проаналізувавши це, ми спростили форму і кількість реєстрацій миттєво зросла втричі.
Еволюція як природний сценарій редизайну
Ще один поширений сценарій переробки сайту — еволюція. Це природне зростання: коли збільшується кількість товарів в магазині та команда, що працює із сайтом, з’являються нові сервіси, які потрібно інтегрувати, чи нові маркетингові ідеї, що вимагають адаптації платформи.
Саме такий кейс — наш багаторічний клієнт: компанія, що займається оптикою. Ми починали з ними, створивши простий лендинг. Потім з’явилися версії інтернет-магазину: перші були сфокусовані на ефективності продажів, остання — на ефективності управління e-commerce, бо на той момент це вже був окремий бізнес, що працював повноцінно та незалежно.
Кожен редевелопмент був не спонтанним рішенням, а частиною стратегічного розвитку.
Коли варто насторожитися?
Іноді цілі редизайну викликають питання. Якщо не вдається на перших зустрічах докопатися до справжніх мотивів — ми за такі проєкти не беремося.
Типові фрази:
- «Ми хочемо, як у Apple: щоб отак сучасно, стильно та легко».
- «Ми хочемо щось ВАУ! Нас двоє власників, ми дуже вимогливі — вразьте нас!».
- «Кожні 3/5/10 років ми все змінюємо. Хочемо щось свіженьке з новою командою-розробником».
Ці запити можуть бути щирими, але рідко базуються на реальній потребі бізнесу. Вони — про бажання змін заради самих змін, а це — невиправданий ризик.
Але якщо процес оновлення сайту все ж почався — варто заздалегідь знати, як зробити його більш ефективним та де можуть бути «підводні камені».
1. Ігнорування SEO: втрата позицій через неправильний запуск
Одна з класичних помилок — запустити новий сайт та «забути» про старі URL. Пошукові системи не пробачають різких змін: сторінки, які добре індексувались, зникають, перенаправлення налаштовані некоректно, структура сайту змінена без урахування пошукових алгоритмів. І все, позиції падають, а з ними — і трафік.
Що робити: перед початком робіт із сайтом обов’язково зробити SEO-аудит, а перед запуском налаштувати відповідні редиректи з старого сайту на новий, перевірити карти сайту, відновити мета-теги та перевірити всі сторінки на помилки. Ідеальний варіант — залучити SEO-фахівця ще на етапі проєктування нової структури.
2. Занадто радикальні зміни: «переламали» та загубили лояльність
Новий дизайн може бути крутим, сучасним, трендовим. Але якщо він повністю змінює логіку користування, то постійні відвідувачі можуть розгубитися. Навіщо шукати «Оформити замовлення», якщо ти вже 5 років знаєш, де ця кнопка?
Один із найкращих прикладів стабільного підходу — сайт Booking.com. Він здається «вічним». Замість редизайну компанія обирає впровадження кожної зміни поступово та тільки після A/B-тестування. Користувачам не потрібно «заново вивчати» платформу і це — велика цінність.
3. Внутрішній саботаж: коли команда «гальмує» зміни
Ще одна типова помилка — працювати над сайтом «у вакуумі»: коли керівництво або агентство приймає всі рішення, не залучаючи тих, хто працюватиме з сайтом щодня: контент-менеджерів, маркетологів, службу підтримки, відділ продажу.
Причина одна, а результатів може бути кілька:
- Внутрішня неефективність. Важливі для роботи елементи можуть бути втрачені. Сайт вийде новим та гарним, але незручним у повсякденній роботі: складна адмінка, непрогнозовані інтеграції, відсутність критично важливих функцій, що були у старій версії.
- Пасивний опір. Команда просто не прийме новий сайт. Хтось — через страх змін, хтось — через нерозуміння логіки, хтось — бо не був залучений до процесу й тепер мовчки «відсторонюється». І це — дуже людська реакція.
Щоб цього уникнути, достатньо перед початком роботи оголосити про свої наміри в компанії, зібрати думки й пропозиції, пояснити вигоди для кожного співробітника. Це не лише створить залученість та відчуття причетності, а й справді може значно покращити фінальний результат.
Редизайн — це зміна. А будь-яка зміна потребує адаптації. Інакше навіть найкращий інструмент просто лежатиме без діла.
Висновок
Редизайн — це важливий інструмент, а не данина трендам. І, як будь-який інструмент, він працює лише тоді, коли використовується свідомо, зі знанням задачі.
Якщо редизайн ґрунтується на аналізі, відповідає реальним цілям, підтриманий командою та інтегрований у стратегію — це інвестиція. Якщо ж це спроба «освіжити враження» без розуміння причин і наслідків — це витрати. І часто — даремні.
Тож перед початком редизайну варто чесно відповісти на одне просте питання: «Ми дійсно хочемо змін чи тільки їх імітації?». Відповідь на нього — найкращий бриф для будь-якого проєкту.