Своєю новою кампанією «There is only one Wimbledon» лондонський турнір доводить одне: на «Вімблдоні» грають не тільки ракетками, а й своїми демонами.
Напередодні початку найзнаменитішого тенісного турніру світу «Вімблдон-2025» вражає кампанією, яка радикально відрізняється від традиційних висловлювань у спорті. Тут немає славних сповільнень і криків перемоги. Натомість — глибокий кінофільм, який занурює нас у тиху ментальну битву, яку ведуть найбільші чемпіони на траві Центрального корту.
Ця кампанія, розроблена агентством VCCP, ставить психологію в центр гри. Легендарний газон, натягнута сітка та кинутий м’яч стають сенсорними метафорами, символами сумнівів, самотності та тиску.
Це не фільм про «Вімблдон». Це фільм про те, що викликає турнір: суміш запаморочення, одержимості та самоперевершення. Кампанія розповідає історію, яка зачіпає всіх — навіть тих, хто не стежить за тенісом. Адже ця невидима боротьба, це прагнення до досконалості і страх розчарувати — кожен може в цьому впізнати себе.
Свідчення таких гравців, як Карлос Алькарас, Барбора Крейчикова або Альфі Г’юетт, роблять цю інтроспекцію ще більш втіленою. Всі вони розповідають про дитячу мрію, що стала реальністю, але також і про її емоційну ціну.
«There is only one Wimbledon» прославляє «Вімблдон» не як простий турнір, а як світовий культурний символ. Еталон, який виходить за межі спорту, щоб уособлювати досконалість, емоції та ту людську вразливість, яку ми занадто часто приховуємо за перемогами.