Інсайти міжнародного саміту AMEC 2024 від Юлії Петрик, вітчизняна методологія світового рівня з вимірювання комунікацій від Дмитра Олтаржевського — у тезах розмови, організованої Сергієм Біденком.
Повний відеозапис розмови можна побачити на Youtube.
Маркетингові метрики відрізняються від піарних, тому що PR і маркетинг — це дві різні бізнес-функції. На жаль, від піару у більшості випадків чекають лише публікації в медіа і ставлять знак рівності між PR та media relations, що є помилкою.
Цього року я вперше була в журі на «Канських левах» у категорії PR, і, на моє здивування, деякі великі агенції досі використовують для вимірювання комунікацій рекламну AVE-метрику. Мені здавалося, що на «Канські леви» потрапляють найкращі, які мають знання щодо передових підходів у вимірюванні.
Нам потрібно говорити про те, що цей підхід є застарілим і сьогодні не має жодного права на існування. PR по своїй суті має нести іншу цінність.
Проблема вимірювання в PR не є новою. Коли я готував дослідження, яке було опубліковано в «Corporate Communications: An International Journal», то знайшов, що в 1920-ті роки американські PR-практики вже говорили про те, що потрібно переходити від інтуїтивних спроб вимірювань до науково обґрунтованих.
Джим Макнамара — відомий практик у галузі вимірювання ефективності. Він зазначив, що вимірювання ефективності є такою собі ахіллесовою п’ятою PR, тому що іманентні внутрішні властивості public relations якраз пов’язані з тим, що багато в чому їх важко виміряти. За різних умов впливу різних чинників може бути різний результат і ті ефекти, на які не розраховують.
У своєму дослідженні я проаналізував понад 30 моделей, спираючись на майже 500 джерел. Ці методи не є досконалими. Не можна взяти якийсь один і накласти на вашу діяльність, щоб вона працювала на 100%. Цінність моделей полягає в тому, що ви можете застосувати їх для ваших конкретних умов.
Коли ми говоримо про вимірювання, важливо залучати не лише кількісні метрики, але і якісні. З моїх спостережень, у якісні мало хто йде. Адже це і дорожче, і довше. Легше звинуватити піарника, що піар не працює, і відмовитись від цього каналу, аніж дати час почекати і заміряти це відповідними інструментами.
Хочу нагадати про відомі Барселонські принципи, розроблені АМЕС. В описі цієї методології йдеться про те, що має бути сформульована мета — це необхідна умова для планування виміру і оцінки ефективності комунікацій. Ми маємо розуміти, що ми будемо міряти і якого результату хочемо досягти.
А тепер перейдемо до методології Дмитра Олтаржевського.
Мені хотілося створити універсальну формулу, яка б могла враховувати всі чинники, різні точки контролю ефективності комунікацій. Для цього потрібно було вивчити близько 500 англомовних видань, книг і наукових статей, у яких описувались різні методології. З цього масиву інформації можна було зробити висновок — корпоративні комунікації та PR мають два крила.
Перше — функція менеджменту. Це те, про що говорив Артур Пейдж: на 90% PR-діяльність складається з того, що ми робимо, і на 10% — з того, як ми доносимо це в комунікаціях.
Друге крило — комунікаційна функція. Я взяв за основу класичну модель Гарольда Лассвелла, яка розписує пʼять головних її складників: хто говорить, що говорить, кому говорить, якими каналами говорить і з яким ефектом. Потім я зіставив лінійну модель Лассвелла з пірамідою Джима Макнамари.
В основі піраміди — комунікатор (хто говорить). Комунікатор в корпоративних комунікаціях є колективним збірним образом компанії. Тут можливі тільки якісні дослідження: інтерв’ю, експертні оцінювання.
Другий рівень — аудиторія (кому говорить). Потрібно сприймати її так, як сьогодні сприймає весь світ, — як стейкхолдерів. Тому чинники стейкхолдерів також треба враховувати та робити це грамотно як за допомогою статистичних даних (взаємодія, відвідуваність сайтів), так і якісно (анкетування, інтерв’ю тощо).
Третє — контент (що говорять). Я пропоную вимірювати цей важливий складник у динаміці. Якщо ми говоримо про кількісний аналіз, то це статистика, обсяг контенту, частота проявів і так далі. Якісні оцінювання — це проведення фокус-груп, які більше використовуються як інструмент маркетингу.
Четверте — канали для комунікації. Тут ми можемо використовувати кількісні методи: статистика, кількість каналів комунікації, частота публікацій для офлайн каналів і потенційне покриття аудиторії. А якісні характеристики дає змогу виміряти контент-аналіз.
І вишенька на торті — який ефект ми отримуємо від комунікацій. Всі дослідження, про які ми говоримо, «танцюють» довкола кінцевого результату.
Джерело: Oltarzhevskyi, D. (2024). Measurement and evaluation methods in corporate communications through the prism of Lasswell’s model. Corporate Communications: An International Journal, 29(5), 712-729. t.
У своєму дослідженні я використав такий епітет, що AMEC-формулу можна порівняти з калькулятором, який допомагає вираховувати ефективність.
У моїй моделі ви не побачите цифр, тому що це загальний підхід. Він досить простий, але в тому і цікавий. Ми звикли міряти ефект, але забуваємо про те, що є ще чотири важливі пункти, які лежать на шляху до нього і які потрібно міряти на кожному етапі.
Таким чином ми отримаємо аналітику для того, щоб всередині департаменту комунікацій визначати внутрішню ефективність і для того, щоб правильно планувати і розвивати свої проекти та PR-активність компанії.
З цієї моделі видно, які методи дослідження можуть використовуватися для оцінювання ефективності корпоративних комунікацій і загалом будь-яких активностей в галузі public relations.
Юлія Петрик брала участь у цьогорічному саміті AMEC, організації, яка займається просуванням принципів та культури вимірювання комунікацій. Які враження від цієї важливої міжнародної події?
Зараз до вимірювання все активніше підключаються багато організацій та компаній. І все більше говорять про імпакт складову.
Ось декілька цікавих нотаток з почутого на конференції.
Із класних інсайтів, які показують необхідність такого data-driven підходу, був цікавий кейс від McDonald’s. Велика дослідницька компанія зробила для McDonald’s дослідження в перший день вторгнення росії в Україну щодо репутаційних ризиків. Аналітик, який робив цей репорт, дослідив всі можливі репутаційні наслідки і рекомендував McDonald’s бути першими, хто вийде з росії, тому що глобально вони транслюють цінності, як ключовий показник в прийнятті рішень. Аналітик сказав думати цінностями, а не брендом.
Від одного спікера прозвучала фраза: «Якщо ви ще не вимірюєте піар, то почніть робити хоч щось. От хоч щось. І це вже буде добре». Будь-яка компонента вимірювання — це вже хороший знак і початок курсу на вимірювання.
Моя порада — розпочати з інтерактивного планування комунікацій, що дозволяє наочно спланувати комунікаційну кампанію та її результати.
World Bank щороку робить понад 40 опитувань і досліджень своїх стейкхолдерів. Shell, Red Bull мають свої окремі команди insights-аналітиків. Дуже цікавий підхід, і, якби це не було виправдане бізнесом, навряд чи ці департаменти і команди існували б.
Багато почали приділяти увагу виявленню дезінформації та репутаційних ризиків для брендів. Тому що сьогодні світ знаходиться в стані permacrisis.
Кризи постійно трапляються і їх уникнути неможливо. PR — це відповідальність абсолютно всіх в організації, не тільки PR-команди. Іншого способу, аніж навчати постійно аудиторію, немає, щоб цьому завадити.