3 грудня 2022 року виповнилось 300 років від дня народження Григорія Сковороди — українського письменника, філософа та мислителя. Але чи знають українці насправді людину, чий портрет бачать на 500 гривнях?
Ім’я митця знають 99,5% українців, проте сприйняття його постаті — доволі стереотипне та формальне.
Дослідження, проведене комунікаційною агенцією Postmen, показало, що ім’я митця знають 99,5% українців, проте сприйняття його постаті — доволі стереотипне та формальне. Асоціації з постаттю Григорія Сковороди не викликають труднощів, але виявляються на подив однорідними: «філософ», «мандрівник», «аскет», автор афоризму «Світ ловив мене, та не спіймав». Виявилось, що проблема сприйняття Григорія Сковороди — відсутність глибини та системності знань. Адже основним джерелом знань про видатного українця є шкільна програма з української літератури в 9 класі, у рамках якої на вивчення Григорія Сковороди відведено лише 3 години.
Проте у рамках дослідження 91,9% опитаних підтвердили, що хотіли б дізнатися більше про спадок письменника і мислителя.
Для розуміння значення багатьох життєвих ролей та осмислення контексту, у якому жив і творив Григорій Савич, до його 300-річчя Міністерство культури та інформаційної політики, Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти разом із комунікаційною агенцією Postmen та Національним центром «Український Дім» створили національний мистецький проєкт «Світ Сковороди». Він покликаний розкрити багатосвіття Сковороди та заохотити якомога більше людей до глибшого пізнання ідей однієї з ключових фігур українського пантеону класиків.
Динамічну та модерну айдентику національного мистецького проєкту «Світ Сковороди» розробила комунікаційна агенція Postmen.
Айдентика кампанії побудована на поєднанні образу Сковороди з графічними елементами з його світу: атрибутами життя, символами та героями творів.
Айдентика кампанії побудована на поєднанні образу Сковороди з графічними елементами з його світу: атрибутами життя, символами та героями творів. Ними стали торбинка й флейта — супутники подорожуючого філософа; фонтан «Нерівна всім рівність», який він намалював; бджола, жайворонок, вовк — герої байок та інші символи.
Щоб надати глибини та контексту життю та творчості Григорія Сковороди автори айдентики оточили образ об’єктами з його літературного здобутку, творчості та життєвого шляху. Ідея полягає у створенні збірного образу, який поглиблює визначення філософа та передає багатошаровість його постаті.
Викликом було створення певного візуального компромісу — врахувати вподобання різних аудиторій, а за допомогою графіки передати крафтовість, ручну працю та близькість до людей.
Крім основного логотипу з портретом Сковороди, до брендингу входить додатковий варіант — версія з силуетом його постаті.
При створенні айдентики «Світ Сковороди» були враховані три тренди дизайну:
- динамічність систем, що дає простір для візуальних експериментів;
- емоційність та віддача, які підкреслюють відчуття роботи руками людини та деяку недосконалість;
- ілюстрації — вони допомагають спілкуватися з аудиторією, роблять бренд унікальним, веселим і більш людяним.
Основними кольорами брендингу є червоний та чорний. Їх використовують для логотипа та елементів. Додаткові кольори ‒ пісочний та бірюза. Ці кольори виступають як фон, у деяких випадках як колір лого або тексту.
Айдентика стала основою виставки «Світ Сковороди» з нагоди його Дня народження, а також була інтегрована у лімітовані серії продуктів: піни, марки, шопери, листівки та футболки.
Проєкт проходив з 4 по 11 грудня в Українському Домі. На виставці були представлені рукописи, автографи, першодруки, списки, графіка та малюнки самого Григорія Савича, ексклюзивно надані Інститутом літератури.
Відвідувачі змогли побачити вцілілу статую Сковороди зі зруйнованого російськими обстрілами національного музею в селі Сковородинівка. Інтерактивні рішення і майстер-класи дозволили кожному спробувати себе у створенні байок-коміксів. А живі виступи і барокова музика супроводжували відвідувачів протягом усієї виставки.
Детальніше ознайомитися із брендбуком та айдентикою національного проєкту можна на сайті.