РеЛоковані. Юлія Подзолкова про Мальту — неочевидний вибір для вимушеного переїзду

Опинитися на Мальті, щоб перечекати перші «два-три тижні» повномасштабної війни, а вже згодом отримати три джоб-офери та підвищення через рік — такий шлях пройшла Юлія Подзолкова, менеджерка рекрутингової агенції Link Talent, що входить в міжнародну рекрутинговову компанію Boston Link. У рамках спецпроєкту MMR РеЛоковані Юлія поділилася причинами, через які обрала саме цю маленьку країну для переїзду з маленькою донькою, мамою та песиком мальтіпу, секретами успіху на арені місцевих бізнес-комунікацій та розказала, чого ніколи не пробачать мальтійці.

Чому обрали для релокації саме Мальту? В якому місті мешкаєте зараз та наскільки складно було облаштувати побут? 

Мальта — неочевидний вибір для переїзду серед українців. Дуже маленька країна, про яку мало хто чув. Популярні асоціації — лицарі, болонки, мовні школи й те, що цей острів важко знайти на карті.

Думка перечекати перші «два-три тижні» повномасштабної війни на Мальті зʼявилася після емоційної телефонної розмови з моїми друзями, які винаймали там житло та запросили нас із родиною побути в них перший час. До того ж, Мальта — туристична країна, де англійська — друга державна мова, тому я одразу зрозуміла, що з роботою там проблем не має бути. І ще була впевнена, що моїй дитині буде добре перечекати буремні часи, купаючись у морі та засмагаючи. 

Перші три тижні ми — моя 11-місячна донька, моя мама, мій пес та я — прожили у друзів на півдні Мальти, а потім переїхали до нової квартири в місті Сан Джуан (San Gwann), яку винайняли в центральній частині острова. Проживши там шість місяців, знову перебралися в інше місто, яке називається Свії (Swieqi). Теж у центрі, але тихіше та чистіше. 

Облаштувати побут було відносно легко, тому що нам багато допомагали добрі люди на початку — привозили дитячі іграшки та меблі для моєї малої, одяг та продукти, за що я надзвичайно вдячна, бо виїжджали з України ми з двома сумками та мінімумом речей. До того ж, квартири на Мальті здаються в оренду здебільшого повністю мебльованими та облаштованими, і додатково я придбала мінімум речей.

Як наразі виглядає ваш стандартний будній день? Розкажіть про вашу роботу та устрій життя.

Дуже банально — прокидаюся десь о 6:30, збираю себе на роботу, а дитину — у садок. Далі біжу в офіс, а після роботи — дім, дитина, домашні справи. У середньому три рази на тиждень ходжу до тренажерної зали та раз на тиждень зустрічаюся із друзями після роботи.

Великий плюс — це гнучкість на роботі. Я можу інколи працювати з дому або кафе, немає необхідності щодня ходити в офіс. Також немає чітко визначених робочих годин: починаєш та закінчуєш працювати, коли хочеш, головне — показуй результат. Таку гнучкість та довіру з боку компанії я як мама маленької дитини, що працює на фул таймі, дуже ціную.

Мальта — популярний напрямок для тусовок, але нічне життя не для мене. По-перше, не люблю клуби, по-друге, мені доводиться зазвичай рано вставати, по-третє, під кінець робочого тижня я вичавлена як лимон.

Бізнес-комунікації з мальтійцями — що треба знати, щоб досягти в цьому успіху? Наскільки складно будувати кар‘єру на Мальті? Поділіться вашим досвідом.

Мальта — дуже (!) маленька країна, із середземноморським вайбом, де всі всіх знають, тому треба дуже ретельно слідкувати за тим, як ти себе поводиш не тільки в робочих ситуаціях, а також що і кому ти кажеш. Репутація — все.

Мальтійці цінують професіоналізм, відповідальність, щирість та чесність. Вони можуть пробачити трошки зірваний дедлайн, але не закриють очі на брехню. У комунікації з мальтійцями завжди варто памʼятати про широку посмішку та обовʼязкові small talks. Раджу не переходити одразу до розмов про бізнес та не говорити про гроші напряму. Бізнес-ланч для них — це, перш за все, розмова, направлена на покращення контакту, краще розуміння одне одного, аніж на обговорення робочих питань.

Якщо в тебе гарна англійська і ти готовий чесно працювати, бути гнучким та вчитися, то будувати карʼєру на Мальті легко. Особистий приклад: я ніколи не була на Мальті до вимушеного переїзду сюди, нічого не знала про цю країну та локальний ринок, ніколи не працювала за кордоном, проте знайшла роботу за два тижні. До того ж, ще й отримала три офери майже одночасно, тож мала змогу обирати. У моїй компанії я отримала підвищення через рік роботи.

Як людина, яка працює в рекрутингу, можу сміливо сказати, що кількість професійних і талановитих кадрів на Мальті обмежена, а пропозицій роботи багато. Це — одна з причин, чому в цій країні багато експатів: із 500 тисяч населення їх приблизно 100 тисяч.

Топ-5 речей, яких вам бракує з вашого звичного «довоєнного» життя в Україні.

1. Родина та друзі. На жаль, вже 1,5 роки я живу за кордоном в статусі single mother, тому що мій чоловік у Києві, а ми з малою — за тисячі кілометрів. Родина — по всій Україні (Київ, Дніпро, Запоріжжя). Дуже сумую та переживаю за них щодня. Більшість моїх друзів зараз живуть у різних країнах, тому у нас нема змоги нормально бачитися та повноцінно спілкуватися. 
2. Якість сервісу. Від б’юті-послуг до лікування у приватних клініках. Від обслуговування в закладах харчування до зручності комунікацій із державними установами. І так далі. В Україні сервіс дуже класний.  
3. Можливість планувати. До повномасштабного вторгнення в мене був план життя на найближчі 3/5/10 років, і я, як людина-Excel, кайфувала від цього. Зараз мій горизонт планування — 6 місяців максимум, тому що я не знаю, чи залишусь тут на довше, чи повернусь додому. І це більш-менш ОК, коли ти один, але коли від твоїх рішень залежать життя членів твоєї родини, то невизначеність в глобальних питаннях дуже фруструє. Сумую за своїм стабільним минулим життям. 
4. Смачна кава. На всю Мальту є лише дві кавʼярні, де готують нормальну каву. Інколи я спеціально їжджу до столиці Мальти — Валлетти, щоб випити улюблений V60.
5. Зелень. Через клімат, хаотичну забудову та нестачу землі на Мальті мало рослинності. Тому моїм очам фізично бракує зелені. Пікнік із друзями в ботсаду, прогулянка з дитиною в парку, кава в найближчому сквері в обідню перерву — такі прості радощі неможливі на Мальті.

Місцеві жителі — які вони? Поділіться власними спостереженнями щодо менталітету мальтійців.

Відкриті, емоційні, привітні, трохи гучні, приємні, добрі, готові допомогти. Поважають традиції та історію, патріотичні. Традиційні та здебільшого релігійні. Люблять пліткувати (привіт, південний острівний менталітет!). 

Чим Мальта не схожа на інші європейські країни? Чи є речі, які вас до сих пір дивують як у людях, так і в країні?

На Мальті є якийсь унікальний мікс британських бізнес-процесів із середземноморською розслабленістю. Тут усе встигають, не занадто поспішаючи. 

Дивує кількість церков, високий відсоток релігійних людей, контраст між забороною абортів та абсолютною толерантністю до гемблінгу та клубного нічного життя. 

Дивує мультикультурність та етнічна різноманітність, яких ти не очікуєш від такої маленької країни.

Є традиція, яку я не розумію, — мальтійські фести. Це свята, присвячені святим покровителям, які відзначають дуже гучно — феєрверками, петардами, музикою (зі зрозумілих причин, в усіх українців ці звуки асоціюються не з салютами). Уночі та вранці. Протягом усього літа. Із перекритими дорогами та натовпами людей. 

Як висвітлюється війна в Україні в мальтійському медіапросторі? Які меседжі ви комунікуєте вашому оточенню?

На початку війни — активно, зараз майже нема новин про Україну, на жаль. Відзначають здебільшого якісь мітинги та акції, які організовує українська громада. 

Комунікую зрозумілі нам усім меседжі: війна триває, вона жорстока, страшна та несправедлива; росія — країна-агресор, терорист, її керманичам не можна довіряти й домовлятися з ними; в Україні не притісняли російську мову та не збиралися атакувати рф, ці «причини» — вкид роспропаганди. Розповідаю про те, як ми жили ДО, про красу України, потенціал та перспективи. У робочі чати час від часу скидаю резонансні новини та посилання, як можна задонатити.

Вважаю своїм обовʼязком постійно нагадувати, що в Україні йде жахлива війна.

Чи плануєте ви й надалі своє життя на Мальті або ж розглядаєте інші країни? Чи є у планах повернення в Україну?

У короткостроковій перспективі ми з дитиною залишаємося на Мальті. Я не можу гарантувати своїй доньці безпеку та стабільність вдома, тому прийняла таке рішення.