Користування інтернетом пов’язане з підвищенням рівня добробуту у людей у всьому світі. Такого висновку дійшли професор Ендрю Пшибильський з Оксфордського університету та доктор Матті Вуорре з Тілбурзького університету в Нідерландах у дослідженні, опублікованому у журналі «Technology, Mind and Behaviour».
Дослідники проаналізували дані, зібрані за допомогою інтерв’ю, у яких щорічно беруть участь близько 1 000 осіб зі 168 країн світу в рамках Всесвітнього опитування Інституту Ґеллапа. Дані охопили період з 2006 по 2021 рік від близько 2,4 мільйонів учасників у віці від 15 років і старше.
«Наше дослідження є першим, яке перевіряє, чи пов’язаний доступ до інтернету, мобільний доступ до інтернету та регулярне використання інтернету з добробут на глобальному рівні», — сказав професор Ендрю Пшибильський.
За словами Пшибильського, попередні висновки були обмежені погано проведеними дослідженнями, зосередженими на Північній Америці та Європі, а також дослідженнями, які в основному розглядали зв’язок цих технологій у більшості з молоддю.
«Було б дуже добре мати можливість цілеспрямовано надавати поради, інструменти та регулювання для захисту молоді, але таких даних, які були б корисними для цих цілей, просто не існує», — сказав він.
Учасників опитували про їхній доступ до інтернету та його використання, а також про вісім різних показників добробуту, таких як задоволеність життям, соціальне життя, мета в житті та відчуття добробуту в суспільстві.
Дослідники використали понад 33 000 статистичних моделей, що дозволило їм вивчити різні можливі зв’язки, беручи до уваги фактори, які можуть на них впливати, такі як дохід, освіта, проблеми зі здоров’ям і статус стосунків.
Результати показують, що доступ до інтернету, мобільний доступ до інтернету та його використання загалом передбачають вищі показники різних аспектів добробуту, причому 84,9% зв’язків між підключенням до інтернету та добробутом є позитивними, 0,4% — негативними, а 14,7% —незначні.
Дослідження не змогло довести причинно-наслідковий зв’язок, але команда виявила, що показники задоволеності життям були на 8,5% вищими у тих, хто мав доступ до інтернету.
Дослідження також не враховувало тривалість часу, який люди проводили в інтернеті, і те, для чого вони його використовували, а деякі фактори, які могли б пояснити зв’язок, можливо, не були враховані.
Пшибильський зазначив, що важливо, щоб політика щодо технологій базувалася на фактах і щоб відстежувався вплив будь-яких втручань.
«Якщо ми хочемо зробити онлайн-світ безпечнішим для молоді, ми не можемо діяти рішуче маючи сильні попередні переконання та універсальні рішення. Нам дійсно потрібно переконатися, що ми чутливі до того, що наші думки змінюються під впливом даних», — сказав він.
Доктор Швета Сінгх, доцентка кафедри інформаційних систем та менеджменту в Університеті Ворвіка, яка не брала участі в дослідженні, сказала, що безпечного інтернету або нешкідливих соціальних мереж поки що не існує.
«Як би мені не хотілося погодитися з цими висновками і як би не хотілося, щоб вони повністю відповідали дійсності, на жаль, існують контрдокази і аргументи, які свідчать про те, що це не обов’язково так», — сказала Сінгх, вказавши на те, що випадки секс-вимагань в Канаді досягли нового максимуму, причому особливо страждають хлопчики-тінейджери.
Професор Симеон Єйтс з Ліверпульського університету сказав, що багато уваги приділяється шкоді, яку завдає інтернет, але є й переваги, хоча в обох випадках існує більше нюансів, ніж вдалося зафіксувати в останньому дослідженні.
«Те, що люди говорять про вищий рівень добробуту, не означає, що з ними не відбувається жодних негативних речей в Інтернеті», — сказав він.