Що робити, аби відкриті джерела стали антикризовою зброєю?
Сергій Біденко, репутаційний та антикризовий радник, та Катерина Шута, Head of Communications компанії YouControl, розібрали способи використання дата-аналітики для захисту та відновлення репутації.
Як оцінювати ризики на основі даних з відкритих джерел
Є різного роду ризики, які у той чи інший момент прагне виявити бізнес і передбачити їх настання. Припустимо, регуляторні: ви відчуваєте, що насуваються зміни у законодавстві, які точно вплинуть на діяльність компанії. Чи наближаються фінансові ризики: зміна у структурі власності, яка може призвести до неплатоспроможності, банкрутства. Або юридичні: ваша компанія чи партнер можуть підпадати під санкції. Зазвичай ризики «не ходять» поодинці. Так, очевидно, що юридичні ризики можуть потягнути за собою репутаційні, а ті зі свого боку — вплинути на фінансовий стан організації.
Отже, спершу визначаємося, які ризики для нас важливі та що саме хочемо оцінити. Потім переходимо до збору даних із відкритих джерел. Це можуть бути офіційні ресурси та сайти держорганів, публічні реєстри, медіа, соцмережі, біржі, дослідження у відкритому доступі тощо. Щоб спростити пошук великих обсягів інформації, зручно використовувати автоматизовані софти для збору і моніторингу даних. До прикладу, аналітична система YouControl акумулює дані з понад 200 відкритих джерел і дає повне досьє по контрагенту за лічені секунди. Це значно економить час, ви не вишукуєте інформацію у десятках офіційних реєстрів, а бачите агреговані дані по контрагенту в одному місці.
Після того, як зібрали інформацію, що показує певні тенденції, робимо кроки аби виявити ймовірність настання конкретного ризику і можливості на нього вплинути.
Для цього можна застосувати методологію для оцінювання ризиків за шкалою від 1 до 5 (може статися чи ні), і ймовірність нашого впливу на ситуацію (1 — наш вплив мінімальний, 5 — максимальний). Наприклад, якщо на законодавчому рівні щось змінюється, дуже складно вплинути конкретному бізнесу на зміну (оцінка впливу 1-2). Але якщо наближається репутаційний ризик, про який нам вдалося довідатися завчасно, ми можемо підготуватися, розробити орієнтовний план реагування на події, вийти наперед з комунікацією, випередити ситуацію, коли нас у чомусь звинуватять (оцінка впливу 4-5).
А ще ставимо компанію на моніторинг. Тоді нам першим будуть приходити сповіщення про те, що з якихось причин з’явилася зміна про компанію в офіційному джерелі та на це треба звернути увагу. Комунікаційник може підготувати наперед ґрунтовний коментар про те, чому так сталося, залучившись думкою юриста, щоб потім не робити це поспіхом. Звісно, не можливо все передбачити, але коли уявляєш хоча б ймовірні сценарії, розумієш, які є ризики, то можеш адекватніше реагувати та впливати на них.
Що робити, якщо з’являються фейкові дані в реєстрах, які б’ють по репутації компанії
На щастя, такі випадки бувають рідко, однак якщо трапляються, то найперше треба оцінити ситуацію з холодною головою. Якщо в реєстрі з якихось причин з’явилася неправдива інформація про вас, але вона не критична та не несе загрозу репутації, можна розв’язати питання у штатному режимі без додаткової публічності:
- направляємо лист на розпорядника реєстру (зазвичай контактні дані для звернень зазначені на сайті реєстру);
- вказуємо на помилку та прикріплюємо докази, які підтверджують, що інформація є некоректною.
- Далі — моніторимо ситуацію, очікуючи коректної зміни.
Але якщо вже «несеться», про вас пишуть, що ви негідники та злочинці (хоча це неправда), то без публічної комунікації не обійтися.
Тоді паралельно з формуванням офіційного запиту на розпорядника, починаємо інформувати громадськість, клієнтів, партнерів. Готуємо публічну заяву, у якій роз’яснюємо суть помилки, надаємо факти, що підтверджують офіційну позицію компанії, розповідаємо, що робимо для розв’язання проблеми. Не зайвим буде підготувати драфти для коментарів, визначитися з переліком спікерів, які зможуть публічно коментувати ситуацію в разі запитів від медіа. Упродовж усього часу тримаємо нашу аудиторію в курсі справ, інформуємо про поточний стан речей.
Ситуація може дійти і до судового захисту, але все-таки ймовірність такого розвитку не дуже велика. Проте, якщо вже дійшли до судових моментів, тоді потрібне більш глобальне роз’яснення справи, можна звертатися за допомогою та розголосом до журналістів, громадськості, партнерів.
Як правильно інтерпретувати інформацію з реєстрів, щоб не зробити поспішних висновків
Ось кілька порад, як уникнути поспішних висновків:
- Перевірте вірогідність даних. Переконайтеся, що дані взяті з офіційного джерела, тобто що це точно публічний реєстр, а не якийсь інший сайт.
- Звертайте увагу на актуальність даних. Дані у реєстрах можуть не оновлюватися вчасно, бути застарілими чи неточними. Після вторгнення доступ до низки реєстрів держава закрила. Дані великої кількості наборів не оновлюються і не публікуються по сьогодні. До прикладу, дані про податковий борг.
- Розумійте контекст. Реєстри можуть містити лише фактичні дані, часто не пояснюють обставин чи причин. Тому порада: якщо в реєстрі бачите ще якість приписи, коментарі дрібним шрифтом — читайте їх. Часто вони містять важливі пояснення.
- Зважайте на технічні проблеми. Під час війни державні реєстри зазнають масованих кібератак (перша за все DDoS атак), які порушують стабільність їхньої роботи.
- Консультуйтесь із фахівцями. Коректна інтерпретація інформації з реєстрів може вимагати залучення фахівців, до прикладу юристів, фінансистів чи аналітиків.
- Уникайте припущення. Не робіть висновків лише на основі одного факту. Наприклад, інформація про судовий спір не обов’язково означає, що сторона програла чи вчинила протиправні дії. Може, навпаки — здобула перемогу у судовій історії, довівши свою доброчесність та захистивши репутацію.
- Моніторте зміни у реєстрах! Сьогодні чи не найбільша репутаційна загроза — зв’язок бізнесу з країною-агресоркою. На жаль, спецслужби здійснюють диверсії у сфері відкритих даних також. До прикладу, коли в російських державних реєстрах (ЕГРЮЛ схожий за функціями на наш ЄДР) з’являється компанія, начебто з тими ж самими власниками, що і в Україні. Але ретельна перевірка показує, що це неправда. Такі обставини створюються аби блокувати, наприклад, постачання спорядження чи одягу для Збройних сил: компанія у публічних реєстрах засвічується як ненадійна і підпадає під додаткову перевірку СБУ. Згодом, звісно, буде з’ясовано, що компанія доброчесна, проте це все час, а затримка у постачанні під час війни може коштувати життів. Тому для своєчасного виявлення таких кейсів, захисту від рейдерських атак і диверсій варто ставити себе і партнерів на моніторинг.
До слова, інформація про ймовірний зв’язок з росією відображається в аналітичній системі YouControl. Модуль «Експрес-аналіз» містить 15 факторів, які націлені саме на виявлення прямих або опосередкованих зв’язків контрагента з рф і країнами, які підтримують агресора (у тому числі Білорусь, Іран). Система сигналізує, коли, до прикладу, бенефіціар або учасник компанії є громадянами рф або рб; українська компанія входить до складу юридичної особи, зареєстрованої в росії; компанія була перереєстрована на тимчасово окупованій території тощо.
Загалом модуль виступає у ролі маркера, він досліджує діяльність підприємств за 600 факторами обачності та підсвічує вам ті моменти, на які варто звернути увагу.
