Які основні відмінності між українським та закордонним PR-ринком та як під них підлаштуватись
24 Тра 2023, 13:10
PR

Які основні відмінності між українським та закордонним PR-ринком та як під них підлаштуватись

Комунікації – всюди комунікації. Підходи та тенденції на ринку більш-менш схожі у всьому світі: омніканальність, застосування AI, розвиток бренду роботодавця, сила колаборацій, соціальна відповідальність тощо. Це тренди, про які кричать кожні річні добірки останні пʼять років (зараз на фоні звучить: “That is brand new information!” голосом Фібі з телесеріалу “Друзі”) та якими нікого не здивуєш. Проте якщо ви звикли до українського комунікаційного ринку та хочете працювати більше із закордонними проєктами, є речі до яких можна підготуватись. 

Що там по каналах та інструментах

Ми часто переконані, що всі інновації у комунікаційних рішеннях, каналах та інструментах приходять з закордону. Це правда, проте не слід забувати, що у міжнародному піарі зберігаються класичні інструменти PR: суспільство більше довіряє медіа, там випускають та читають друковану пресу, продукують достатньо класичні, сухі та лаконічні прес-матеріали, у той час, як на нашому ринку – креатив зашкалює, а класичні підходи тавруються “олдскулом” та відходять. 

Здебільшого українські комунікаційники викреслили друковані ЗМІ з каналів комунікації, з якими працюють. Бо де українці читають новини? Понад 76% – у соціальних медіа, на другому місці – телебачення (66,7%), на третьому – інтернет (мова не про соцмережі) – 61, 2%. Друковану пресу читає 15,7%. Хоча бувають рідкісні випадки таргетування необхідних меседжів через локальні друковані газети у невеликих громадах, але це більше виняток з правила. У той час як у співпраці із закордонними брендами, у їх запитах часто можна почути про їх роботу із газетами та журналами. Навіть коли бренд – глобальна технологічна компанія. 

Нова економічна реальність: які тренди визначатимуть ринок у 2025 – досвід TERWIN, Arcelor Mittal, Kvertus, BRAVE1, Starlight media, ГК «Молочний альянс» та 40 провідних управлінців та державних діячів.

11 квітня на Business Wisdom Summit дізнайтеся, як розширювати партнерства, зміцнювати довіру до бренду та виходити на міжнародні ринки. Реальні стратегії та досвід компаній, які вже зробили цей крок.

Забронювати участь

Важливо також не обмежуватись звичними соціальними медіа, на кшталт Facebook, Instagram, LinkedIn, а, до прикладу, звернути увагу на Reddit, який не дуже відомий в Україні. Закордоном, соцмережу люблять за можливість створювати тематичні комʼюніті (subreddits), бути їх частиною, обговорювати все, що заманеться, та не накладати сім фільтрів на фото, бо естетику там не дуже поважають. А якщо вам треба вполювати геймерську спільноту, сподіваюсь, ви вже створюєте акаунт на Reddit.

“Поставте, будь ласка, нашу новину”

Відмінності є також у роботі з медіа. За кордоном зберігається тенденція налагодження теплих контактів із журналістами та крутого пітчингу вашої теми, для того, щоб журналісти написали про ваш проєкт та компанію. Помічним у цьому є насамперед пошта (згідно з дослідженням Muck Rack “State of PR 2022”, електронну пошту іноземні PR-спеціалісти назвали найкращим методом зв’язку з журналістами) та максимально персоналізована комунікація. Бо для закордонних журналістів загальна розсилка – зло, спам і шлях в блок. А ще, треба бути готовим до того, що закордонне медіа ймовірно відповідатиме досить довго на ваші повідомлення та листи. У нас є випадок, коли на персональний лист відповіли через десять місяців після надсилання. 

В Україні робочою соцмережею все ще лишається старий добрий Facebook, а наші журналісти досить оперативні. І в той час, як наш #укртві винайшов свій концепт того, яким має бути Twitter, закордоном комунікаційники покладаються у своїй роботі із журналістами саме на нього. І, звісно, на LinkedIn.

КСВ: дерева більше не саджаємо?

Останній рік зі зрозумілих причин значно відрізняється також КСВ-вектор. За кордоном, соціальні проєкти стосуються екології, добробуту співробітників та громади, де компанія веде свою діяльність, освіти тощо. Це безперечно важливі теми й те, що бренди опікуються ними – лише на користь суспільства, репутації та довготермінових цілей компаній. 

Проте в Україні КСВ зараз – це просто must have і питання доцільності навіть не стоїть. Всі відповідальні українські бренди апріорі зараз мають підтримувати суспільство, наших захисників та країну загалом. Комунікації для громадських та благодійних організацій, як їх самостійні, так і у співпраці із бізнесом, також отримали нове дихання та формують попит на комунікаційному ринку. Зрозуміло, що такі збори як “народні Байрактари” (Фонд Сергія Притули) чи “ОКО ЗА ОКО” (Повернись Живим & ОККО) не мали б такого резонансу без репутаційного бекграунду, суспільної довіри до облич/команди фондів та потужної омніканальної комунікаційної кампанії. 

Згідно з дослідженням компанії LOOQME про комунікації благодійних фондів за рік повномасштабної війни, загальна кількість згадок в онлайн-медіа про благодійні фонди, які допомагають армії, сягнула 107 202 тис. та отримала 129 млн. потенційного охоплення. На жаль, у нас немає досліджень за попередні роки, аби прослідкувати динаміку, проте неважко здогадатись, що такої комунікаційної активності благодійні організації раніше не мали. А оскільки зростає конкуренція за увагу (і відповідно, підтримку) суспільства між різними організаціями, один із ключових критеріїв вибору є їх репутація та ефективність їх комунікаційних кампаній. 

Українські VS закордонні спеціалісти 

Помітні також відмінності у колі обовʼязків комунікаційників за кордоном та в Україні. Іноземні спеціалісти щиро дивуються тому, скільки векторів можуть паралельно координувати наші спеціалісти, та з якою швидкістю це роблять. У багатьох іноземних брендів те, що у нас робить один спеціаліст, – закривають великі комунікаційні відділи. 

А з початку повномасштабного вторгнення в Україні зʼявився ще інший виклик – скорочення, або розформування команди PR-відділу. Дослідження української PR-індустрії від LOOQME показує, що у 2022 році цей показник зріс утричі. Те саме дослідження, до речі, показує, що в українських комунікаційників значно змінився спектр PR-викликів за останній рік: велика кількість різнопланової роботи, обмежений, або відсутній бюджет, важкий фізичний і психологічний стан через війну. Якщо згадати подібне дослідження від компанії Muck Rack, де більшість респондентів мешкають в США, то складнощі їх спеціалістів є більш професійного характеру. Там найбільшими викликами піарники називають: отримання відповіді від журналістів (52%); обмеження бюджету: (45%) – тут ми віртуально тиснемо одне одному руки, вимірювання впливу на бізнес (38%) та пошук відповідних журналістів (37%). Чи роблять вимушені виклики українських комунікаційників більш конкурентними та стійками на світовому ринку, чи навпаки більш схильними до вигоряння покаже час і попит закордонних брендів на українських спеціалістів. 

Враховуючи також сьогодення, у нас є тенденція на відсутність розробки довготривалих стратегій. Ми припинили робити планування на рік, бо важко передбачити, що буде навіть наступного місяця. Натомість ми стали максимально гнучкі та адаптивні. І коли деякі іноземні клієнти кажуть нам: “Цим проєктом ми можемо зайнятись у 2024 році, а от цим у 2025”, нам дивно забігати настільки наперед, бо одного разу, ми вже прокинулись вранці, коли всі наші стратегії, плани та проєкти в один день стали не актуальними та призупинились. Ми рухаємось короткими спринтами, робимо планування на квартал і розуміємо, що в разі чого, треба буде розвернути проєкт на 180 градусів. Щобільше, всі до цього морально готові. 

Звісно, відмінностей між нашими ринками є набагато більше. На початку співпраці з іноземними клієнтами важливо, до прикладу, вивчити законодавчі моменти. Не зле знати, чи зможете ви налаштувати так само легко, як в Україні, таргетування у Німеччині, як працює GDPR, або що в Італії не можна користуватись чатом GPT. Проте це теж ще один виклик серед багатьох. Наші відмінності можна перетворювати у конкурентні переваги: пропонувати іноземним клієнтам нестандартні підходи та рішення до їх запитів, бути більш оперативними та стресостійкими, аніж наші іноземні колеги. Як мінімум, ми вже навчились проводити робочі дзвінки зі звʼязком EDGE з підвіконня, силою думки ловлячи додаткову “паличку”, аби ще увімкнути камеру, тож решта – питання часу.

Розкажіть друзям про новину