Нинішні часи провокують замислитись: чи не варто змінити ставлення до того, що ми звикли вважати труднощами?
2021-й рік для мене виявився занадто перевантаженим, випив всю мою життєву енергію. Занадто багато працювала і не приділяла достатньої уваги собі, сім‘ї, друзям. Тому в 2022-му планувала трохи змінити свої життєві пріоритети. Але прийшла війна, і деякий час моє життя було на паузі. Як і всі, я не могла радіти, жила в постійному очікуванні, читанні новин і відчутті провини, що роблю недостатньо.
Але з часом відкрилось друге дихання, і я почала дивитись на труднощі не як на проблеми, а як на челенджі, які потрібно пройти і виконати (на цю тему дуже відгукнулась книга Джо Діспензи «Керуй своєю підсвідомістю. Зміни власне життя»). Замість того, щоб зациклюватись на поганому, почала радіти кожному дню. І в цьому мені допомогла відповідь на просте питання «А що, якщо завтра не настане?». І тут доводиться шукати внутрішній ресурс для нових перемог — особистих та професійних. Без перебільшення скажу, що це принципи нашої команди. Я Вікторія Дубровська, VICE CEO українського онлайн-сервісу виклику авто Uklon, і в цій колонці я хочу розповісти про те, як волонтерство допомогло перебороти труднощі і стало нашою корпоративною культурою.
Як працює волонтерство в Uklon
З моменту свого заснування зміни — основа зростання Uklon. Завдяки цьому нам вдається швидко реагувати на будь-які події, тримати високий темп роботи, зберігати мотивацію співробітників. І врешті — досягати успіхів. Реалії сучасного бізнесу в Україні — це постійний аналіз тенденцій, вразливостей, відкритість до нових напрямів роботи. Сьогодні це все безумовна умова конкурентності. Інакше просто не вийде створювати те, що відгукнеться людям. Дуже показово це проявилося в період повномасштабної війни. Цей час став для нас часом взаємної допомоги одне одному і нашим клієнтам. І, звичайно, тим, кому це було найбільше потрібно у моменті.
Зокрема, запустили проєкт #UklonВолонтер. Ми допомагали внутрішньо переміщеним особам, військовим, притулкам для тварин, працівникам підприємств критично важливої інфраструктури та волонтерам. За 360 днів проєкту було здійснено 42 тисячі волонтерських поїздок. Водії Uklon розвезли 601 537 порцій їжі, 71 482 кг продуктів та 13 440 літрів пального. За останніми підрахунками у проєкт #UklonВолонтер проінвестовано більше 16 млн грн, з яких 2 млн гривень було покрито завдяки донатам користувачів застосунку.
Одночасно з #UklonВолонтер реалізували ще одну ініціативу – «Евакуація». Назва говорить сама за себе. Сьогодні цей проєкт переформатувався як окремий бізнес-напрямок міжміських перевезень. Паралельно у нас вже багато років діють ініціативи з гуманітарної допомоги, підтримки дітей війни, допомоги тваринам, а також культурні, екологічні, освітні та спортивні проєкти.
Зробивши волонтерство частиною своєї корпоративної культури, ми створюємо позитивний досвід для співробітників. Це надає їм відчуття причетності до чогось більшого, ніж просто робота. Йдеться про цінності та дух, які об’єднують людей, залучають та стимулюють їх до нових досягнень. А це врешті впливає на життєздатність бізнесу.
Волонтерство, як корпоративна культура. Чи можна це виміряти?
Про відчуття причетності — це не пусті слова, а реально вимірювальний показник. Минулого року ми дослідили рівень eNPS у команді. Простіше кажучи, це індекс задоволеності персоналу. Результати зазвичай дають розуміння того, чи взагалі «працює» нинішня корпоративна культура, чи варто її змінити, чи є серед членів команди активні амбасадори бренду роботодавця? Вони стають рушійною силою бренду і своїми добрими справами поширюють (і посилюють) культуру компанії.
Наприклад, наша Growth Lead Аліса Аверіна здобула чимало успіхів з початку свого активного волонтерства. А починала вона ще у 2014-му. Зараз наша фахівчиня допомагає із закупівлею дронів для ЗСУ, координує багато питань по цьому напрямку в організації KOLO. Це фонд оперативної допомоги армії, куди входять топи українських продуктових компаній. Ентузіазм, віра в перемогу України та високий професіоналізм Аліси дозволяють їй долати будь-які виклики на своєму шляху.
Зі свого боку ми всіляко підтримуємо й заохочуємо волонтерство серед нашої команди. Це і робочі бенефіти, і внутрішні програми навчання. Відтак в умовах війни наш показник eNPS підвищився і залишається високим. Працівники щиро відзначають Uklon як сильного роботодавця. Люди пишаються і за наші розробки, і за спільні соціальні проєкти. Нам теж приємно знати, що такі люди є частиною нашої команди. Разом нам вдається втілювати соціально значимі проєкти — як корпоративні, так і за особистою ініціативою нашої команди.
Всередині Uklon вони активно збирають кошти на пікапи, допомагають нашим колегам евакуюватися із найгарячіших та тимчасово окупованих точок України, реєструють власні фонди допомоги та співпереживають за колег у лавах ЗСУ, які надихають нас своєю жагою до життя — мало хто не бачив нашого Олега Берестового з його малюком на гітарі.
Не чекати, тільки адаптуватися та працювати
Під час кризи я зрозуміла, що якщо бізнес має людське обличчя — він може її подолати. Не варто чекати, що ваше життя і бізнес повернутися до нормального стану. Треба адаптуватися до нових умов. Неможливо бути готовим до несподіванок, тому я б порадила бути гнучкими, стійкими, нести відповідальність за своїх співробітників і клієнтів, заохочувати ідеї, які з’являються в команді, зберігати ефективність, бути етичним, продовжувати надавати послуги і працювати над сталим розвитком країни. Сумно констатувати, що війна стала новою нормою для багатьох українців, але людині властиво до всього звикати.