2022 докорінно змінив те, у що українці вірять та цінують найбільше, де живуть та як витрачають гроші, як роблять вибір і підтримують один одного. Gradus Research активно досліджували ці зміни впродовж усього року, і описали їх у 8 ключових соціальних трендах, які будуть актуальними у 2023 році.
Війна в Україні спричинила серйозний міграційний зсув
Більше третини українців (переважно жінки і діти) через війну були змушені залишити місця свого постійного проживання. З них 82% мігрували в межах області чи України, тоді як 18% переїхали за кордон. Переважна більшість мігрантів — мешканці східних областей, проте інші регіони демонструють також доволі високу міграційну активність.
При цьому українці демонструють стабільно високе бажання повернутися додому.
Громадяни, яких війна змусила покинути свої домівки та переміститись у безпечніші місця в Україні або за кордон, демонструють стабільне високе бажання повернутися за першої можливості — більше 70% опитаних впродовж усього періоду замірів. І як тільки безпекова ситуація покращиться, це повернення відбудеться.
Зростання рівня довіри людей один до одного і до держави
Українці почали більше довіряти один одному під час війни. Проведене у червні 2022 дослідження Gradus Research показало, що 63% респондентів довіряють людям загалом, тоді як у жовтні 2021 року їх кількість становила 45%. Вдвічі більше опитаних почали довіряти жителям свого населеного пункту (кількість таких зросла з 35% до 62%). Сусідам та людям, що живуть поруч, довіряють дві третини громадян (67%). А про довіру знайомим заявили аж 80% опитаних.
Кристалізація ідентичності
Війна стала каталізатором багатьох процесів, в тому числі консолідації українського суспільства. Від початку повномасштабної агресії відбулася хвиля переходу на українську мову. Адже саме так українці підкреслюють свою відмінність від країни-агресора та маркують приналежність до групи “Свої”. До лютого 2022 українською в побуті спілкувалися близко 40% дорослого міського населення України. Зараз цей показник наближається до 60%.
Українці свідомо обирають локальні бренди. Підтримка українських виробників є важливим фактором вибору для більшості громадян ще з початку повномасштабної війни росії проти України. Наразі 69% опитаних заявляють, що свідомо обирають продукцію українських брендів. А 56% тих, хто почав купувати нові бренди під час війни, роблять це, щоб підтримати українських виробників.
Більша емоційна стабільність
Українці тримаються попри більш ніж 300 днів екстремального життя у війні. Про це свідчать результати дослідження Gradus Research щодо психічного здоров’я та ставлення українців до психологічної допомоги під час війни, яке ми проводили наприкінці вересня 2022 року. Тоді 41% респондентів оцінили своє психічне здоров’я в діапазоні від 8 до 10 балів, за шкалою від 1 до 10, де 1 означає “з моїм психологічним здоров’ям багато проблем”, а 10 – “з моїм психологічним здоров’ям взагалі немає проблем”.
Загальний рівень суб’єктивного стресу при цьому залишається дуже високим — 84% опитаних констатують це зараз. Проте цей показник відрізняється серед чоловіків і жінок.
Віра в перемогу на висоті
Віра в перемогу України залишається на високому рівні із перших днів повномасштабної війни: наразі 87% респондентів абсолютно або скоріше впевнені, що Україна здатна відбити напад російської федерації. А головними запоруками перемоги України громадяни вважають військову допомогу країн Заходу та міць Збройних Сил України.
Фінансовий статус та зайнятість поступово відновлюються
Все більше українців повертаються до активного виконаня своїх робочих обов’язків, відповідно можна спостерігати зменшення частки тих, хто має роботу, але не працює.
При цьому в переважної більшості населення дохід скоротився (78%).
Незважаючи на це, українці демонструють стабільно високу залученість до допомоги державі, армії та один одному. Громадяни невпинно донатять: дві третини опитаних (64%) стверджують, що роблять це регулярно, жертвуючи гроші на військові та гуманітарні цілі. При цьому середній донат на місяць складає 950 гривень.
Зміна споживацької поведінки
Продовжується раціоналізація споживання, переважна більшість опитаних планують свої покупки заздалегідь (90%), і лише 4% респондентів частіше роблять імпульсні покупки. Результати відрізняються серед вікових груп, а також залежать від того, чи має респондент роботу.
Українці стали вимогливішими до брендів. Майже половина українських споживачів (44%) обирають бренди відносно їх позицій щодо підтримки армії, політичної позиції, мови спілкування чи співпраці з країною-агресором.
Бачимо і різке неприйняття всього російського. З перших днів війни чимало міжнародних компаній прийняли рішення про вихід з російського ринку. Свою роль у цьому зіграв тиск суспільства. Травнене дослідження Gradus Research продемонструвало, що 60% населення відмовилися від купівлі продукції міжнародних брендів, що продовжують діяльність у росії. І культура скасування (“cancel culture”) таких брендів продовжує набирати обертів.
Зростання медіаспоживання, ще більший перехід у діджитал, новинозалежність та сила месенджерів
Війна та постійне переживання небезпеки відносно себе чи близьких зробили українців новинозалежними — кожен другий переглядає новини декілька разів на день. В медіаменю номером першим стали месенджери (Telegram, Viber, тощо), які, до речі, не є рекламними платформами. 69% українців споживають новини саме там. Вони обганяють сайти, телебачення та навіть соціальні мережі (63% опитаних), посуваючи їх на друге місце. За ними йдуть інформаційні інтернет-ресурси (46%). Національні ТВ-канали, які раніше входили до ТОП-3 джерел споживання інформації про суспільно-політичне життя, займають четверте місце. Їх дивляться 34% громадян, щоб отримати актуальну інформацію.