Якби не війна, я б… : 10 філософських питань до експертів з різних галузей

Питання, що українці задають собі щодня пошепки або подумки. Питання, на які не завжди одразу знаходиться відповідь. Питання, які відкладаємо на «після війни». Але ми вже знаємо, що нема жодних «після». Тому звернулися до тих, хто не побоявся виразити власний біль, радість та сподівання — порцією щирості діляться Олексій Філановський, CDO StarLightMedia, Світлана Павелецька, CEO Інституту когнітивного моделювання, Саша Жиляєв, CMO Multiplex, Ольга Кокошко, owner & CEO NEBO ideas agency, Стаська Падалка, копірайтерка, авторка проєкту «Копірська», Альона Гусєва, PR & Communications Let’s Enhance.

1. Кожен українець зараз має…

… захистити себе і країну, із думками про майбутнє.

2. Ніщо не згуртовує так, як…

… бажання перемоги.

3. Якби не війна, я б…

… відвідав ще декілька десятків нових міст.

4. Попри війну, я продовжую…

… грати у футбол та шахи.

5. Ніколи не думав/думала, що…

… пишатимуся державою.

6. Я відчуваю, що…

… Україна переможе!

7. Не розумію, навіщо…

… мабуть, немає такого. Мотиви найжахливіших дій зазвичай зрозумілі і примітивні. Хіба не розумію, навіщо люди, які коять ці злочини, взагалі існують на Землі.

8. Я приємно вражений/вражена…

… тим, що відбувається у світі. Тим, що світ нарешті почав розуміти, яка світоглядна битва відбувається в Україні, і не тільки обрав сторону добра, але й активно став на наш бік.

9. Більше ніколи я…

… не забуду ранок 24 лютого.

10. Я радію, коли…

… є щонайменший привід. Нам всім дуже потрібна радість.

1. Кожен українець зараз має…

… жити. Як би складно це не було. Життя тут і зараз. Не буде ніякого після. Буде тільки втрачений час.

2. Ніщо не згуртовує так, як…

… спільний біль, ворог та жага до життя. Ми — яскравий приклад.

3. Якби не війна, я б…

… все одного багато працювала, але серце б не боліло.

4. Попри війну, я продовжую…

… жити і наслоджуватися життям (скільки можу).

5. Ніколи не думав/думала, що…

… моя дитина почує сирену і дізнається, що таке бомба.

6. Я відчуваю, що…

… життя не буде іншим, але воно буде. І ми любитимо його так само.

7. Не розумію, навіщо…

… відкладати щастя. Біль і жах є. Але так буде завжди.

8. Я приємно вражений/вражена…

… українцями. Ми великі люди. Справді велика нація. Варта того, щоб пишатися один одним.

9. Більше ніколи я…

… не зможу дивитись росіянам в очі і планувати майбутнє на роки.

10. Я радію, коли…

… не бачу снів.

1. Кожен українець зараз має…

… бути собою — українцем!

2. Ніщо не згуртовує так, як…

… пиздення русні.

3. Якби не війна, я б…

… пішов на концерт Ройшн Мерфі.

4. Попри війну, я продовжую…

… працювати, дякуючи ЗСУ.

5. Ніколи не думав/думала, що…

… під час війни так важко працювати.

6. Я відчуваю, що…

… знаю, що Україна переможе.

7. Не розумію, навіщо…

… ридати на камеру.

8. Я приємно вражений/вражена…

… своїми друзями, як завжди!

9. Більше ніколи я…

… не буду боятися «Азова».

10. Я радію, коли…

… бачу щасливих людей, завжди!

1. Кожен українець зараз має…

…. мені не дуже подобається концепція, що хтось має щось робити. Але мені хотілося б, щоб кожен українець зараз мав можливість виспатися, давати вихід різним емоціям, турбуватися про своє тіло, робити принаймні одну улюблену річ щодня.

2. Ніщо не згуртовує так, як…

… спільні цінності. Саме цю боротьбу ми ведемо сьогодні: за свої цінності та правду. Вони об’єднують не лише українців, а й увесь цивілізований світ.

3. Якби не війна, я б…

… дорослішала б наступні 40 років. Тепер ми всі подорослішали і постарішали в один день.

4. Попри війну, я продовжую…

… вірити в любов і творчість. Знаходжу для них час щодня. Це можуть бути обійми, танці в Zoom, творчий проєкт із командою.

5. Ніколи не думав/думала, що…

… у часи найбільшого болю я і моя команда будемо робити проєкти на підтримку України із лідерами світового креативу: Wieden+Kennedy та 72andSunny.

6. Я відчуваю, що…

… не зможу дивитися на світ тими ж очима, що були в мене до 24 лютого. Стабільність життя, у яку я вірила, виявилася ефімерною, а світ — набагато більш складним та тендітним водночас.

7. Не розумію, навіщо…

… головою я вже розумію те, що відбувається із моєю країною, і наслідки, з якими нам доведеться жити. Сердце не може зрозуміти, звідки в людей, що живуть на тій самій планеті, така руйнівна сила і небажання жити власним життям.

8. Я приємно вражений/вражена…

… силою прекрасних людей навколо, що, здається, не має меж.

9. Більше ніколи я…

… не сприйматиму мир і білувато-блакитне спокійне небо за даність. Тепер я знаю, що це — найбільший скарб.

10. Я радію, коли…

… роблю звичайні речі. Хто знав, що випити каву, погратися із домашнім улюбленцем, ухвалити проєкт, пройти свої 10 км на день — такий безмежний кайф. Війна навчила нас не лише відчувати нестерпний біль, а й краще бачити красу навколо. Радіти стало легше, ми цінуємо кожну мить.

1. Кожен українець зараз має…

… розуміння, за що ми боремося. Зараз бренд України як ніколи чіткий і зрозумілий. 

2. Ніщо не згуртовує так, як…

… боротьба проти спільного ворога.

3. Якби не війна, я б…

… не перейшла на українську у публічному просторі.

4. Попри війну, я продовжую…

… працювати. Більшою мірою безкоштовно. Але нарешті це не рекламні проекти типу мама-папа-майонез, а щось, що рятує життя. Буквально.

5. Ніколи не думав/думала, що…

… жалкуватиму про вибір професії 🙂

6. Я відчуваю, що…

… неймовірна кількість людей, попри горе, втому і щоденний біль, підтримують один одного. Смердючки, звісно, також є. Але тепер я знаю, ЯК люди можуть працювати, спілкуватися і допомагати.

7. Не розумію, навіщо…

… нам в школі так багато предметів і так мало занять з ГО.

8. Я приємно вражений/вражена…

… сміливістю малого бізнесу. Особливо, коли власники поєднують свою роботу з волонтерством.

9. Більше ніколи я…

… не зможу чути салюти та петарди.

10. Я радію, коли…

… уявляю, як ми відірвемося, коли переможемо. Навіть я, впевнена інтровертка, готова обійматися з незнайомцями і верещати на всю вулицю. До самого ранку. Кілька днів поспіль.

1. Кожен українець зараз має…

… зберігати оптимізм та витримку і вірити у краще майбутнє нації, де б він не знаходився — в Україні чи поза нею, був цивільним чи військовим. Пам’ятати, що не життя є частиною війни, а війна є частиною життя. А отже, якщо усе минає, то і це мине — ціною лише перемоги. Що він є гідним представником спільноти, яка має наразі чи не наймогутніший бренд у світі, і що кожному під силу змінити країну на краще, навіть якщо мова йде лише про власне життя чи життя своєї родини.

2. Ніщо не згуртовує так, як…

… спільні цінності та мета. Саме це породжує звільнятись від оков страху, вміти проживати біль, боротись за гідне майбутнє та не піддаватись кількастолітньому ворогу.

3. Якби не війна, я б…

… мала менше смертей серед друзів та причин класти буденність на користь боротьбі, а не покращенню власного чудового буття.

4. Попри війну, я продовжую…

… робити те, що я вмію найкраще, — займатись власним напрямком роботи, підтримувати близьких і жити життя, не очікуючи кращих часів.

5. Ніколи не думала, що…

… моє оточення має таку величезну силу духу і непереборний оптимізм, бажає продовжувати жити в Україні та розвивати її зсередини, а не за кордоном. І що така велика кількість людей буде здатна волонтерити і/або взяти зброю та піти на передову.

6. Я відчуваю, що…

… ця війна є останньою фазою спротиву проти російського впливу і закінчує цикл формування нашої ідентичності та ментальності, попри незрозумілість дати її фіналу. Що вона щоденно вже 9-й рік поспіль формує ту мене, якою не соромно бути перед власним родом і попередніми поколіннями.

7. Не розумію, навіщо…

… існують організації, покликані забезпечувати свободу, мир та безпеку лише на словах — вважаю їх застарілими інституціями у реаліях сьогодення багатьох країн, не тільки України. І не розумію, чому продовжують існувати імперські амбіції, де люди проголошують себе богами та вершителями долі, будучи такими ж людьми, як і інші.

8. Я приємно вражена…

… діяльністю президента, державних структур та ЗСУ — не очікувала такої згуртованості та єднання і спільності спротиву потужному ворогу.

9. Більше ніколи я…

… не зрозумію та не пробачу жодного росіянина та не зможу повернути тих людей, які більше не з нами.

10. Я радію, коли…

… життя продовжується навіть попри війну, окупацію, травми та смерті і тому, як це життєлюбство робить символом України кожен із нас.

Кавер: Depositphotos