Про зміну спеціальності, виклики діджитал-маркетолога, освіту та лекторство
Я працюю CMO (Chief Marketing Officer) у продуктовій ІТ-компанії OBRIO з екосистеми Genesis. Рішення спробувати себе в маркетингу ухвалила, коли мені було 19. За плечима — два роки навчання в Інституті прикладного аналізу КПІ імені Сікорського, кілька провальних спроб працювати за спеціальністю і врешті — рішучість реалізувати себе в іншій професії.
Додаткове навчання в ІТ-школі відкрило для мене діджитал-маркетинг, нові горизонти мислення та надихнуло спробувати себе в ІТ.
Наша команда починала з маленького локального проєкту в Казахстані, де місячний рекламний бюджет становив 500 євро.
Наша команда починала з маленького локального проєкту в Казахстані, де місячний рекламний бюджет становив 500 євро, а згодом запустила проєкт для глобального ринку — астрологічний застосунок Nebula. Він став №1 у світі за кількістю завантажень у своїй ніші, а маркетингові витрати перевищили один мільйон євро на місяць.
Хто такий СМО
У чому суть роботи Chief Marketing Officer? Це залежить від розміру компанії. У маленькому стартапі цілком можливо, що це єдиний маркетолог у команді, який займається всім підряд. У великій компанії з укомплектованою командою роль СМО більш управлінська. Наприклад, відповідати за розвиток компанії та стратегічні рішення з погляду маркетингу — які напрями розвивати, на які ринки заходити, яких людей наймати та які бюджети витрачати. Моя роль — посередині, адже OBRIO — уже велика компанія, але ще не корпорація.
Один із головних викликів у роботі маркетолога в ІТ-компанії — це відповідальність за повний цикл розвитку продукту.
Один із головних викликів у роботі маркетолога в ІТ-компанії — це відповідальність за повний цикл розвитку продукту. Маркетолог має комплексно оцінювати будь-яку свою активність та слідкувати, щоб кожна з них окупилася для бізнесу. Одночасно думати і про залучення користувача, і про партнерство, і про стратегічний подальший розвиток. Це ускладнює роботу, але в той самий час дає можливість включатися в повний маркетингово-продуктовий цикл, усі процеси та напрями. Та як результат — швидше зростати.
Маркетинг — поєднання аналітики та креативності
Переконана, що хочу бути аналітиком, я обрала спеціальність «Системні методи прийняття рішень» та вступила до Інституту прикладного аналізу — одного з найскладніших технічних факультетів у КПІ. Дуже швидко стало зрозуміло, що університет дає фундаментальну базу, але не вистачає контексту її практичного застосування. Тому з першого курсу пробувала працювати за спеціальністю в різних компаніях. Але те, що там називалося аналітикою, не зовсім відповідало моїм очікуванням: то не вистачало роботи з даними, то було недостатньо спілкування з людьми.
Якщо вважати інвестицією наш час, то ROI не буде високим, якщо витрачати його тільки на університет.
Після того, як не вдалося швидко знайти себе в аналітиці, вирішила більше сфокусуватись на навчанні. В ІТ існує поняття ROI — коефіцієнт повернення інвестицій. Тож якщо вважати інвестицією наш час, то ROI не буде високим, якщо витрачати його тільки на університет. Тому літо між другим та третім курсами присвятила додатковому навчанню, одночасно пройшовши відбір на курси з тестування, а також в ІТ-школу від Genesis. Навчатися на двох курсах одночасно та ще й працювати було складно, тому я сфокусувалася на навчанні в ІТ-школі, де викладали спікери senior-рівня та C-level керівники у компанії.
Навчання дало мені комплексне розуміння процесів в ІТ-компанії, нюансів роботи різних команд, базове знання юніт-економіки та метрик. Отримати позицію маркетолога також допомогли сильна математична база і знання основ програмування. Хоча ця професія відкрита для всіх — наприклад, у нашій команді є лінгвіст та літературознавець. Головне — розвивати логічне мислення та тренувати мозок, і вивчення іноземних мов цьому також сприяє.
Напрям медіабаїнгу потребує більшої роботи із цифрами та таблицями, вміння зводити бюджети та метрики. Там математична база допомагає, але при цьому немає нічого складного, чого не можна навчитися, якщо є бажання.
Це був переворот свідомості: я була студенткою, яка жила в гуртожитку коридорного типу зі стипендією 700 грн, а там легко говорили про пʼятизначні бюджети.
В ІТ-школі серед усіх лекцій за різними спеціалізаціями мене дуже вразив виступ СМО одного з бізнесів Genesis. Він розповів історію, як медіабайєр у його команді припустився помилки, додавши в рекламну кампанію зайвий нуль. Умовно, замість $3 за реєстрацію користувача поставили $30, та в результаті випадково злили бюджет. У швидкозростаючих продуктових ІТ-компаніях маркетологи працюють із мільйонними бюджетами на місяць, тому така невелика помилка може коштувати супердорого. Але СМО в розмові із СЕО прийшли до того, що все не так погано, адже всі вчаться на помилках. Варто зробити висновки та працювати далі. Тоді зрозуміла, що це зовсім інший масштаб мислення, відповідальності, та мені дуже захотілося спробувати себе в цій сфері.
Після ІТ-школи почала працювати в команді, яка згодом стала основою для компанії OBRIO, а на той час займалася музичним стримінгом на ринку Казахстану. Як єдиному маркетологу на проєкті, мені одразу дали свободу дій — розбиратися, тестувати та вчитися на своїх помилках. У Казахстані дуже спокійний ринок, і це була чудова можливість експериментувати.
Відчуваючи велику відповідальність, щоночі я ставила будильники кожні дві години, щоби перевірити, чи не зливаються бюджети.
Далі ми з командою прийшли до того, що хочемо створити продукт для глобального ринку. Так зʼявилася компанія OBRIO та її перший продукт — застосунок Nebula. До цього я оперувала бюджетом у 500 євро на місяць, тут — 1000 євро на день. Здавалося, що це фантастично багато. Відчуваючи велику відповідальність, щоночі я ставила будильники кожні дві години, щоби перевірити, чи не зливаються бюджети. Але після п’ятої чи шостої ночі зрозуміла, що треба змінювати підхід, інакше ніколи не доросту до справжніх «дорослих» бюджетів. Без помилок на проєкті ніяк, треба вчитися та робити висновки. Із цим стикаються усі маркетологи.
Команда зростала: у ній зʼявилися дизайнери, маркетологи, налаштовувалися процеси. Фактично ми вчилися всьому на практиці. Потім розвиток компанії сильно пришвидшився. Змінилися й виклики, тому ми почали шукати в команду сильних людей для напрямів, в яких ще не було своєї експертизи — роботу з інфлюенсерами, бренд-маркетинг тощо. Згодом в компанії зʼявилися нові продукти.
Описуючи роботу з ІТ-продуктом, я не малюватиму картинку з веселками та рожевими єдинорогами.
Було безліч складних моментів, стресових ситуацій та ризиків. Але щопонеділка відчуваю захоплення перед робочим тижнем. Як би складно не було, підтримка команди допоможе це подолати.
Через три роки від початку роботи в маркетингу я доросла до позиції СМО. Думаю, у цьому допомогли постійні спроби вийти за межі своїх компетенцій, розвиватися та орієнтуватися в інших напрямах — у розробці, продукті. Без цього можна стати класним спеціалістом у маркетингу, але не СМО.
Я не вірю у work-life баланс. А саме, що є окремо «work», і тільки коли він закінчується, починається справжній «life». Намагаюся насолоджуватися та кайфувати від кожного моменту життя, в тому числі від роботи.
Так склалося, що моя мама все життя працювала продавцем, а тато — водієм. Ніхто не розповідав мені про карʼєрні можливості.
Після важких 90-х чимало батьків вчили своїх дітей, що в роботі головне — заробити на шматок хліба, щоби вижити. Про задоволення від роботи та амбіції взагалі не йшлося. Тому люди роками займалися неулюбленими справами та боялися ризикувати. Вірю, що сучасна освіта може це змінити — сенсом вибору професії має стати не заробіток для виживання, а професійна реалізація, амбітні цілі та здійснення найсміливіших мрій.
Це одна з причин, чому захопилася лекторством. Ділитися досвідом та пояснювати людям щось складне простими словами, розповідати про можливості та надихати ставити амбітні цілі — це те, що мене мотивує витрачати час на новий вебінар чи воркшоп.
Свою першу лекцію я прочитала на Genesis Marketing Week — про закупку трафіку на Facebook для мобільних додатків. Під час пандемії лекція проходила онлайн, її прослухали одночасно понад 700 людей. Багато запитань від слухачів та позитивний фідбек змотивували мене продовжувати — відтоді кілька разів на квартал я читаю лекцію, проводжу вебінар або воркшоп. Теми щоразу різні. Ця сфера стрімко змінюється, тому доводиться ретельно готуватися, актуалізувати дані тощо.
В Україні неймовірно багато талановитих та розумних людей, яким не вдалося знайти себе в професії.
Із початком повномасштабної війни тренд на зміну спеціалізації посилився, адже багато людей втратили роботу. В цьому сенсі діджитал-маркетинг є перспективною нішею, у яку можна перейти з інших сфер, якщо є готовність навчатися.
Три поради для тих, хто шукає нову спеціальність
- Досліджуйте освітні можливості
Чимало міжнародних платформ відкрили для українців безкоштовний доступ до курсів — Coursera, Udemy, EdX, Campster тощо. Дія.Бізнес та школа комунікацій Bazilik запускали спільний курс «Говорить бізнес. Де і як комунікувати під час війни». У продуктовому ІТ є також безліч можливостей для навчання: крім ІТ-компаній, власні курси також запускають у Мінцифри.
- Спілкуйтеся та шукайте консультацій
Зазвичай люди в продуктовому ІТ відкриті до спілкування. Можна знайти спеціаліста в LinkedIn, зідзвонитися на 30 хвилин і розпитати про все, що цікавить. Або ж — записатися на менторську сесію від Projector Mentorship Platform, де спеціалісти консультують за донат армії. Якщо ви потрапили на курси, використовуйте цю можливість максимально — де ще ви можете безкоштовно проконсультуватися з топовими спеціалістами у сфері?
- Не здавайтеся
Перші відмови у спробах працевлаштування дуже болісні. Колись я була страшенно розчарована відмовою у роботі «продавця-консультанта» в магазині, де продається сир. Зараз це смішно, але тоді здавалося, що на карʼєрі можна ставити хрест. Тому варто шукати, навчатися, стукати — й одні з дверей обовʼязково відчиняться.