За останні сім років роботи в маркетинговій стратегії я мав змогу не лише аналізувати нові тренди, а й формувати їх разом із міжнародними та локальними брендами. Моє завдання завжди було просте за формулюванням, але складне у виконанні: допомогти компаніям знаходити точки зростання в умовах швидких змін ринку. І якщо ще кілька років тому бренди могли досягати цього, просто адаптуючись до потреб споживачів, то сьогодні цього вже недостатньо.
Протягом десятиліть маркетинг будувався на принципі consumer-centricity — бренди досліджували свою аудиторію, щоб краще відповідати її запитам. Але ми увійшли в еру, де споживач не просто об’єкт уваги бізнесу, а його ключовий драйвер. Це більше не еволюція, а радикальний зсув: від consumer-centric до consumer-led-маркетингу.
Що це означає на практиці?
Бренди більше не можуть дозволити собі «керувати» споживачами — натомість вони мусять співпрацювати з ними. Аудиторія більше не просто обирає продукти — вона впливає на їх створення, визначає, якою має бути комунікація, і очікує глибшої інтеграції у процес прийняття рішень.
І це не просто концепція — цифри підтверджують цей зсув.
- 71% споживачів очікують персоналізованого підходу від брендів, а 76% розчаровуються, коли цього не отримують (McKinsey & Co.).
- 86% споживачів хочуть брати участь у створенні продуктів разом із брендами (Vurvey).
- Компанії, що залучають клієнтів до ко-креації, підвищують ефективність бізнесу на 50% (Harvard Business Review).
Це означає, що бізнес більше не зростає лише завдяки продукту чи рекламі. Головним фактором росту стає здатність компаній слухати, взаємодіяти й співпрацювати зі своєю аудиторією. Це перехід від «ми продаємо» до «ми створюємо разом».
Які ж маркетингові тренди найкраще демонструють цю трансформацію?
Quick Commerce: ера швидкої доставки
Ще недавно доставка на наступний день вважалася конкурентною перевагою. Сьогодні, якщо клієнт чекає більше 30 хвилин, бренд ризикує втратити його назавжди.
Q-Commerce — це більше, ніж просто швидкість. Це відповідь на нові очікування споживачів, які хочуть отримувати товари миттєво. І компанії, що зможуть забезпечити це, виграють боротьбу за увагу клієнтів.
За останній рік популярність запитів, пов’язаних із Q-Commerce, зросла на 225% (Glimpse). Це не випадково — тренд почав формуватися під час пандемії COVID-19, коли обмеження стимулювали попит на експрес-доставку продуктів харчування та ліків. Але сьогодні Q-Commerce виходить далеко за межі цих категорій.
- У Індії компанія Zepto зробила доставку смартфонів, колонок та гаджетів за 10 хвилин нормою завдяки розгалуженій мережі dark stores.
- У Європі сервіси Jokr, Zapp і Zalando експериментують із швидкою доставкою косметики, товарів для дому та навіть предметів розкоші.
А як щодо України?
Впровадження Q-Commerce у нас має свої виклики:
- Dark stores потребують великих інвестицій у склади та логістику.
- Попит поки що обмежений, що ускладнює масштабування бізнес-моделі.
Але це не означає, що швидка доставка неможлива — навпаки, вона вже розвивається за власним сценарієм:
- Інтеграція з Glovo, Bolt Food та локальними сервісами — бренди можуть використовувати готову інфраструктуру, не витрачаючись на склади.
- Партнерство з магазинами для прискореної «останньої милі» — наприклад, косметичні та fashion-бренди можуть працювати через ритейлерів із фізичними магазинами.
- Маркетингові активації навколо Q-Commerce — доставка «за 30 хвилин» може бути частиною промо-кампаній для залучення нових клієнтів.
Q-Commerce — це не просто логістика. Це новий стандарт споживання, де швидкість стає ключовим фактором вибору бренду. І в Україні він може працювати, якщо компанії адаптують модель під реальні умови ринку.
Creator-Led Growth: коли креатори формують майбутнє брендів
Ще кілька років тому бренди самі визначали, як говорити зі своєю аудиторією. Вони створювали гайдлайни, писали сценарії, контролювали тональність.
Але сьогодні ситуація змінилася: саме креатори вирішують, як має звучати бренд.
Класичний інфлюенс-маркетинг працював за принципом контролю: бренд створював рекламний бриф, а креатор просто адаптував його під свою аудиторію. Але в епоху Creator-Led Growth все навпаки: саме креатори визначають, що працює, тестують контент, адаптують меседжі та навіть допомагають бізнесам розробляти нові продукти.
- Замість того, щоб просто передавати рекламний меседж, вони стають стратегічними партнерами брендів.
- Вони краще за всіх знають свою аудиторію, бо щодня аналізують її реакції.
- Вони швидше відстежують зміни в поведінці споживачів, ніж традиційні маркетингові дослідження.
Чому це важливо?
За останній рік популярність запитів на тему «як стати креатором» зросла на 192% (Glimpse). Це показує глобальний зсув: від централізованої реклами до децентралізованих спільнот, де креатори формують тренди та стандарти комунікації швидше, ніж класичні маркетингові інструменти.
Компанії вже адаптуються:
- Edelman Creator Bench (США) — платформа, де креатори допомагають брендам не лише створювати контент, а й розробляти комунікаційні стратегії.
- Nike та LEGO залучають топових креаторів із TikTok та YouTube не просто як рекламні обличчя, а як консультантів, які формують тренди й навіть впливають на продуктову лінійку.
Як українським брендам інтегрувати Creator-Led Growth?
В Україні ще багато компаній працюють із креаторами в класичному форматі «бриф — рекламний допис», але ринок уже змінюється. Лідери не просто купують інтеграції, а залучають контент-мейкерів у свою маркетингову екосистему. Як це зробити ефективно?
- Спільне планування контенту. Замість того, щоб задавати креатору жорстке ТЗ, компанії можуть інтегрувати його у процес розробки контенту. Це допоможе створювати більш природні формати, які краще сприймає аудиторія.
- Власні продакшн-команди із креаторів. Українські компанії, як-от Rozetka та monobank, вже створили власні креативні продакшн-команди, що генерують контент у форматі соцмереж, а не традиційної реклами. Це допомагає брендам бути більш нативними, швидше реагувати на тренди та підтримувати сталість комунікації.
- Довгострокові партнерства. Замість разових колаборацій бренди можуть працювати з креаторами системно. Це дозволяє не просто отримувати контент, а формувати справжніх амбасадорів бренду.
Що далі?
Бренди більше не просто співпрацюють з креаторами — вони стають платформами для їхньої творчості. В Україні цей підхід ще не масовий, але ті, хто першими інтегрують Creator-Led Growth у свою стратегію, отримають реальну конкурентну перевагу.
Live Prototyping: як змінювати продукт швидше, ніж з’являються ідеї
Одна з історій, яка мене надихнула на цей тренд, з’явилася у блозі стартаперів:
«Поки команда обговорювала концепцію нового сервісу, один із партнерів прямо на зустрічі зібрав прототип на V0, Bolt і Replit. За той час, поки інші описували ідею, він уже показав робочу демо-версію. І раптом всі перестали фантазувати про те, «як це могло б виглядати», і почали тестувати реальний продукт».
Цей підхід змінює спосіб створення продуктів: те, що раніше займало тижні, тепер можна зробити за кілька годин.
Ще недавно між ідеєю та першим тестом був довгий шлях: потрібно було скласти технічне завдання, розробити дизайн, передати все на розробку і лише потім запускати тестування. Тепер процес виглядає зовсім інакше: ідея одразу стає робочим прототипом, який тестується в реальному часі.
Цей підхід базується на використанні no-code платформ, AI-інструментів і автоматизації. Завдяки таким рішенням, як V0, Bolt, Replit, Webflow чи Figma AI, можна будувати ітерації продукту не після обговорення, а прямо під час нього.
Що змінює Live Prototyping?
По-перше, він скорочує цикл прийняття рішень. Замість дискусій команда одразу бачить, що працює, а що ні. По-друге, прискорює тестування: продукт можна протестувати не через кілька тижнів після старту розробки, а ще до того, як фінальна концепція буде затверджена.
Ще одна перевага — залучення користувачів на ранніх етапах. Наприклад, B2B-команди можуть створювати прототип сервісу прямо під час зустрічі з клієнтом у Figma/Webflow, замість того, щоб спочатку будувати гіпотези, а потім виявляти їхні слабкі місця через місяць.
Це ж стосується маркетингових команд: AI-генерація контенту дозволяє змінювати рекламні креативи в реальному часі, адаптуючи їх під поведінку аудиторії без участі дизайнерів і копірайтерів.
За даними Glimpse, за останній рік інтерес до AI-дизайну зріс на 51%, а популярність no-code/low-code платформ подвоїлася за чотири роки. Це показує, що бізнеси все більше інтегрують швидке тестування у свої процеси.
Як українським компаніям впровадити Live Prototyping?
Багато компаній в Україні все ще покладаються на довгі процеси погодження ітерацій, але цей підхід поступово змінюється. Щоб запровадити Live Prototyping у роботу, достатньо кількох простих змін.
- Замість статичних презентацій — швидкі демо. Візуальні прототипи у Framer, Figma AI або Uizard дадуть клієнтам змогу побачити, як працюватиме продукт, і одразу залишити коментарі.
- Замість затягнутих брифінгів — робочі сесії. Збирати MVP у Replit, Bolt або V0 можна прямо під час зустрічей, а не через кілька тижнів після затвердження концепції.
- Замість гіпотез — миттєве тестування. Якщо креатив або сервіс не працює, його можна змінити ще до офіційного запуску, а не аналізувати помилки після того, як кампанія вже пішла в ефір.
Результат? Менше припущень — більше перевірених рішень. Продукт не теоретизують, а тестують у реальних умовах. Адаптація до ринку відбувається за години, а не тижні
Zero-Party Data: прозорість і нова етика даних
Ще недавно маркетинг працював за простою схемою: компанії непомітно збирали дані про споживачів, щоб налаштовувати рекламу та персоналізацію. Файли cookie, поведінковий аналіз, партнерські бази — усе це дозволяло бізнесу працювати ефективно, але без прямого запиту до клієнта.
Google відмовляється від cookie, Apple блокує відстеження в iOS, Meta втрачає мільярди через нові правила конфіденційності. Споживачі теж змінилися: за даними Glimpse, за останні 5 років інтерес до Data Privacy зріс на 98%.
Рекламні алгоритми стають менш точними, персоналізація слабшає, а бренди змушені шукати нові підходи до роботи з даними. Zero-Party Data дає вихід: замість прихованого збору інформації бренди отримують її безпосередньо від клієнтів.
На заміну прихованому збору даних приходить Zero-Party Data — принцип, за яким компанії отримують інформацію напряму від клієнтів, а не через сторонні трекери. Замість аналізу поведінки без згоди люди самі діляться своїми вподобаннями в обмін на персоналізований досвід.
Це чесний обмін: споживач вказує свої потреби, а бренд пропонує йому відповідний сервіс, персоналізовані знижки або унікальний контент. У результаті бізнес отримує точніші дані, а клієнти — кращий сервіс без маніпуляцій та прихованого стеження.
Як бренди вже використовують цей підхід?
Світові компанії вже перебудовують свою роботу навколо Zero-Party Data:
- Trek Bikes запустили сервіс Bike Finder, де клієнти самі вибирають характеристики велосипеда, а компанія отримує точну інформацію напряму.
- Sephora використовує програму Beauty Insider, у якій користувачі добровільно вказують тип шкіри та косметичні вподобання, що дозволяє бренду будувати персоналізовані пропозиції без cookie.
Як бізнесу в Україні використовувати Zero-Party Data?
- Інтерактивні опитування та квізи — замість аналізу поведінки без відома клієнтів варто запитувати їх напряму через Typeform. Це дає точні дані про вподобання та дозволяє одразу пропонувати релевантні товари.
- Програми лояльності — споживачі готові ділитися інформацією в обмін на вигоди. Платформи на кшталт inCust допомагають інтегрувати Zero-Party Data у бонусні системи, пропонуючи знижки та персоналізовані винагороди.
- Персоналізація контенту — сайти та email-кампанії можуть адаптуватися до вподобань користувачів у реальному часі. Інструменти на кшталт Dynamic Yield та Optimizely змінюють контент на основі отриманих даних, а Klaviyo та Mailchimp використовують їх для ефективнішого email-маркетингу.
Zero-Party Data — це можливість вибудовувати відкриті, довготривалі відносини зі споживачами. Український бізнес уже має всі необхідні інструменти — залишилося лише використовувати їх правильно.
Висновок: маркетинг, що працює разом із споживачем
Маркетинг більше не є одностороннім процесом, де бренди приймають рішення, а споживачі їх просто виконують. Сьогодні зростання компаній визначає не лише якість продукту чи бюджет на рекламу, а те, наскільки бізнес здатен взаємодіяти зі своєю аудиторією, слухати її та змінюватися разом із нею.
Бізнеси, які першими зрозуміють ці зміни та зможуть інтегрувати їх у свої стратегії, отримають не лише конкурентну перевагу, а й довіру своєї аудиторії. Маркетинг майбутнього — це не просто продаж. Це партнерство зі споживачами у створенні продуктів, сервісів і досвіду, які вони справді хочуть отримувати.