На тлі стрімкої технологічної трансформації, яка захоплює медіа, бізнес і освіту, питання меж між людською креативністю та машинною ефективністю стає визначальним. У дискусії «ШІ у комунікаціях бізнесу та PR. У чому переваги та де криються приховані загрози», організованій виданням «Комерсант український» взяли участь лідери з різних сфер — від корпоративних комунікацій і маркетингу до юриспруденції й журналістики.
Олег Давиденко, директор з корпоративних комунікацій Групи Метінвест поділився практичним досвідом використання ШІ в роботі PR-фахівців.
Натомість ШІ відкриває нові можливості, наприклад, у створенні user-generated content.
Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки та ексміністр розвитку економіки, розповів про освітні експерименти з використанням ШІ та зауважив, що новий інструмент потенційно зруйнує традиційну вищу освіту.
За його словами, ШІ також змінив підхід до персонального PR.
Альона Капліна, PR&comms менеджерка мережі супермаркетів ЕКО МАРКЕТ, акцентувала увагу на ризиках неконтрольованого використання ШІ співробітниками та закликала бізнес створювати внутрішні етичні кодекси та корпоративні політики для безпечного використання ШІ.
З іншого боку, Віталій Іванов, Head of Retention Marketing в Netpeak Agency, представив приклади ефективного використання ШІ в маркетингу.
Дмитро Самолюк, Head of Digital медіагрупи «Ми — Україна», звернув увагу на проблему зниження видимості контенту, створеного за допомогою ШІ, на платформах YouTube і Google.
Юлія Мальцева, Senior PR Specialist у компанії SoftServe, поділилася практичним досвідом впровадження штучного інтелекту (ШІ) в роботу ІТ-компанії.
Олена Дерев’янко, доктор економічних наук і віцепрезидент Української PR-Ліги, закликає не драматизувати вплив ШІ на креативну індустрію. На її думку, це не революція, а логічне продовження технологічного розвитку, подібно до появи комп’ютерів чи електронної пошти.
Дмитро Палющенко, керівник практики супроводу бізнесу юридичної компанії Juscutum звернув увагу на правовий статус контенту, створеного ШІ. Сьогодні, за українським законодавством, такий контент не може бути об’єктом класичного авторського права.
Він радить звертати увагу на політики використання AI-сервісів.
«Ми готуємо ШІ, а не він нас», — зауважив Микола Підвезяний, головний редактор «Главкома». Він наголошує, що медіа повинні мати політику щодо ШІ та застеріг, що вже зараз деякі ЗМІ послуговуються ШІ як джерелом, що може призвести до масових маніпуляцій.
Штучний інтелект вже сьогодні не просто допомагає — він змінює саму структуру професій і медіа. Про це заявив ШІ-ентузіаст, автор книги «ChatGPT, DALL·E, Midjourney: Як генеративний штучний інтелект змінює світ» Олександр Краковецький.
Він зауважив, що нові моделі ШІ демонструють стрімкий прогрес за багатьма критеріями.
Микола Корчага, виконавчий продюсер «Апострофа», зосередився на необхідності регуляції.
Він також виступив за створення системи метаданих та блокчейн-трекінгу для підтвердження достовірності контенту.
Світлана Шереметьєва-Турчин, заступниця гендиректора «РБК-Україна», висловила занепокоєння.
Проблема, на її думку, не лише у втраті трафіку, а й у якості контенту. Відповіді AI — це вирвані з контексту уривки.
Головна редакторка «Комерсант український» Оксана Щербак говорить про необхідність критичного мислення у використанні AI.
Вона підкреслює, що навіть коли AI імітує живий текст, його шаблонність і клішованість видають машину. У нього є стиль, і з часом усе звучить однаково — незалежно від теми.