19 Июл 2022, 16:13

Новинозалежність: де і як часто переглядають новини українці

Війна та постійне переживання небезпеки відносно себе чи близьких зробили нас новинозалежними. Пік цього явища, звісно ж, припав на перші тижні війни. І тут не треба далеко ходити, варто просто зазирнути у свій смартфон та побачити, як виріс скрін тайм у той період.

А що змінилось зараз? Українці продовжують бути прикутими до новинних стрічок у своїх телефонах? Gradus Research у червні 2022 провів національне опитування щодо споживання новин, і я поділюся з вами декількома інсайтами з нього.

Кожен другий українець переглядає новини декілька разів на день

49% опитаних стверджують, що знайомляться із суспільно-політичними новинами два чи більше разів на день. Для порівняння, у серпні 2020 року таких було 40%.

В медіаменю номером першим стали месенджери (Telegram, Viber, тощо)

Вони обганяють сайти, телебачення та навіть соціальні мережі, які у 2020 були найбільшими джерелами новин. 69% українців споживають новини саме там (у 2020 році їх було 41%).

Одним із факторів такої високої прихильності українців до споживання новин саме у месенджерах стала їх «реактивність». Часом проходить менше хвилини між подією і тим, як вона стає новиною, яку один за одним публікують популярні Telegram-канали.

Менш очевидним фактором популярності месенджерів як місць, де люди дізнаються про актуальне суспільно-політичне життя, є сам механізм подачі інформації в форматі повідомлень.

Але в цієї швидкості є і темна сторона — неперевіреність інформації. У Telegram-каналів немає суворої редакційної політики, жорсткого фактчекінгу та правила «трьох джерел». Кожен може стати там «репортером». І тому користувачі, що покладаються лише на месенджери як джерело інформації, можуть стати жертвами дезінформації та прихованої пропаганди.

Ще одним, менш очевидним фактором популярності месенджерів як місць, де люди дізнаються про актуальне суспільно-політичне життя, є сам механізм подачі інформації в форматі повідомлень. Психологічно те, що ніби адресовано персонально людині, змушує її з більшою вірогідністю відкрити його і переглянути, ніж те, що транслюється на широкий загал. «Інтимність» комунікації робить її ефективнішою.

Повертаючись до інших джерел інформації, посунуті з першого на друге місце в рейтингу соціальні мережі набирають 63% голосів. За ними йдуть інформаційні інтернет-ресурси з підтримкою в 46% відповідей опитаних.

Національні ТВ-канали, які раніше входили до ТОП-3 джерел споживання інформації про суспільно-політичне життя, займають четверте місце. Їх дивляться 34% громадян, щоб отримати актуальну інформацію. Цей показник впав на 13 пунктів, тоді як у 2020 році складав 47%. Що ж до місцевого телебачення, його продовжують дивитись 14% респондентів.

Майже не зазнала змін частка тих, хто дізнається новини зі спілкування з друзями, сусідами, колегами, — 30% у 2020 році і 29% опитаних зараз, або тих, кому про новини повідомляють члени родини — 24% тоді і 23% зараз.

Є й такі, хто новини не дивиться чи читає, а слухає. 13% опитаних дізнаються про актуальне з радіо.

Тож так, українці продовжують бути вимушено новинозалежними. І це має серйозний вплив на їхні споживацькі настрої, на те, як люди планують своє повсякденне життя. Але це вже історія для іншої розповіді.


Опитування проведено дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку. Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст з кількістю мешканців понад 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном. Період проведення поля: червень 2022. Розміри вибірки: 1000 респондентів.

Кавер: Unsplash

Расскажите друзьям про новость

Новое видео