Безбар’єрність сьогодні — це вже не бонус чи модний тренд. Це норма. Новий стандарт, за яким вимірюється відповідальність — і держави, і бізнесу. Уже кілька років поспіль міжнародні дослідження свідчать: люди чекають від брендів не просто правильних слів, а врахування потреб і поваги до всіх — незалежно від віку, гендеру, стану здоров’я чи соціального статусу.
З 19 по 25 травня 2025-го року в Україні вперше відбувся Національний тиждень безбар’єрності. Це більше, ніж інформаційна кампанія. Це можливість подивитися на себе збоку. Побачити, кого ми — як бренди, компанії, спільноти — залишаємо за бортом. І що можемо змінити. Саме зараз вдалий момент, щоб переглянути свої підходи й подумати: чи справді мій бренд є відкритим для всіх?
Бо безбар’єрність — не про пандус на вході. І точно не про акцію до певної дати. Це про щоденну послідовність — у словах і діях.
Розуміння поняття безбар’єрності
Безбар’єрність — це не лише про фізичну доступність приміщень. Це про можливість різних людей отримувати інформацію у зручний спосіб, мати доступ до послуг, здобувати бажану освіту, працювати, брати участь у громадському житті.
В Україні безбар’єрність стала державною політикою завдяки ухваленню Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору. Вона охоплює шість ключових напрямів:
- Фізична безбар’єрність — усі будівлі, вулиці, транспорт мають бути зручними й доступними для всіх — незалежно від віку, здоров’я, доходів чи місця проживання.
- Інформаційна безбар’єрність — інформація має бути зрозумілою і доступною для кожного — навіть якщо людина має порушення зору, слуху чи сприйняття.
- Цифрова безбар’єрність — кожен повинен мати доступ до інтернету, цифрових державних послуг і важливої інформації — незалежно від того, де живе і які має можливості.
- Суспільна та громадянська безбар’єрність — усі люди повинні мати однакові можливості брати участь у житті громади та країни: відвідувати заходи, бути членами громадських об’єднань, самореалізуватися й розвиватися.
- Освітня безбар’єрність — освіта має бути доступною для всіх — у будь-якому віці та життєвій ситуації. Людина повинна мати змогу навчатися, здобувати нову професію, підвищувати кваліфікацію.
- Економічна безбар’єрність — кожен має право на роботу або можливість займатися власною справою. Вік, стать, здоров’я чи сімейні обставини не повинні бути перепоною для заробітку.
Аудит комунікації
Побачити бар’єри й водночас визначити сильні сторони, які варто розвивати, допоможе аудит. Його варто провести, спираючись на шість напрямів безбар’єрності: фізичну, інформаційну, цифрову, освітню, економічну та громадянську. Це дозволить оцінити, наскільки взаємодія з аудиторією є доступною для людей з різним досвідом і потребами.
Зрозуміло, що компанії не можуть охопити одразу всі шість напрямів — і це нормально. Але кожен може визначити свої ключові точки впливу й послідовно їх удосконалювати.
Наприклад:
- Цифрова безбар’єрність — адаптувати сайт або мобільний застосунок: забезпечити озвучування для людей із порушенням зору, можливість масштабувати шрифт, інтуїтивну навігацію без зайвих кліків.
- Економічна безбар’єрність — створити стажування або гнучкі робочі формати для людей, які зіштовхуються з бар’єрами на ринку праці (наприклад, жінки з маленькими дітьми, ветерани, люди з інвалідністю).
- Інформаційна безбар’єрність — публікувати контент простою мовою, дублювати відео субтитрами й жестовою мовою, створювати альтернативні текстові описи до зображень.
- Фізична безбар’єрність — перевірити, наскільки доступні ваші офіси, магазини чи локації для заходів: чи є пандус, чи двері відчиняються автоматично, чи зручно пересуватися кріслом колісним або з дитячим візком.
- Освітня безбар’єрність — створювати матеріали, зрозумілі для людей з різним рівнем підготовки: пояснювати терміни, уникати вузькопрофесійних слів, пропонувати різні формати засвоєння (текст, відео, інфографіка).
- Громадянська безбар’єрність — забезпечити можливість для кожної людини долучатися до ініціатив бренду: наприклад, відкриті опитування, краудсорсинг ідей, створення контенту разом із представниками різних спільнот.
Важливо знати, хто ваша аудиторія, що для неї важливо, які в неї виклики та прагнення, і як вона взаємодіє з вашим брендом. Знання аудиторії допоможе зрозуміти, які бар’єри можуть заважати її залученості.
Мова має значення
Використовуйте легку й зрозумілу мову, уникайте дискримінаційних виразів та ярликів, вживайте коректну термінологію.
Дослідження Інституту масової інформації 2024 року виявило, що багато українських медіа досі використовують застарілу та образливу лексику, наприклад, «інвалід» або «каліка». А ті, хто знає, що так казати неправильно, часом вживають такі терміни, як «людина з обмеженими можливостями» або «людина з особливими потребами».
Єдиний коректний термін — «людина (особа, жінка, дитина, чоловік) з інвалідністю».
Ось ще кілька прикладів безбар’єрної мови, тобто такої, що не стигматизує та не створює стереотипів й упереджень:
- Сліпий → людина з порушенням зору.
- Глухий → людина з порушенням слуху.
- Аутист → людина з розладом аутистичного спектра (РАС).
- Візок, коляска → крісло колісне.
- Колясочник, прикутий до візка → людина в кріслі колісному.
- Ампутант, безрукий, людина з ампутацією → людина з ампутованою кінцівкою, людина без кінцівки, людина на протезі / з протезом.
- Здорові, нормальні люди → люди без інвалідності.
- Вади / проблеми здоров’я → порушення здоров’я.
Якщо забули певний термін або сумніваєтесь — завжди можна скористатися Словником безбар’єрності. Це гід із коректної комунікації на різні теми.
Окрім правильної та етичної термінології, треба пам’ятати про доступність мови:
- пишіть лаконічними реченнями;
- використовуйте просту граматику, зрозумілі слова;
- розділяйте текст на інформаційні блоки;
- додавайте контекст і пояснюйте, що означає певний термін;
- не використовуйте метафори;
- не вживайте професійну лексику, запозичені слова, слова в переносному значенні.
Залучення різних людей
Безбар’єрність — це не лише «говорити про», але й бути разом. Залучайте представників різних спільнот до створення контенту, реклами, продуктів. Це знижує ризик помилок і створює автентичний, довірливий наратив.
Наприклад, у 2022 році український бренд одягу FREEki залучив до виробництва людей з комплексними порушеннями здоров’я, давши їм можливість працевлаштування та самореалізації. Свою філософію свободи самовираження й прийняття різноманіття бренд відобразив не лише у продукції та комунікації, а і в повсякденній роботі.
Навчайте команду
Безбар’єрна комунікація починається зсередини. Проводьте регулярні тренінги для фахівців із PR, SMM, копірайтингу, дизайну та працівників загалом, впроваджуйте політики рівності й поваги. Лише за умови, що команда поділяє спільні цінності, бренд зможе транслювати їх назовні.
Помилки часто виникають через необізнаність і брак досвіду. Тому, щоб полегшити завдання, зверніться по допомогу до спеціальних організацій чи незалежних експертів. Вони проведуть навчання для команди й пояснять тонкощі.
Нині багато брендів інвестує в навчання своїх команд і запрошує спеціалістів із безбар’єрності ще до створення контенту, на етапі планування роботи.
Не «експлуатуйте» і не вдавайте безбар’єрність
Сюди входять пандуси «для галочки», якими неможливо користуватись, непотрібна у тісних приміщеннях або неправильно розміщена тактильна плитка, мода на інклюзивний дизайн сайтів, які насправді не мають нічого спільного з вебдоступністю, написи шрифтом Брайля за склом тощо.
Безбар’єрність — це не разова акція і не кампанія до Міжнародного дня людини з інвалідністю. Це стратегія, яка має пронизувати всі рівні бренду — від цінностей і продукту до комунікацій.
Аудиторії швидко розпізнають псевдобезбарʼєрність без реальних дій. А поверхнева, нібито безбар’єрна, комунікація може призвести до зворотного ефекту та шкоди репутації. Підкріплюйте кампанії справами: партнерствами, підтримкою ініціатив і внутрішніми політиками.
Наприклад, київський кінотеатр «Жовтень» запровадив покази, доступні для глядачів із порушенням зору та слуху. Це не разова акція. Переважна більшість фільмів у репертуарі кінотеатру мають адаптовану версію для гостей із порушеннями зору чи слуху. В описі кожного фільму на сайті вказано, який застосунок треба вибрати для адаптованого перегляду, допомогти у цьому може касир.
Приймайте критику й виправляйтесь
Безбар’єрність — це еволюційний процес. І ми всі — як окремі люди, так і суспільство загалом — лише вчимося. Неможливо з першої спроби врахувати все, передбачити всі нюанси чи уникнути помилок. І це нормально.
Важливо не боятися промахів, а постійно вчитися: цікавитись, запитувати, консультуватись із тими, хто має відповідний досвід. А коли помилка вже сталася — визнати її, проаналізувати та зрозуміти, що потрібно змінити, аби подібне не повторилося.
Бренди, які слухають свою аудиторію та реагують на критику із повагою, зміцнюють свою репутацію і довіру.
Що головне в безбар’єрній комунікації
- Бачити передусім людину, а не її діагноз, порушення здоров’я чи певну соціальну категорію.
- Безбар’єрна комунікація починається з поваги — до гідності, досвіду й унікальності кожної людини.
- Бренди, які дійсно впроваджують безбарʼєрні рішення, не лише виграють у репутаційному плані, а й формують більш справедливе та різноманітне суспільство, в якому нам всім жити.