Минулого тижня одне досить відоме онлайн-медіа поінформувало, що Голова Національного банку України написав заяву про звільнення. За кілька хвилин цією новиною вибухнули відомі телеграм-канали і телефони пресслужби НБУ.
Фейк швидко спростували, редакція анулювала новину.
Але ця історія нагадала, що з фейками, як з вірусами: стійкий імунітет потребує періодичних тренувань імунопамʼяті та знайомства з новими штамами.
Сезон вакцинації розпочато, тож розглянемо цей кейс як когнітивне щеплення.
Більшість підходів до встановлення фейковості подібних вкидів можна звести до 4 кроків-фільтрів:
- Яке медіа стало першоджерелом появи інформації в інфопросторі?
- Звідки це медіа отримало інформацію?
- Ким і як надалі поширюється новина?
- Чи логічною є новина в контексті поточної ситуації?
Тож, відфільтруємо згадану «новину».
Фейк-фільтр 1. Хто випустив пташку у світ?
З відвертими інфосмітниками проблем зазвичай не виникає — посилання на них, як першоджерело, уже ставить під сумнів достовірність.
Інша справа — коли джерелом фейку стає досить відоме ЗМІ, яке, здебільшого, намагається дотримуватися стандартів журналістської етики.
У нашому випадку першоджерелом появи інформації стало інформаційне агентство УНН, а недостовірні новини з посиланням на нього поширили ряд відомих телеграм-каналів України, у тому числі — офіційні тг-канали УНІАН та ТСН.
УНН не виглядає як відвертий інфосмітник, не часто потрапляє у відповідні антирейтинги та переважно розміщує актуальні новини з посиланням на їх першоджерело.
Тож, якщо Ви не є постійним читачем цього джерела, то перший фейк-фільтр ця новина могла б пройти.
Фейк-фільтр 2. Звідки родом та пташка?
Звідки УНН взяло таку ексклюзивну новину? «Поінформовані джерела». Типовий вираз-індикатор. Як і синонімічні звороти «на правах анонімності», «конфіденційно повідомили» тощо.
Так, часом трапляються винятки: респектабельні ЗМІ можуть навести думку джерела, що захотіло зберегти свою анонімність. Але зазвичай така оцінка не стає основою для новини і наводиться у доповнення до інформації від названих у публікації джерел. Якісний приклад цього — публікації Forbes Ukraine щодо виведення з ринку одного з банків чи щодо причин відкликання ліцензії у мережі валютних обмінників.
Є й рідкісні винятки — як з новиною про подання заяви про звільнення за станом здоровʼя попереднім Головою НБУ, яку оприлюднила «Економічна правда» з посиланням на анонімні інсайди. Очевидно, в УНН розраховували, що мавпування цього кейсу надасть їх фейку більшої правдоподібності.
Але у випадку з «Економічною правдою» були 2 принципові відмінності:
- напрацьований авторитет медіа, у тому числі як компетентного щодо сфери, якої стосується новина;
- швидкість підтвердження інсайту: різниця між виходом двох новин «Економічної правди» за інсайтом і за його офіційним підтвердженням становила 16 хвилин. Наш досвід свідчить, що достовірність резонансних інсайтів підтверджуються переважно протягом 30-45 хв.
Тому, побачивши новину на основі інформації від «анонімного джерела», слід відповісти на два питання:
- Чому медіа ризикнуло професійними стандартами і не спробувало уточнити «сенсаційну» інформацію у офіційних джерел? Адже якщо це достовірна інформація, то невдовзі вона буде оголошена офіційно? У нашому кейсі журналіст міг звернутися із відповідним запитом до Національного банку або інших установ, до яких нібито належать його «анонімні джерела», і навести їх позицію. Проте навіть не спробував.
Подібний підхід до подання інформації є вірним індикатором або замовного характеру новини, або низьких стандартів редакції. У будь-якому випадку тут не місце для довіри;
- Наскільки правдоподібним виглядає те, що «анонімне джерело», маючи доступ до інформації найвищого державного рівня, звернулося саме до того медіа, яке «випустило пташку у світ»? Чи дійсно ексклюзивність інформації відповідає авторитетності та цільовій аудиторії цього медіа?
Якщо виникають сумніви як в нашому кейсі, майже напевне ви маєте справу із фейком. Адже якщо припустити, що новина про звільнення Голови НБУ достовірна, то чому вона не зʼявилась в ЗМІ, які мають стійку репутацію якісних джерел авторської інформації та успішний досвід оприлюднення інсайтів, що в подальшому підтверджувались?
Фейк-фільтр 3. Як же пташка полетіла?
Паттерни поширення новини — це водночас і «відбиток пальця», який може остаточно вказати на фейк, і «почерк», за яким впізнаєш зацікавлених у цьому фейку сторін.
У нашому кейсі протягом понад години (!) з появи інформації її поширили лише телеграм-канали, які періодично розміщують інформацію сумнівної якості, декілька інфосмітників та локальних сайтів новин.
Ми вирішили навести їх перелік, щоб читачі надалі могли робити поправку на інформацію від цих джерел ще на етапі фейк-фільтру 1:
Сайти: УНН, Daily.com.ua, Galinfo, Антикор, Новини.LIVE, DailyLviv.com.
Телеграм-канали: ТСН, УНІАН, Березовый сок, Всевидящее око, Українське страхування.Правда, Politbavovna, Труха, Инасйдер UA, Андрій Смолій, Твоя Україна, First Новости Войны.
Медіа з відповідальною редакційною політикою в цей час мовчали. Чому?
Бо вони уточнювали інформацію у НБУ та інших офіційних джерел.
Фейк-фільтр 4. А що взагалі тут робить пташка?
Питання до здорового глузду: «сенсаційна новина» є логічною з урахуванням контексту подій? Чи вискочила, як козак з маку, і ні в тин, ні в ворота?
У даному кейсі достатньо навіть побіжно проглянути офіційні канали Національного банку (Fb, X, Tg, сайт) та Андрія Пишного, щоб відчути, як дисонує інформація про «звільнення» з реальністю.
Як бачимо, прості 4 кроки можуть допомогти читачеві вберегтися від інформаційного сміття, а медіа — не випробовувати свою репутацію відповідними асоціаціями.
Національний банк вдячний всім ЗМІ, які дотримались професійних стандартів та всім, хто надалі долучився до спростування цього фейку, посилюючи «когнітивний імунітет» читачів до подібних вкидів. Водночас гірко усвідомлювати, що настільки грубі порушення професійних стандартів досі мають місце не лише на інфосмітниках, у той час, коли достовірність інформації і надійність її джерел набули екзистенційного значення для України.