За мною стежать, що робити?
Ситуація, відома кожному: сьогодні ви придивляєтесь до пральних машин, плануючи здійснити покупку чи просто бажаючи дослідити ринок, а завтра пральні машинки вилазять і на метеорологічному сайті, і на сайті кінотеатру, і взагалі всюди, куди б ви не пішли. Чи ще гірше: ви розповідаєте колежанці про власні сімейні драми за чашкою кави й ваша стрічка Instagram починає мерехтіти всеможливими психологічними курсами та практикуючими сімейними психотерапевтами.
Так, це не збіг, не фарт і не доля, це таргетована реклама, і, так — за вами стежать. Це поширена в сучасному світі практика: одні інтернет-ресурси збирають інформацію про вас, ваші пошуки, витрати, бажання та проблеми, передають іншим, а ті, своєю чергою, використовують набуту інформацію для того, щоб зацікавити вас, змусити перейти на певні вебсторінки та врешті-решт продати вам ту пральну машинку.
З одного боку, це дуже зручно, адже інтернет-мережа знає ваші вподобання краще за вас, економить час на відвідання десятків сайтів в пошуках омріяного товару чи потрібної інформації, нагадує про незавершені справи та нездійснені мрії. Проте, з іншого боку — це дуже небезпечно, адже порушуються всі можливі особисті межі, конфіденційна інформація передається стороннім особам та компаніям, а ваше приватне життя виставляється на огляд хтозна-яким третім сторонам.
Про те, що таке збір даних, хто цим займається й навіщо та як це зупинити — далі в нашому матеріалі.
Що таке збір даних?
Збирання даних — процес збору та вимірювання інформації про задані змінні, встановлені систематичним способом, що дозволяють відповісти на актуальні питання й оцінити результати. Іншими словами, це збір та аналіз певної інформації з метою її подальшого доцільного й коректного використання. Коли йдеться про збір даних в інтернет-мережі, це поняття може охоплювати збір вашої особистої інформації, зокрема адреси електронної пошти, номеру соціального страхування чи інших документів, фінансової інформації на кшталт номерів банківських рахунків та кредитних карток, інформації про ваше місцеперебування, включаючи адресу проживання, відділення пошти, яким ви користуєтеся, та найближчого супермаркету, в якому ви замовляєте продукти, й це ще далеко не все. Також йдеться про інтернет-активність, ваші звички в мережі, онлайн-покупки й метадані. Це означає, що і вашому інтернет-провайдеру, і власне сайту відомо, скільки разів та коли ви відвідували сторінку з червоним седаном чи сковорідкою з антипригарним покриттям.
Існує санкціонований та несанкціонований збір даних. Якщо з другим все зрозуміло, то на перший ви ніби дали свою згоду. І головне питання полягає в тому, чи дійсно вас це влаштовує.
Хто, як та навіщо слідкує за вами в інтернеті?
Дізнатися про те, хто саме слідкує за вами в інтернеті, дуже просто. Для цього необхідно перейти в налаштування вашого браузера, знайти розділ «Безпека та конфіденційність» та переглянути перелік вебсайтів та трекерів, які щохвилини збирають про вас інформацію.
Також існують корисні розширення та додатки, які дозволяють побачити трекери, які стежать за вами, на конкретному вебсайті в реальному часі. Відповідно ви можете заблокувати ці трекери, піклуючись про власну кібербезпеку та підвищуючи рівень конфіденційності одночасно.
До несанкціонованих способів збору даних можна віднести фішинг. В перекладі з англійської фішинг — це рибалка, тобто ловля на гачок. Зловмисники чіпляють людину за допомогою погроз чи обіцянок небачених привілеїв, викликають цікавість чи співчуття, і все це з метою викрадення чи пошкодження особистої інформації.
Проте існують і абсолютно законні способи збору даних, наприклад, в деяких країнах інтернет-провайдерам дозволено відстежувати вашу інтернет-активність та використовувати її в якості джерела заробітку. Таку інформацію залюбки купляють маркетологи для розробки онлайн-реклами.
Ще одним санкціонованим способом збору даних є файли cookie, адже ви власноруч даєте згоду на їх використання. Ці фрагменти інформації використовуються більшістю сайтів для відстеження та аналізу ваших звичок вебсерфінгу й подальшого створення відповідної реклами.
Як зупинити стеження та захистити себе?
Існує декілька дієвих способів захисту себе від стеження в інтернеті. Перший і найнадійніший — це використання сервісів VPN. VPN використовує шифрування даних та маскує інтернет-протокол, що забезпечує конфіденційність в мережі. VPN створює між двома вузлами захищений VPN-тунель, через який направляється весь ваш інтернет-трафік. Це призводить до відчутного підвищення рівня конфіденційності та загального рівня безпеки. Встановивши надійний VPN, ви зможете приховати свою інтернет-активність навіть від власного інтернет-провайдера, не кажучи вже про різні вебсайти та застосунки.
Другим способом є спеціальні застосунки та плагіни, які дозволяють розпізнати та заблокувати третіх осіб та рекламні мережі, що намагаються стежити за вами в інтернеті. Деякі з таких розширень блокують рекламу, приховують дані ваших банківських карток під час здійснення онлайн-покупок та навіть генерують безпечні паролі для реєстрації.
Третій спосіб — Tor браузер. Така технологія забезпечує анонімність, використовуючи декілька рівнів кодування, проте значно сповільнює інтернет-з’єднання.
На додаток до будь-якого із запропонованих варіантів рекомендуємо читати умови конфіденційності, не погоджуватись на використання файлів cookie, коли в цьому немає нагальної потреби, та періодично перевіряти налаштування безпеки вашого браузера чи мобільного пристрою.