МАРКЕТИНГ - 2023

Наскільки виправдане стратегічне планування?

Стратегічне планування має суттєві переваги для організації майбутньої діяльності компанії:

• дозволяє всебічно проаналізувати проблеми, що виникають (зокрема очікувані у майбутньому) та загрози у діяльності бізнесу;
• покращує координацію дій у процесі реалізації цілей компанії;
• дає змогу прописати шлях клієнта та на кожному кроці розуміти, що він робить, що буде далі та коли він скористається послугами компанії (завдяки цьому є змога планувати бюджет та розвиток компанії);
• забезпечує роботу всіх ефективних каналів просування над однією спільною ціллю.

Офлайн чи онлайн – яким інструментам надати перевагу під час роботи з В2С та В2В сегментами?

В2С – це часто швидка покупка, тому для користувачів має бути змога побачити рекламу, перейти за посиланням та одразу придбати. Інструменти, які нам допоможуть і будуть ефективними, – це ті, що дозволяють швидко виходити на зв'язок з аудиторією (Google Ads, Facebook Ads, сторінки в Instagram та Facebook, Telegram-канал та TikTok). Кожен із цих інструментів дозволяє охопити велику кількість користувачів та знайти свою ЦА, що важливо.

Водночас використання офлайн-реклами може бути лише точковим. Оскільки така реклама охоплює набагато меншу аудиторію, дорожче коштує. А щоб її змінити, треба замовити макет, відправити на друк, зробити монтаж. Це забирає багато часу, а в 2022 році час дуже важливий в маркетингу.

B2B-просування є складнішим і довшим процесом. Його розділяють на етапи:

• розповідь про продукт і навіщо він потрібен;
• створення штучного попиту, демонстрація того, що товар популярний;
• запуск реклами на B2B, використовуючи Google Ads та Facebook Ads;
• збір контактів через форми, лід-магніти;
• запуск воронок листів, повідомлень

Головне у В2В показати, що у твоєму товарі є потреба. Тому варто про це публікувати матеріали, огляди на продукт у популярних групах, каналах, інтернет-виданнях.

Як змінилася поведінка споживачів в мережі? Де шукають інформацію? Яким джерелам довіряють?

Попри те, що Інтернет дає змогу побачити продукт і одразу його купити, виникає проблема – перенасичення пропозицій. Людина обирає найлегший шлях до придбання, а коли їй показують потік пропозицій, вона не розуміє, що обрати. Тоді користувач звертається до джерел, яким довіряє – блогери, блоги, лідери думок тощо. Також користувач хоче побачити, як працює товар, тому він відкриває YouTube. Якщо людина там не знайшла інформацію, то розпочинає пошук в соцмережах та в блогах, через пошукові системи.

Аудиторія розуміє, що таке реклама, що блогери рекламують товар, але все одно обирає того, кому довіряють. Те ж саме стосується Telegram-каналів, Instagram-сторінок. Людина може навіть не знати, хто публікує контент, але все одно довіра вища до рекомендацій, аніж до рекламного тексту.

Які ресурси наразі максимально ефективні для розвитку особистого бренду у мережі?

Перш ніж почати розвивати особистий бренд, ви маєте чітко розуміти, для чого він вам. І відштовхуючись від цілі, будувати стратегію комунікації.

Однак з початком повномасштабного вторгнення є тенденція, що користувачі відкладають ідею запустити або продовжити розвивати власний блог на кращі часи. Головна причина – нерозуміння, як вести блог в умовах, коли всі новини лише про війну і здається, що інші теми вже нікого не цікавлять. Але це не так. Зараз через особистий блог є можливість ще більш ефективно доносити до аудиторії цінності та позицію компанії, формувати емоційний зв'язок та вибудовувати лояльність.

Головне дотримуйтеся таких правил:

1. Будьте відкриті та чесні з аудиторією: відверто діліться своїми новими викликами та тим, як ви їх долаєте.
2. Чітко демонструйте свою соціальну позицію, але не хайпуйте!
3. Надихайте аудиторію своїми діями, що ви продовжуєте працювати, розвиватися та паралельно допомагаєте ЗСУ, бо вірите у перемогу

Сьогодні люди перевантажені інформацією, втомлені, навіть агресивні. Тому перед тим, як випускати якусь новину, пропозицію, меседж, обов’язково запитайте себе, чи вона дійсно того варта, чи стане просто білим шумом. Чи точні слова там написані. Ми маємо бути впевненими, що це буде людині корисно, що це не викличе у неї негатив, що це її не образить і не нашкодить її стану, буде своєчасним. Уявімо, у вас є лише 100 повідомлень, які ви можете надіслати клієнту за все життя. Чи дійсно тоді це повідомлення важливе? Чи дійсно у ньому міститься корисна інформація для клієнта? Усе, що ми хочемо, щоб людина зробила після call to action, має відбутися за один клік. Інформація має бути короткою. Відео — важливим і емоційним. Повідомлення — корисним. Нового дихання набула соціальна відповідальність бізнесу: вона виходить на новий рівень і стає невід’ємним чинником успіху бізнесу. Люди не будуть лояльними до бренду і не будуть купувати, якщо бізнес не допомагає країні, армії, волонтерам, якщо він не емпатійний до подій у країні.

Які методи управління репутацією компанії найефективніші?

Репутація — основа кожного бізнесу. Нею потрібно управляти як і компанією. Репутація оцінюється з точки зору емоційного сприйняття, раціональних чинників та готовності підтримати бізнес. Тому потрібно працювати з усіма напрямами.

Допоможуть у цьому репутаційні драйвери: відносин зі співробітниками, з державою, інновації, продукти і послуги, взаємини з клієнтами, корпоративне громадянство, лідерство. Драйвери потрібно наповнювати реальними проєктами та діями, щоб вони дійсно драйвили репутацію.

Класичні методи управління: трансляція повідомлень, оцінювання реакцій, захист репутації.

Щодо інструментів, які допомагають створювати цільову репутацію, то це важливі соціальні проєкти, гарні умови праці та взаємини у колективі, круті продукти та сервіси для клієнтів, швидка реакція на розв’язання проблем та неоднозначних ситуацій, щоб задовольнити клієнта, простий та зрозумілий шлях до будь-чого у компанії: закупівель, інформації, працевлаштування, підписання договору, доступності топменеджменту, робота з лідерами думок, контакти та робота зі ЗМІ, робота в інтернет-просторі. Тобто це чесна місія і позиціонування компанії, а також робота всіх на це. Саме так на репутацію впливає кожен працівник.

Якщо ми говоримо про інструменти, які дозволяють дивитися на репутацію та коригувати дії, то це моніторинг ЗМІ та соцмереж, дослідження суспільства та клієнтів, визначення ризиків та інструментів їх нівелювати, політики ескалації криз та каскаду інформації, алерти на хейти у соцмережах та інше. Усе це класичні інструменти.

Натомість бренди одягу, артисти, HoReCa можуть сміливо експериментувати. Ми знаємо вдалий досвід Louis Vuitton та Gucci. Індустрія розваг запрошує знаменитостей виступати на закритих заходах. Це шанс потрапити на концерт улюбленого артиста, якщо реальну поїздку спланувати не вдається. Карл Кокс, Армін ван Бюрен, Девід Гетта, Джастін Бібер, Тревіс Скотт уже розважають публіку по обидва боки екрана. Локації, які ефективно працюють над своїм брендом офлайн, можуть продовжити шлях клієнта у метавсесвіті. Підкреслити атмосферу, лімітовано презентувати новий продукт, протестувати ідею — за правильних розрахунків можна отримати значну кількість додаткових контактів.

«Реберня під Арсеналом», «Клоузер», Вєрка Сердючка — деякі українські проєкти вже готові до захоплення метавсесвіту. Вони мають усе для успіху не тільки в Україні і не тільки у реальному світі.

Що буде першочерговим у маркетингу — візуал чи сенси? Як знайти правильний якір для ЦА?

Ми не повинні відділяти одне від одного. Візуал транслює сенси. Око чіпляється за картинку. Вона не дає проскролити повідомлення чи закрити рекламу. Вона — на вершині маркетингової воронки. Втім, далі йдуть наступні сходинки. Їх треба наповнити релевантними для споживача сенсами. Інакше він піде від вас, хоч би якою якісною була робота дизайнера.

Тренд на чесність, натуральність та неідеальність може ввести в оману. Деякі візуали і справді виглядають невимушеними і навіть розхлябаними. Часто така розхлябаність — результат тривалої роботи стилістів та дизайнерів.

Віртуальні світи — це спроба відійти від неідеальності світу. Не варто думати, що у вигаданій реальності люди хочуть бачити занедбане, неестетичне, непривабливе. Навпаки, масовий споживач хоче більше краси. Хоч би й гіпертрофованої. Але він однаково не купить вашу послугу, якщо ваші цінності йому не близькі. Тому не варто обирати між візуалом і сенсом, вони мають бути гармонійно поєднані.

У цьому контексті я апологет досліджень, вимірювання та оцифрування, навіть під час війни. Особливо під час війни. Коли настрої аудиторії, її локалізація, міграційні процеси (внутрішні і зовнішні), цінові коливання, поведінка конкурентів, перерозподіл часток ринку відбуваються настільки швидко, що реагувати на цю мінливість можна, тільки якщо маєш під рукою інструменти моніторингу. І надалі зростатиме запит на автоматизацію цього моніторингу та інтеграцію різних інструментів управління з даними, які видаватимуть замовнику консолідовану картину про його бренд і відповідно диктуватимуть вибір каналів.

Глобалізація українського бізнесу: як швидко підкорити зовнішні ринки?

Головне правило стосується радше способу мислення: українці давно уже є висококонкурентними спеціалістами, які створюють достойні продукти і забезпечують першокласний сервіс.

Однак часто наші локальні патерни у культурі ведення бізнесу і слабка самоідентифікація у глобальному діловому просторі не дозволяють українцям представляти себе з позиції впевненості і самоцінності. Звісно, війна у цьому сенсі мала позитивну побічну дію, коли за кілька місяців у міжнародному полі дуже гучно і яскраво виріс колективний персональний бренд українця. Тож цю сприятливу репутаційну історію треба розвивати і максимально використовувати. А зважаючи на те, що українці зараз, напевно, одна з найвмотивованіших націй на планеті, енергії та ідей їй вистачить на будь-який зовнішній ринок.

Вірю, що після перемоги України TikTok знову запрацює для комерційного просування брендів. Тим паче тренд відеоконтенту щороку набирає обертів. У всьому світі користувачі проводять у TikTok у середньому 95 хвилин, що значно випереджає всі інші соціальні платформи, зокрема YouTube (74 хвилини на день) та Instagram (51 хвилина на день).

Я впевнений, що до нас прийде ще один тренд — livestream e-commerce. Наприклад, у Китаї, де цей інструмент дуже популярний, очікують, що до 2023 року livestream e-commerce становитиме 19,4% усіх роздрібних продажів. У США зросте лише до 25 млрд доларів. Тому варто вчасно впровадити його.

Як нативно інтегрувати амбасадора у маркетингову активацію та отримати репутаційний та фінансовий профіт?

Співпраця з амбасадорами не є чимось новим та унікальним. Найбільший виклик для бренду — зрозуміти, чи потрібен йому амбасадор (тут важливо розуміти різницю між амбасадором і співпрацею з лідерами думок), знайти «свого» посла бренду та нативно його інтегрувати.

Публікаціями з відміткою у соцмережах та дописом «купуй швидко» вже нікого не здивуєш. Тому важливо мислити не традиційними підходами, а спецпроєктами. Коли амбасадор та бренд починають співпрацювати як партнери, тоді народжуються дійсно цікаві та унікальні формати.