Українці компенсують брак інформації підвищеним інтересом до телебачення
На круглому столі «Соціологія і суспільство» відбулася презентація дослідницьких проектів Інституту соціології України НАНУ. Соціологи намагалися переконати присутніх, що соціологія – це не тільки рейтинги. Загалом, їм це вдалося зробити.
Захід відкрив директор Інституту соціології Валерій Михайлович Ворона, який зазначив, що зараз в Україні немає інтелігенції, яка б об’єднувала народ. Тому її представникам (а саме науковцям) потрібно хоча би просвіщати народ. Фахівці інституту з 1998 року проводять моніторинг «Українське суспільство». Його даними можуть, приміром, скористатися представники уряду, і не потрібно, щоб кожен новий його склад починав знову винаходити велосипед. Крім того неоціненними є дослідження «Чорнобильський моніторинг», які проводяться вже протягом 15 років.
Є й нові проекти. Наприклад, 2005-го Україна долучилася до «Європейського соціального дослідження», в якому беруть участь 24 європейські держави. Це реальна можливість порівняти численні показники особливостей способу життя та масової свідомості громадян ЄС та України. Завдяки отриманим даним ми сьогодні можемо оцінювати те місце, яке займає Україна у Європі, і накреслювати шляхи до інтеграції українського суспільства у європейський соціальний простір.
Відповідно до показників цього нового проекту, інтерес наших громадян до політики більший, ніж у країнах ЄС. Не маючи доступу до Інтернету, громадяни України компенсують дефіцит інформації підвищеним інтересом до телебачення (45% дивляться телепередачі понад 2,5 години на добу). Більше часу перегляду телепередач, ніж українці, приділяють тільки громадяни Греції (54%) та Великої Британії (50%). Причому новинам і політичним програмам громадяни України приділяють найбільше часу в Європі.
Доктор соціологічних наук Олександр Іванович Вишняк зробив цікаві висновки щодо того, що об’єднує і що роз’єднує Україну. Як виявилося, попри принципові відмінності в історичній долі різних регіонів України великих соціально-економічних розбіжностей за більшістю показників між ними немає. Разом із тим у деяких сферах різниця у ставленні громадян до процесів в Україні є дуже значною і саме це породжує політичний розкол в Україні. Найбільше це стосується ставлення до статусу російської мови та відносин із Росією.
Соціологи фактично довели присутнім, що суб’єктивні соціально-псилогічні чинники впливають на розвиток суспільства не менш відчутно, ніж економічні чи політичні. Українське суспільство продовжує жити стереотипами радянської доби, а їх демонтаж призвів би до появи нових.
У 2003 році життя асоціювалося передусім з економічними негараздами (злидні, розруха) і майже такою ж мірою з невпорядкованістю соціального простору (безлад). Хоча насправді ніякої розрухи не було, а економічні показники навпаки говорили про стабілізацію і підйом, починаючи з 1999 року.
Опитування 2005 року зберегло трійку негативних асоціацій, але їхні кількісні показники зменшилися вдвічі. Було помітне збільшення позитивних уявлень (підйом, свобода, згуртованість), які практично були відсутні в 2003-му. Хоча в економіці протягом двох років знову суттєво нічого не змінилося. 2006-го знову зростають негативні асоціації, а позитивних уявлень стає менше.
Захід відкрив директор Інституту соціології Валерій Михайлович Ворона, який зазначив, що зараз в Україні немає інтелігенції, яка б об’єднувала народ. Тому її представникам (а саме науковцям) потрібно хоча би просвіщати народ. Фахівці інституту з 1998 року проводять моніторинг «Українське суспільство». Його даними можуть, приміром, скористатися представники уряду, і не потрібно, щоб кожен новий його склад починав знову винаходити велосипед. Крім того неоціненними є дослідження «Чорнобильський моніторинг», які проводяться вже протягом 15 років.
Є й нові проекти. Наприклад, 2005-го Україна долучилася до «Європейського соціального дослідження», в якому беруть участь 24 європейські держави. Це реальна можливість порівняти численні показники особливостей способу життя та масової свідомості громадян ЄС та України. Завдяки отриманим даним ми сьогодні можемо оцінювати те місце, яке займає Україна у Європі, і накреслювати шляхи до інтеграції українського суспільства у європейський соціальний простір.
Відповідно до показників цього нового проекту, інтерес наших громадян до політики більший, ніж у країнах ЄС. Не маючи доступу до Інтернету, громадяни України компенсують дефіцит інформації підвищеним інтересом до телебачення (45% дивляться телепередачі понад 2,5 години на добу). Більше часу перегляду телепередач, ніж українці, приділяють тільки громадяни Греції (54%) та Великої Британії (50%). Причому новинам і політичним програмам громадяни України приділяють найбільше часу в Європі.
Доктор соціологічних наук Олександр Іванович Вишняк зробив цікаві висновки щодо того, що об’єднує і що роз’єднує Україну. Як виявилося, попри принципові відмінності в історичній долі різних регіонів України великих соціально-економічних розбіжностей за більшістю показників між ними немає. Разом із тим у деяких сферах різниця у ставленні громадян до процесів в Україні є дуже значною і саме це породжує політичний розкол в Україні. Найбільше це стосується ставлення до статусу російської мови та відносин із Росією.
Соціологи фактично довели присутнім, що суб’єктивні соціально-псилогічні чинники впливають на розвиток суспільства не менш відчутно, ніж економічні чи політичні. Українське суспільство продовжує жити стереотипами радянської доби, а їх демонтаж призвів би до появи нових.
У 2003 році життя асоціювалося передусім з економічними негараздами (злидні, розруха) і майже такою ж мірою з невпорядкованістю соціального простору (безлад). Хоча насправді ніякої розрухи не було, а економічні показники навпаки говорили про стабілізацію і підйом, починаючи з 1999 року.
Опитування 2005 року зберегло трійку негативних асоціацій, але їхні кількісні показники зменшилися вдвічі. Було помітне збільшення позитивних уявлень (підйом, свобода, згуртованість), які практично були відсутні в 2003-му. Хоча в економіці протягом двох років знову суттєво нічого не змінилося. 2006-го знову зростають негативні асоціації, а позитивних уявлень стає менше.