Одне з актуальних питань сучасного бізнесу та його керівників: «Чи справді можна управляти репутацією?»
Звісно, контролювати думку людей щодо певної компанії або бренду неможливо. Але є аспекти, які добре піддаються налаштуванню. Наприклад, що бачать люди і що впливає на те, як вони сприймають вас, вашу компанію, продукт або сервіс.
Україну потроху «накриває» хвиля «культури скасування» (cancel culture), коли внаслідок суспільного резонансу особа чи компанія опиняються поза соціальними або професійними колами за неприйнятну поведінку з точки зору певної групи суспільства.
«Культура скасування» є формою бойкоту, об’єкт якого публічно намагаються «скасувати», і внаслідок якого об’єкт втрачає репутацію й зазнає матеріальних збитків. Як правило, «скасовують» інфлюенсерів та відомих осіб, адже вони заробляють на увазі аудиторії до себе.
Серед нещодавніх ситуацій, які спричинили запуск механізмів «культури скасування» можна згадати звільнення засновником Better.com 900 співробітників одним відеодзвінком. Ця подія дала старт звільненням за власною ініціативою топ-менеджерів компанії через незгоди із формою та змістом масового звільнення, а також хвилі негативних публікацій про реальний стан корпоративної культури компанії.
Ще однією історією, що вкладається у рамки «культури скасування», є масштабний дискримінаційний скандал у компанії Activision Blizzard, який призвів до публічних протестів співробітників, критичних публікацій в медіа, а також різких заяв представників компаній-партнерів й перевірок з боку владних інституцій.
В Україні у 2020 році відбулося декілька репутаційних фейлів, під час яких «культура скасування» спрацювала. Це — звільнення Слави Баранського з проекту Fozzy Group, розрив рекламних контрактів з ініціатором та учасниками «голодної туси блогерів», так само, як і у випадку з Таісією Маламан, відомою під ніком Di.rubens, яка заявила про любов до Росії, чим викликала негативну реакцію соцмереж, розривом контрактів національних торговельних мереж з брендом Yaro.
Ці випадки об’єднує тема патріотизму, яка завжди викликає бурхливу реакцію і яку просто неможливо ігнорувати будь-якій персоні та компанії.
Крім того, варто бути обережними зі знаковими в Україні подіями та датами і брати їх до уваги при плануванні будь-яких активностей.
Для того, щоб убезпечити компанії та персони від потенційно прогнозованих репутаційних криз, які можуть бути спричинені недоречними дописами, рекомендуємо користуватись щомісячним антизашкварним календарем репутаційно ризикованих дат, який готує антикризовий та репутаційний радник, автор книги «Репутаційний антистрес» Сергій Біденко.
Як працює антизашкварний календар
Антизашкварний календар містить святкові та визначні дати, значущі для певної аудиторії. Це допоможе компаніям та персонам уникнути недоречних коментарів і публікацій, що можуть образити чи схвилювати аудиторію.
Кожна дата в календарі має рівень критичності:
- Низький. Зазвичай характеризується обмеженим впливом на компанію чи персону в часі та території розповсюдження. Критичні зауваження будуть поодинокими та зосередяться в коментарях до постів у соцмережах. Ситуація навряд чи переросте в серйозну кризу.
- Середній. Помилка поширюється в соцмережах й охоплює значну аудиторію. Репутаційна криза матиме коротко- та середньострокові наслідки, які впливатимуть на продаж і можливості компанії чи персони. Потрібно докласти значних зусиль, щоб якісно опрацювати ситуацію та зменшити подальше розповсюдження інформації.
- Високий. Помилка має значний вплив на суспільство та провокує реальну репутаційну кризу. Інформація розповсюджується онлайн та офлайн. До ситуації залучаються різні групи: соціальні, професійні, організаційні. Різні тлумачення причин і наслідків ускладнюють антикризову комунікацію. Ситуація матиме серйозні довгострокові наслідки для компанії чи персони. Є потреба в масштабній антикризовій кампанії.
Головні події січня
Різдво Христове
- дата — 7 січня;
- день тижня — п’ятниця;
- кого потенційно можна образити — віруючих.
- рівень критичності — середній.
Хрещення Господнє
- дата — 19 січня;
- день тижня — середа;
- кого потенційно можна образити — віруючих;
- рівень критичності — середній.
День Соборності (день Злуки)
- дата — 22 січня;
- день тижня — субота;
- кого потенційно можна образити — українців як націю;
- рівень критичності — високий.
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту
- дата — 27 січня;
- день тижня — четвер;
- кого потенційно можна образити — людей, члени родин яких стали жертвами Голокосту;
- рівень критичності — високий.
День пам’яті Героїв Крут
- дата — 29 січня;
- день тижня — субота;
- кого потенційно можна образити — українців як націю; військових; учасників АТО; членів їхніх родин;
- рівень критичності — високий.