11 Фев 2022, 12:54

Коли слово на вагу золота. Що таке «cancel culture» та чого остерігатися брендам у діджитал-комунікації

Соціальні мережі — наш аналог середньовічної площі. На людей подивитися, себе показати, продати якусь дрібницю, а може, й «камінь кинути» в засудженого.

Якоюсь мірою й культуру скасування можна назвати спадкоємицею ганебних стовпів, але сьогодні поговоримо про зрозумілу сучасну історію цього руху, роль соціальних мереж у його розвитку, а також розглянемо приклади «скасування».

Трохи історії

Першоджерелами поняття «кенсел» називають і пісню «Your Love Is Canceled» 1983 року, і бойовик «Нью-Джек-Сіті» 1991 року, але популярною фраза «Тебе скасовано» стала завдяки твітеру: там у 2014 році розлетілася і прижилася ця цитата героїні шоу «Кохання та хіп-хоп».

Наступний ключовий рік для розвитку скасувальництва — 2017. Тоді вийшло розслідування «Нью-Йорк Таймс», де було описано випадки харасменту з боку продюсера Гарві Вайнштейна. Відразу після цього актриса Аліса Мілано оприлюднила твіт, в якому закликала всіх, хто коли-небудь переживав насильство, написати «я теж» у коментарях. Так почалася друга хвиля #MeToo — руху на підтримку жертв насильства, яке створила Тарана Берк у 2006-му.

«Скасування» через насильство

#MeToo призвів до сотень «скасувань» у реальному житті. Наприклад, актора Кевіна Спейсі звільнили з головної ролі в серіалі «Картковий будинок», а сенатор Ел Франкен пішов із посади. Вайнштейна ж — скандал навколо якого популяризував «кенсел» через насильство, попросили з кіностудії The Weinstein Company та виключили з Гільдії продюсерів Америки. Невдовзі кінопродюсер отримав й тюремний термін.

На оголошення терміну чекає і музикант R Kelly, обвинувальна кампанія проти якого почалася з хештега #MuteRKelly в тому ж 2017-му. Результатами руху стали протести проти виступів співака в низці американських міст, а також відмова від спільних колаборацій з боку селебріті. У 2021 році суд визнав R Kelly винним у серії сексуальних злочинів. Вирок співаку винесуть у травні 2022-го.

Один із нових прикладів «скасування» за домагання — історія навколо актора Кріса Нота. У грудні, одразу після прем’єри серіалу «І просто так», Нота звинуватили в сексуальному аб’юзі відразу декілька жінок. У соціальних мережах потерпілих підтримали виконавиці головних ролей Сара Джессіка Паркер, Синтія Ніксон і Крістен Девіс, а потім настав час для «кенсела» в реальному житті: актора виключили із серіалу «Зрівняльник». Також від співпраці з Нотом відмовилась акторська агенція A3 Artists.

Cancel culture та соціальні мережі

Проте, щоб стати об’єктом рухів «скасування» та суттєво нашкодити кар’єрі, не обов’язково бути звинуваченим у насильницьких діях. Іноді достатньо одного твіта, сторіз або відсутності поста в потрібний час. І ось кілька прикладів, які доводять, що в масових комунікаціях слово справді на вагу золота.

У червні 2020-го стався гучний скандал через публікацію у твітері: письменницю Джоан Роулінг звинуватили у трансфобії. Роулінг обурилася формулюванням «люди, які менструюють», а її підписники — нетолерантністю письменниці. Але ні гнівні коментарі, ні протилежна думка акторів поттеріани не завадили Роулінг захищати свою думку. Письменниця опублікувала есе, де пояснює свої погляди, а також продовжила розміщувати провокативні твіти. «Скасування» у випадку з Роулінг вийшло частковим. Так, письменниця стала об’єктом доксингу, не взяла участі в нещодавніх зйомках фільму «Гаррі Поттер 20 років потому», а на початку січня школа Ессексу, яка раніше назвала одну зі своїх будівель на честь Роулінг, скасувала своє рішення. Проте книжки Джоан продовжують публікуватися, а під постами та у ЗМІ з’являються слова підтримки.

Восени 2021 року через вечірку до дня народження блогера Олександра Заліска на річницю Голодомору в Україні також відбулася серія «скасувань». Тригером для суспільного невдоволення стали недоречні інстаграм-сторіз. Після хвилі негативу в соціальних мережах від співпраці із блогерами, присутніми на вечірці, відмовилися українські та міжнародні бренди. На інцидент звернула увагу і поліція Львівщини: був складений протокол за порушення правил карантину.

Іноді хейт можна отримати й за мовчання. Так, акторка Елізабет Олсен видалила інстаграм-акаунт через непублікацію поста про смерть колеги Чедвіка Боузмана. За інформацією різних ресурсів, на сторінці акторки було багато негативних коментарів. Сама Олсен заявила, що їй не подобається ідея того, що селебріті повинні ділитися думкою про кожну гучну подію, і підкреслила, що в соціальні мережі повертатися не планує.

Розглядаючи ці та інші кейси «скасування», здається, що найбільш правильною комунікативною стратегією для бренду чи публічної персони буде дотримання повістки. Почасти це правда, проте не варто забувати, що настрої можуть змінюватися, а втратити свій голос у гонитві за трендами досить просто. То що робити?

  • Слідкуйте за новинами та тенденціями. Так ви знатимете про актуальні проблемні теми й зможете або уникати їх у публічній комунікації, або обіграти їх.
  • Якщо ви вирішили висловитися на підтримку непопулярної теми, підготуйте сильні аргументи на захист своєї думки. Можна не погоджуватися і негативно ставитися до поглядів американського консервативного політичного коментатора Бена Шапіро, проте варто звернути увагу на те, як він підкріплює свої думки фактами та статистикою.
  • Тверезо оцініть свій репутаційний капітал. Деякі бренди, такі як особистість Джоан Роулінг, можуть подолати навіть серйозні комунікаційні кризи. Якщо у вас немає великих перемог та лояльної аудиторії — варто замислитися перед публікацією висловлювань на гострі теми.
  • Не переходьте межу. Одна річ — висловлювати та аргументовано захищати свою позицію щодо спірного питання, інша — ображати опонента чи підписників глузуваннями над поглядами та цінностями.

І наостанок

Cancel culture залишається неоднозначним суспільним трендом. І, попри позитивні наслідки деяких «скасувань», у руху чимало супротивників.

Так, американські журналісти та письменники у відкритому листі заявили, що нові моральні установки послаблюють терпимість до протилежних поглядів. Вільний обмін інформацією та ідеями блокується, в суспільстві поширюється мода на публічне засудження, а також цензура.

Крім того, низка громадських діячів сходяться на думці про те, що культура скасування не вирішує суспільні проблеми, а просто «банить» неугодну людину. Іноді — через громадські дії, а іноді — просто через незгоду з поглядами.

Загалом, якщо залишити за дужками насильницькі злочини та образливі дії, для гармонійного розвитку культури скасування суспільству варто вирішити: чи готові ми взяти відповідальність за кожен свій обвинувальний коментар і чи хочемо жити у стерильному суспільстві, де переслідується альтернативна думка.

Кавер: Ancienne Belgique

Расскажите друзьям про новость

Новое видео