Одна з головних задач арт-директора – поясннення свого бачення клиієнту/дизайнеру/фотографу/програмеру… Найпростіший шлях до цього – візуалізація ідеї, бо найібільш зрозуміла річь для мозку хомосапієнса – саме візуальний образ.
Часто допомагають референси, інколи можна обійтись словесним описом, але, у багатьох випадках, найпростішим способом вiзуалізації ідеї є швидкий скеч. Тож, відповідь: ТАК, малювати арт повинен, але (що важливо!) не обов’язково добре.
В ідеалі скетч повинен буди досить детальним, щоб пояснити та «продати» концепт, але не занадто, щоб не зажати проєкт у тисках вузьких рамок на етапі продакшну. У випадку створення рекламної ілюстраціі це також діє, ілюстратор потребує простору на своє бачення, і, коли він/вона його має, – результат кращий.
Звичайно, ніхто не забороняє арт-директору навчитись ілюстрації, так само, як ніхто не забороняє диригенту грати на музичних інструментах. Але ж не під час концерту, коли він потрібен команді саме як диригент. Принцип бритви Оккама підказує, що найпростіший шлях є найбільш правильним, мені імпонує така точка зору.
Навчання ілюстраціі на професійному рівні займає багато сил та часу. На практиці ж арту частіше знадобляться навики швидкої замальовки та розуміння візуальних трендів, тому вільний час більш розумно витрачати на ці речі. Адже корявість скетчу ніяк не впливає на фінальну картинку.
Особисто я добре малювати ніколи не вмів, і довгий час це підсилювало синдром самозванця. Але більше я цього не приховую. Так, я арт-директор, який не вміє малювати.