В інтервю MMR тім-лідерка ГО «Дивовижні» Ксенія Дронь розказала про співпрацю бізнесу та громадських організацій, ідею створення «Дивовижних», маркетинг соціальних агенцій, різницю між соціальним та звичайним підприємництвом, важливість соціальної складової бізнесу та викликах перед соцпідприємцями в Україні. Також Ксенія дала кілька порад усім бажаючим долучитися до соціального підприємництва.

Чому НДО можуть повчити бізнес? 

Важливо розуміти, що бізнес та громадські організації – різні за формою інституції – корисні одна одній. Нові проекти, напрямки, знання народжуються в цій синергії. Зараз ми бачимо таку тенденцію, коли бізнеси додають соціальну складову до своєї діяльності. У першу чергу ми корисні бізнесу тим, що ми щодня працюємо з суспільством. Ми глибоко розуміємо процеси, працюємо з аудиторією в маленьких містах – виходимо на вулицю та просто спілкуємося з людьми. Цим досвідом ми з радістю ділимося. 

Сьогодні я бачу колаборації, корисні для обох учасників процесу. Наприклад, такою є співпраця Coca-Cola з організацією «Україна без сміття» – в усьому світі ця компанія відповідає за свої відходи. Разом вони проводять освітні проекти в західному регіоні України, розповідають про важливість сортування сміття.

Як з’явилася ідея створення ГО «Дивовижні»?

Нам уже п’ять років. Засновниця «Дивовижних» Марія Насєдкіна просто не могла не створити організацію. Це був порив душі. Вона розповідала, як, навчаючись у Женеві, побачила у вбиральні, як жінка, помивши руки, протерла умивальник після себе. Це був прояв піклування про суспільство, про іншого. Марія хотіла, щоб в Україні було так само. У бізнес-школі вона думала про «дивовижних українців», які можуть змінювати свою країну на соціально свідому. Це і є наразі нашою головною метою. На жаль, ще не всі в Україні сортують сміття та переходять на зелене світло.

З якими труднощами стикалися в процесі становлення організації?

І громадські, і бізнес-організації організації проходять дуже схожий шлях. І менше, ніж здається, відрізняються одна від одної в плані труднощів та викликів. Усе починається з ідеї. Нема грошей, команди, ресурсів, досвіду, знань. Марія почала створення «Дивовижних» з написання поста у Facebook про те, що шукає однодумців. Спочатку це була волонтерська ініціатива – ми працювали на основних роботах та організовували стихійні акції у вихідні. З часом вирішили, що хочемо займатися цим професійно. Не секрет, що громадські організації мають проблеми з фінансуванням. Ми постійно подаємося на гранти, беремо участь у конкурсах, розвиваємо соціальне підприємництво. Ми на шляху до того, щоб заробляти на свої проекти самостійно. 

У першу чергу ми корисні бізнесу тим, що ми щодня працюємо з суспільством.

Як влаштований маркетинг вашої організації? Якими каналами комунікації користуєтеся, щоб заявити про себе? 

Важливо зазначити, що наша організація – соціальна агенція, яка включає громадську та бізнес-організації. Маркетинг громадської організації полягає в промо, адже ми нічого не продаємо – використовуємо такі канали комунікації, як соцмережі, сайт, де пишемо блоги, статті. До того ж ми працюємо безпосередньо з людьми. Наш бізнес ми почали з особистих зустрічей. Ми ходили до донорських та знайомих бізнес-організацій, розказували про наші переваги. З появою перших клієнтів нас почали рекомендувати. Ми постійно працюємо на утримання клієнта. 

Звісно, також ми використовуємо соцмережі. Ми робимо індивідуальні продукти, у нас нема шаблонів. Наша команда організовує соціальні тімбілдинги, корисні корпоративи, бізнес-івенти (форуми, фестивалі, ретріти, воркшопи) кожного разу під індивідуальну потребу клієнта. 

Чим відрізняється соціальне підприємництво від звичайного? 

Соціальне підприємництво – це бізнес, який вирішує соціальну проблему. Мета його створення – вирішення соціальних проблем за допомогою бізнес-інструментів. Або передача коштів на їх вирішення громадським організаціям, благодійним фондам – будь-яким структурам, що можуть вирішувати соціальні проблеми. 

Наскільки привабливий такий вид підприємництва для інвесторів? 

Соціальне підприємництво – це світовий тренд. Деякі донорські організації, які фінансують громадські організації, зацікавлені в тому, щоб інвестувати. Соціальна складова з кожним роком буде важливішою не тільки у формі соціального підприємництва, а і соціально відповідального бізнесу. Тому що соціальність стає конкурентною перевагою, тим, що якісно виділяє ваш бізнес з-поміж інших. 

Соціальне підприємництво не дорівнює благодійність. Проте не всі розуміють різницю. Поясніть головні відмінності. 

Благодійність – збір коштів для тих, хто цього потребує. Соціальне підприємництво – це заробляння коштів бізнес-інструментом для вирішення соціальних проблем. Люди, які дають кошти на благодійність, не отримують нічого, окрім емоційного задоволення, а ті, хто дають кошти соціальним підприємцям, отримують певні блага. У нашому випадку цими благами є організовані заходи. 

Якими проектами пишаєтеся за шість років роботи «Дивовижних»? 

Ми пишаємося усіма нашими проектами. Кожен із них – це здійснення мрії, окрема історія. Створюючи проект, ми проходимо крізь серію сесій, стратегічних обговорень. На мою думку, перша акція «Дивовижних» є визначною. Тоді ще не було ні громадської організації ні логотипу. Ми зробили анонс у Facebook, і прийшло не так багато людей. Але вже наступного дня люди питали в нас, коли буде повторна акція. Це дуже надихнуло нас. 

Другий дуже яскравий та сміливий проект – створення громадського простору uCRAZYans у партнерстві з міжнародною неурядовою організацією Pact. Це був фестиваль громадських організацій просто неба у п‘яти містах України. Ми хотіли показати ГО-сектор привабливим, зрозумілим, креативним. Для нас було важливим, щоб пересічний громадянин зрозумів, що таке ГО, що це за третій сектор, чим він може бути корисним. Ми відібрали ряд організацій і створили інтерактивні стенди для них. Завдяки проекту uCRAZYans, який відвідало близько 5000 людей, громадські організації заговорили простою живою мовою. 

Ну, і найсміливіший крок — це виокремлення соціального підприємства в рамках ГО «Дивовижні».

Які виклики бачите перед соціальними підприємцями в Україні? 

Нам би дуже хотілося, щоб і соціальні підприємства, і громадські організації сприймалися як професійна діяльність. Виклик полягає в тому, що існує стереотип: роботу ГО часто сприймають як волонтерську, отже, їхні послуги неодмінно безкоштовні. Ми робимо нашу роботу професійно, вкладаємо в неї максимум зусиль, часу, проте не завжди люди розуміють, що громадські організації – це не безкоштовна діяльність. Зараз у нас інвестуються грантові кошти платників податків іноземних країн. Ми поступово рухаємося до того, щоб мінімізувати незрозумілість у суспільстві щодо нашої діяльності – показуємо, що робимо професійні та важливі продукти.

Чи допомагає соціальна складова бізнесу підвищувати продажі?

По фестивалю реклами «Канські леви» можна простежити, що перші місця беруть кейси з соціальною складовою. Мабуть, це свідчить про те, що це допомагає продажам. Перед нами мільйони товарів більш-менш однакової якості. Споживач обирає продукти із доданою соціальною вартістю. Він хоче віддавати свої кошти бренду, який робить щось більше, ніж просто продає. Грані між соціальним підприємництвом та бізнесом будуть поступово зникати.

Чи вважаєте ви, що у майбутньому всі бізнеси будуть містити соціальну складову?

Бізнес має бути вільним у своєму виборі – ніхто не повинен нав’язувати йому, яким треба бути. В першу чергу має бути запит від споживача, що йому потрібна ця соціальна складова. Також це має бути вигідно для підприємця, і він має хотіти цього.

Грані між соціальним підприємництвом та бізнесом будуть поступово зникати.

Чи є місце креативу в комунікаціях соціальних бізнесів? Або меседж має обов’язково бути серйозним та з нальотом безвиході? 

Це є нашим постійним викликом. Коли ми прописували свої цінності як організації, однією з них була креативність. Усі свої зовнішні комунікації ми як громадська організація та соціальне підприємництво робимо креативними та максимально доступними. Ваші комунікації хороші, якщо їх зрозуміє семирічна дитина. Ми довго креативимо над кожним нашим продуктом. У «Дивовижних» є відеоролик «Включайся». У ньому ми показуємо три дії: перехід через дорогу на зелене світло, викидання сміття у смітник та користування паском безпеки. У момент, коли люди бачать таку поведінку, у них «загоряється лампочка». Це ролик, який надихає і дуже добре сприймається навіть без звуку. Я вважаю це прикладом гарної комунікації.

Дайте, будь ласка, декілька порад по створенню та управлінню соціальним підприємництвом в Україні. 

Зрозуміти, навіщо ви це робите та яку проблему хочете вирішити. Будуть виклики та складнощі – важливо тримати у голові, чому ви це робите, тоді буде легко досягати своєї мети та не зупинятися на точках болю.

Обрати юридичну форму. В Україні нема закону про соціальне підприємництво, цього поняття юридично не існує. Важливо проконсультуватися з юристом та обрати для себе юридичну форму, що підходить конкретно під ваш бізнес. 

Бути сміливими. Треба сміливо говорити про свої переваги, пробувати щось нове, переживати невдачі. Для соціальних підприємців в конкурентному середовищі бути сміливими – саме те, що треба.